Цегельні стіни
Цегла є одним з основних стінових матеріалів. У сучасному будівництві цивільні будівлі зводяться з цегли, при цьому створюються великі можливості використання архітектурно-художніх якостей цього матеріалу.
Цегельні стіни виконують з керамічної і силікатної цегли. Стандартна цегла має розміри 120х65х250 мм. Застосовують також полуторну цеглу, що має висоту 88 мм
Бічна поверхня цегли, що має розміри 120 х 65 або 120 х 88 мм називається поперечником цеглини. Ряд цеглин, покладений цими поверхнями, називають поперечним.
Поверхня цегли, що має розміри 65 х 250 або 88х250 мм, називають ложком. Ряд цеглин, покладений цими поверхнями (по фасаду), називають ложковим.
Поверхню цегли, що має розміри 250х120мм,
називають
постіллю.
Товщину горизонтальних швів цегельних стін приймають рівної 12мм, а вертикальних – 10мм. З урахуванням швів однорідні (суцільні) цегельні стіни можуть мати наступні товщини: 120, 250, 380, 510, 640,
770 мм і більш, що відповідає 1/2; 1; 1,5; 2; 2,5; 3 цегли і більш.
Спосіб розміщення цеглин у кладці стіни з тим чи іншим чергуванням ложкових або поперечних рядів для досягнення перев'язки швів називають системою цегельної кладки. З численних існуючих систем у практиці сучасного будівництва застосовують дві – ланцюгову (дворядну) і багаторядну (шестирядну). При ланцюговій кладці поперечні ряди чергуються з ложковими. Поперечні шви в цій системі перекриваються на 1/4 цеглини, а поздовжні – на 1/2 цеглини. При багаторядній кладці п'ять ложкових рядів
40
чергуються з одним поперечиковим. У кожному ложковому ряду поперечні вертикальні шви перекривають у 1/2 цеглини; поздовжні, що утворюються ложками, перев'язують поперечними рядами через п'ять ложкових рядів.
У будинках висотою 7 поверхів і більш кладку стін ведуть з установкою сталевих анкерних зв'язків у рівні перекриттів кожного поверху. Зв'язки укладають в кутах зовнішніх стін і в місцях примикання внутрішніх.
Якщо стіну надалі з лицьової поверхні (фасадної частини) не штукатурити, то вертикальні і горизонтальні шви між цеглинами повинні бути цілком заповнені розчином для зменшення повітропроникності стін і для додання стіні гарного зовнішнього вигляду. З цією метою роблять “розшивання” швів, тобто шов ущільнюють і додають зовнішній поверхні визначену форму. Обробку поверхні шва роблять спеціальним інструментом- розшивкою, що додає шву форму валика, викружки або трикутника. Якщо поверхня стіни буде оштукатурена, то кладку ведуть “упустошовку”, залишаючи лицьові шви незаповненими на глибину 10-15 мм з метою забезпечення гарного зв'язку штукатурного шару зі стіною.
Істотним недоліком стін з повнотілої цегли (глиняної чи силікатної) є його велика об'ємна маса і велика теплопровідність, що обумовлює необхідність зведення зовнішніх стін у районах середнього кліматичного пояса товщиною 2,5 цеглини. У цих випадках доцільне застосування пустотілої цегли, яка володіє меншою теплопровідністю, і дозволяє зменшити товщину стіни на 0,5 цеглини.
З метою економії цегли доцільне застосування так званих полегшених цегельних стін, у яких цегла частково замінена ефективними теплоізоляційними матеріалами.