1.5 Утримання бджіл

Вулик є житлом бджіл і основним об’єктом роботи пасічника. Тому успіх пасічникування залежить від того, на скільки вулик сприяє розвитку сильної сімї і проявленню її продуктивних якостей, з одного боку, та на скільки він зручний у роботі, щоб забезпечити високу продуктивність праці.

До вуликів ставляться певні вимоги, а саме: вулики повинні надійно захищати бджолине гніздо від холоду, різних змін температури і вологості повітря; мати достатній об’єм для розвитку сімї і розміщення запасів корму, бути зручним у роботі пасічника, мати пристосування для перевезення бджіл і вентиляції гнізда, відповідні розміри деталей, що зумовлені біологічними особливостями сімї і технологією виготовлення, а також просту конструкцію і не високу собівартість[ 7 ].

Сучасні вулики відрізняються за розміром рамок, об’ємом і формою корпуса, конструкцією деталей.На Голосіївській навчально-дослідній пасіці використовуються вулики двох груп :

1. Горизонтальні ( лежаки ), в яких гнізда збільшують розміром рамок збоку;

2. Вертикальні (стояки ), збільшення об’єму яких відбувається в гору вертикальним розміщенням корпусів і магазинів одного на одному.

Радити то чи інший вулик для утримання бджіл буз урахування зональних особливостей клімату, медозбору, породи бджіл, методів пасічникування, наявного технологічного обладнання неможливо. Аналіз вітчизняного та зарубіжного бджільництва показує, що високі медозбори одержують від бджолиних сімей, утримуваних у різних вуликах.

Місце для пасіки. Точок земельна ділянка, на якому розміщують вулики з бджолами, там же розташовані будівлі з необхідним обладнанням і інвентарем.

Найкраще місце для пасіки в лісах, гаях, де бджолам затишно, гнізда не охолоджуються вітром, а навколо ростуть різні медоноси. Обгороджений забором, по території були насаджені дерева, кущі для того, щоб вони давали тінь над вуликами.

Місце треба вибрати подалі від тваринницьких приміщень, пунктів упаковування й переробки плодів і винограду, від шкіл і дошкільних закладів, доріг з інтенсивним рухом автотранспорту, поїздів, а також водоймищ та великих річок.

Важливе значення має розміщення вуликів. Є два найбільш уживані на пасіках способи розміщення вуликів: рядами або в шаховому порядку. Такі способи розміщення вуликів часто приводять до малопомітного для пасічника блукання бджіл з вулика у вулик. Бджоли, масами вилітаючи на обліт, на зворотному шляху не завжди знаходять свій вулик і залітають до тих вуликів, біля яких бджіл літає більше. В результаті такого нальоту сильні сім'ї можуть стати ще сильнішими, а слабкі сім'ї-ще слабшими. Щоб цього уникнути, вулики треба розставляти на пасіці по можливості рідко, на віддалі 3-5 метрів один від одного. Добрим заходом, що запобігає блуканню бджіл, є фарбування вуликів. у різні кольори. Розміщення вуликів серед дерев та кущів також допомагає бджолам краще орієнтуватись в місцевості і знаходити свій вулик.

Вулики з бджолами можна розміщати на точку невеликими групами (по 2-4 вулики) в напівзатінених з південного боку місцях. Біля кожного вулика треба залишати досить великий простір, щоб в разі потреби коло нього можна було поставити ще вулик, не утворюючи зайвої тісноти на пасіці. Розміщення вуликів парами також утворює ряд переваг для проведення робіт, виконання яких утруднене при розміщенні їх по одному.

Вулики можна ставити льотками на південний схід, південний захід, захід і північний захід. Не рекомендується вулики ставити льотками на південь, бо в літню спеку сонце так їх нагріває, що бджоли припиняють роботу в полі і масами викучуються на стінках вуликів та коло льотків. Напрям льотків на схід у холодні весни часто призводить до значних втрат літних бджіл, бо ранішнє сонце спонукає до вилетів багатьох бджіл, і вони в холодну, вітряну погоду не повертаються до вуликів. Не можна також ставити вуликів льотками проти пануючих холодних вітрів.

Пасічні будівлі-зимівник та майстерню-треба ставити так, щоб віддаль від них до вуликів була невелика, що значно полегшить роботу пасічника під час перенесення вуликів, рамок з медом, реманенту та інших матеріалів. Проте віддаль між будівлями і вуликами повинна визначатися не лише зручністю для проведення пасічних робіт, але й правилами протипожежної охорони[ 9 ].