Міністерство освіти і науки України

Київський національний торгівельно-економічний університет

Кафедра психології

Звіт на тему:

«Дослідження функціонального стану студента протягом робочого циклу»

Виконала:

Студентка ФФБС

1групи 3 курсу

Крива Наталія

Науковий керівник:

Миронець С.М.

Київ 2014

Вступ

Функціона́льний стан органі́зму — стан живої системи,

який визначає рівень життєдіяльності організму, системну

відповідь на фізичне навантаження, і дає змогу оцінити

рівень адаптації організму до навколишнього середовища і

до поставлених йому задач. Термін часто використовується

у спортивній медицині.

Функціональний стан визначається як інтегральна

характеристика множини функціональних показників

різноманітних органів на систем організму, для визначення

функціонального стану яких використовується уся можлива

діагностична апаратура доступна у клініках.

На практиці при медичному контролі за людьми, при

масових обстеженнях, особливо при заняттях спортом і

фізичними навантаженнями, широке застосування отримали

різноманітні тести і функціональні проби.

Функціональна діагностика — комплексна система

аналітико-методичних підходів до визначення й оцінки

функціонального стану органів і систем організму. Це цілий

напрям який займається проблемами визначення

функціонального стану організму з використанням сучасних

клінічних засобів діагностики.

Функціональні показники, які можна потім аналізувати у

вигляді комплексної оцінки, традиційно в клиніках

отримуються такими методами як: Пневматахометрія,

Оксигемометрія, Методи газового аналізу, Спірометрія та

Спірографія, та іншими стандартними клінічними

методами.

Функціональні проби дозволяють оцінити

функціональний

стан окремих систем організму, за допомогою простих

процедур, які в більшості випадків досліджують реакцію

організму на певний вид діяльності. В спортивній медицині

ці проби дають можливість оцінити стан організму і

контролювати адекватність фізичних навантажень.

Нетрадиційні методи

Варіаційна пульсометрія

Амплітудна пульсометрія

Балістокардіографія

Метод Фолля

Об’єкт дослідження – функціональний стан студента.

Предметом – дослідження динаміки працездатності студента протягом робочого циклу (тобто одного місяця).

Методи дослідження - аналіз і узагальнення літературних даних з проблеми яка вивчається; вимірювання частоти сердцевих скорочень, проба Штанге та Генча, Степ-тест, методика САН, таблиця Шульте.

Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел. 

Вивчення науково-методичної літератури дало змогу виділити проблему рухової активності і стану здоров’я студенської молоді, співставленням різноманітних точок зору науковців це дозволило визначити основні підходи стосовно сучасного розуміння поняття про  здоров’я молоді. Відповідно до цього ставилась мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, та проведено експериментальне вивчення фізичного стану і рівня фізичного здоров’я  студентів  спеціальності «психологія».

Організація дослідження: З метою узагальнення і розуміння фізіологічного стану студентів 1групи 3 курсу використ вимірювання частоти сердцевих скорочень, проба Штанге та Генча, Степ-тест, методика САН, таблиця Шульте. овувалися різноманітні методи , наприклад такі як:

Частота серцевих скорочень

Для визначення працездатності студентів спеціальності «психологія» було використано методику «Частота серцевих скорочень» нам потрібно було в цілому визначити, як серце зберігає свою працездатність на протязі робочого дня в період одного місяця.

Час проведення пульсової діагностики

Багаторічна практика показала, що кращий час для пульсової діагностики вважається між 11-13 годинами, тобто в проміжку між сніданком і обідом. В цей час доби пульс буває спокійнішим і стійким. Не слід перевіряти пульс:

- безпосередньо після прийому їжі, алкоголю або ліків,

- при гострому відчутті голоду,

- після важкої фізичної роботи або напруженої розумової праці,

- після масажу,

- після ванни або сексу,

- після перебування у вогню, на сонці або морозі,

- погано виспався.

в критичні дні (у жінок).

Нормальна частота пульсу для різних вікових категорій :

- дитина після народження 140 уд / хв

- від народження до 1 року 130 уд / хв

- від 1 року до 2 років 100 уд / хв

- від 3 до 7 років 95 уд / хв

- від 8 до 14 років 80 уд / хв

- середній вік 72 уд / хв

- похилий вік 65 уд / хв

- при хворобі 120 уд / хв

- незадовго до смерті 160 уд / хв

Напротязі кожного дня, три рази на день ми вимірювали пульс. Дані отриманні заносили в спеціальний щоденник для експериментів. Нижче вказані дані середні значення експерименту по тижням.

Частота серцевих скорочень студентів 1 групи, спеціальності «психологія»

Тиждень	1	2	3	4
ЧСС	80,86	78,71	78,57	79,43

В отриманих даних від студенті спеціальності «психологія»

можна сказати наступне:

Пульс здорового нетренованого чоловіка у стані спокою — 70–75 ударів за хвилину, жінки — 75–80. При фізичному навантаженні, зміні емоційного стану, а також при пов'язаних з дефіцитом гемоглобіну в крові та інших захворюваннях частота пульсу збільшується, тому що організм людини стандартно реагує на потребу органів та тканин збільшеного кровопостачання прискоренням серцевих скорочень. 

В групі дослідників показано, пульс коливається в середньому від 78уд/хв. до 80 уд/хв.

Наступним етапом індивідуального дослідження працездатності студентів була методика «Проба Штанге».

Проба Штанге — функціональна проба з затримкою дихання під час вдиху, для оцінки дихальної функції.

Проба виконується в положенні сидячи. Досліджуваний повинен зробити глибокий (але не максимальний) вдих і затримати дихання якомога довше (стискуючи ніс пальцями). Тривалість часу перерви у диханні відлічують секундоміром. В момент видиху секундомір зупиняють. У здорових, але нетренованих осіб час затримки дихання коливається у межах 40-60 сек. у чоловіків і 30-40 сек. у жінок. У спортсменів цей час збільшується до 60-120 сек. у чоловіків і до 40-95 сек. у жінок.

Середні значення студентів по методиці Штанге

Тиждень	1	2	3	4
Штанге	49,29	49,71	49,29	47,86

Показники коливаються від: 47,86-49,71