Тема 6. Необоротні активи і показники їх використання

1. Поняття необоротних активів підприємства

2.Класифікація необоротних активів підприємства

3. Оцінка основних фондів

4.Показники руху, стану, забезпеченості та ефективності використання основних фондів

5.Шляхи поліпшення ефективності використання необоротних активів

1.Поняття необоротних активів підприємства

Необоротні (необігові) активи — матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси, термін використання яких перевищує календарний рік

(або операційний цикл).

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Основні фонди (ОФ згідно ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств») або основні засоби (03 згідно ПСБО 7 «Основні засоби») - засоби праці виробничого і невиробничого призначення, які беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігають при цьому свою натуральну форму, і переносять свою вартість на вартість готової продукції частинами (поступово) шляхом амортизаційних відрахувань (будівлі. споруди, машини, обладнання, устаткування, передавальні пристрої, інвентар та інше).

Знос основнім фондів — знецінення та фізичне зношування основних виробничих фондів. У процесі експлуатації основні фонди зазнають фізичного та морального зношування.

Фізичний знос - втрата первісних властивостей і вартості основних фондів у процесі їх застосування у виробництві. Визначається у відсотковому і вартісному виразі.

Моральний знос — це передчасне, до закінчення нормативного терміну фізичного зношення, відставання існуючих основних фондів за своїми технічними характеристиками та економічною ефективністю від нових внаслідок підвищення екологічних та соціальних стандартів, впливу науково-технічного процесу.

— процес поступового перенесення вар­тості основних фондів в міру їх зношування на виготовлену продукцію з метою використання цієї вартості для їх подальшого відшкодування.

Амортизація основних фондів — процес поступового перенесення вар­тості основних фондів в міру їх зношування на виготовлену продукцію з метою використання цієї вартості для їх подальшого відшкодування.

2.Класифікація необоротних активів підприємства

1. Класифікація згідно БАЛАНСУ

До необоротних активів відносять:

1.матеріальні активи - це ресурси, які мають матеріальну форму та

використовуються більше 1 року, з метою отримання економічних вигод.

в тому числі:

• основні фонди

• сновні виробничі фонди с.-г. призна­чення

• основні виробничі фонди не с.-г. призна­чення

• основні невиробничі фонди

• незавершене будівництво

• довгострокові біологічні активи

• інше необоротні активи

2.нематеріальні активи - активи, що не мають матеріаль­ної форми, можуть бути іденти­фіковані (відокремлені від підприємства) та використо­вуються більше 1 року, з метою отримання економічних вигод.

в тому числі:

• права користування природними ресурсами

• права користування майном

• права на знаки для товарів і послуг

• права на об’єкти промислової власності авторські та суміжні з ними права

• гудвіл

• «ноу-хау»

• комерційна таємниця

• інші нематеріальні активи

3.фінансові активи - це довгострокові інвести­ції, які здійснюються підприємством на пері­од більше 1 року з метою отримання еко­номічних вигод, зрос­тання вартості капіталу або інших вигод.

в тому числі:

• довгострокові фінансові інвестиції

• довгострокова дебіторська заборгованість

• інші фінансові активи

• Незавершене будівництво - розпочате, але незакінчене будівництво об’єкту виробничого і невиробничого призначення.

• Біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

• Довгострокові біологічні активи - усі біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців (основне стадо усіх видів тварин, виноградники, сади, дерева в лісі).

• Нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

• Гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його ринкової вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт* послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не врахо­вується у визначенні валових витрат платника податку.

• «Ноу-хау» - форма інтелектуальної власності у вигляді певної сукупності технічних, економічних та інших знань, втілених у відповідній документації, навичках і виробничому досвіді, що мають комерційну цінність І необхідні для освоєння нової техніки і технологій, впровадження досконаліших методів

• у правління то інше. «Ноу-хау» передбачає передусім укладання ліцензійних угод на використання патентних прав.

• Комерційна таємниця - право підприємства на засекречення деяких виробничих, торгівельних і фінансових операцій та відповідної документації, що охоплюється законодавством Згідно ЗУ «Про підприємство» комерційна таємниця - це відомості, які не є державною таємницею, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, розголошення (передавання) яких може заподіяти шкоду його інтересам. Охорона комерційної та «ниці здійснюється цивільними, адміністративними й кримінально-правовими засобами, а також нормами трудового права.

• Довгострокові фінансові інвестиції - інвестиції в цінні папери, акції, облігації тощо, термін яких більше 1 року.

• Довгострокова дебіторська заборгованість - борг підприємству, організації, фізичній особи, що виник у процесі господарських відносин з іншими юридичними і фізичними особами.

2. За функціональним призначенням: виробничі та невиробничі

3. За належністю: власні та орендовані

4. За використанням: діючі та недіючі

5. За функціями у виробничому процесі основні фонди поділяють на активну і пасивну частини.

Активна частина основних фондів — це засоби праці, які приймають безпосередню участь у виробничому процесі (робочі машини, устаткування, інструменти, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої).

Пасивна частина основних фондів - це засоби праці, які створюють умови для здійснення процесу виробництва (будівлі, споруди).

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» для нарахування амортизації основні фонди поділяють на чотири групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення земель;

група 2 - автомобільний транспорт і запасні частини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, пристрої і прилади до них;

група 3 - сільськогосподарські машини та знаряддя, робоча худоба та інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані 1 ними засоби зчитування і друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації. Ця група формується починаючи з 1 січня 2003 року, але перегрупування об'єктів, раніше віднесених до групи 2, не проводиться.

Норми амортизаційних відрахувань, що діють в Україні з 1 січня 2004 року, за групами основних фондів становлять: г

група 1 - 8% річна, 2% квартальна норми;

група 2 - 40% річна, 10% квартальна норми;

група З -24% річна, 6% квартальна норми;

група 41 - 60% річна, 15% квартальна норми.

За вітчизняним законодавством існує два підходи до здійснення амортизаційних відрахувань Це зумовлено двома підходами до ведення обліку на підприємствах ^- бухгалтерським і податковий

За бухгалтерським обліком амортизація нараховується на всі основні фонди підприємства, у тому числі й на невиробничі, незалежно від того, створені вони, придбані чи одержані безоплатно. Амортизації підлягає кожен об’єкт основних фондів, крім землі. Нарахування амортизації призупиняється при реконструкції, модернізації, добудовуванні, дообладнанні і консервації об’єкта основних фондів, починаючи з місяця, наступного за початком таких заходів.

Амортизація основних фондів за бухгалтерським обліком може здійснюватися за такими методами:

• прямолінійний (рівномірний);

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивний;

• виробничий.

За податковим обліком суми амортизації звітного періоду (А) визначаються множенням балансової вартості групи основних фондів на початок звітного періоду (Бп,) на відповідну норму амортизації (На), або за формулою:

Бпі І БП(і-1) + П(і-1) - В(і-1) – А(і-1) , грн.

А=

де Б_пі - балансова вартість групи основних фондів на початок періоду, що передував звітному, грн.;

П_(і-1) - сума витрат на придбання основних фондів, їх капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшень протягом періоду, що передував звітному, грн.;

Б _{(і-1) -} сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному, грн.;

А _(і-1)- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному, грн.

У податковому обліку не нараховується амортизація на такі об'єкти основних фондів:

• безоплатно отримані основні фондів, оскільки підприємство не зазнає витрат на їх придбання

• невиробничі основні фонди, оскільки їх використання не спрямоване на одержання прибутку;

• витрати на придбання землі, оскільки вона не має терміну корисного використання.

Проте, якщо при купівлі будівлі окремим рядком виділена її вартість та вартість землі, то формується й амортизується один об'єкт за сукупною вартістю будівлі та землі.

Амортизації також підлягають витрати на капітальне поліпшення земель, не пов'язане з будівництвом (меліорація, збагачення тощо), як окремий об'єкт основних фондів.

Амортизація нараховується щоквартально із використанням балансової (залишкової) вартості групи основних фондів або окремого об'єкта груші 1 па початок розрахункового кварталу.