7.1.2 Команди mkdir, tty, more.
mkdir (от англ. make directory) в операційній системі Unix, Linux — команда для створення нових каталогів.
Приклад використання:
$ Mkdir імя_каталога
Створення декількох каталогів:
mkdir імя_каталога1 імя_каталога2 імя_каталога3.
створити каталоги: імя_каталога1, імя_каталога2 і імя_каталога3, де імя_каталога - це ім'я створюваного каталогу. Якщо використовувати як наведено вище, то новий каталог буде створений в поточному каталозі. Подібна команда є в ОС DOS (частіше використовувана в скороченні md).
У загальному вигляді:
mkdir [ключі] каталог.
Створює каталога, якщо він ще не існує.
Аргументи, обов'язкові для довгих ключів, обов'язкові і для коротких.
-m, - mode = режим встановлення коду доступу (як у chmod)
-p, - parents не видавати помилок якщо існує, створювати батьківські каталоги якщо необхідно.
-v, - verbose друкувати повідомлення про кожного створеного каталогу.
-Z, - context = CTX встановити контекст безпеки SELinux для кожного створюваного каталогу рівним CTX.
-help - показати цю довідку і вийти.
-version - показати інформацію про версію і вийти.
Команда more.
СИНТАКСИС
more [-опції] [-число] [/ шаблон] [номер] [файл ].
ОПИС
Команда more здійснює вивід на екран тексту файлу. Після кожного заповнення екрану команда робить паузу і виводить на нижньому рядку екрана повідомлення типу:
More
Після цього повідомлення користувач може вводити команди інтерактивного режиму.
Найчастіше команда more застосовується в конвеєрі з іншими командами для того, щоб забезпечити поекранно перегляд видачі, що не поміщається на одному екрані, наприклад:
ls-l more
ОПЦІЇ.
Число задається, використовуване як розмір вікна (в рядках), за замовчуванням - 22.
задається номер рядка, з якого починається висновок.
-D
виведення повідомлення після кожного екрану.
-З
виведення кожного нового екрану з попереднім очищенням екрану.
-L
якщо не задана ця опція, команда more зупиняється після будь-якого рядка, що містить Ctrl-L, до тих пір, поки екран не заповниться до кінця.
-P
виведення кожного нового екрану з верхнього рядка без попереднього очищення екрана.
-S
відображення декількох порожніх рядків.
Шаблон перегляд тексту, починаючи за два рядки до того рядка, в якому міститься шаблон, заданий регулярним виразом.
Команди інтерактивного режиму.
Після кожної зупинки команда more очікує введення користувачем команд інтерактивного режиму. Інтерактивні команди more базуються на редакторі vi. Основні інтерактивні команди more:
<Enter> Виведення наступних рядків файлу, число рядків - встановлено за умовчанням; початкове значення за замовчуванням - 1, команда число змінює значення за замовчуванням.
<Пробіл> виводить до наступного екрану.
Команда tty.
Для виводу на екран імені терміналу використовується команда tty.
Наприклад, введіть у командному рядку: tty.
З'явиться приблизно наступна інформація: / dev/tty06.
У даному прикладі tty06 - ім'я терміналу, а / dev/tty06 - ім'я файлу пристрою, що містить інтерфейс до цього терміналу.
7.2 Інтерфейс OC Windows
Варіант 7
Завдання: Налагодження параметрів принтера.
Переважна більшість сучасних принтерів не вимагають спеціальної процедури установки в Windows XP. Якщо під час роботи з системою ви включите принтер, заздалегідь під'єднавши його до комп'ютера, операційна система виявить його і зробить необхідні налаштунки, щоб ви могли використовувати його при роботі з Windows. Через нетривалий час, необхідний для налаштування, новий принтер готовий до роботи. Проте іноді автоматична установка може не спрацювати, і вам доведеться встановлювати налаштування принтер вручну.
Щоб встановити новий принтер, а також для перевірки і налаштування встановлених раніше принтерів, слід відкрити спеціальну папку «Панель управління». Після чого зявляється теке вікно яке зображене на рисунку 7.1.
Рисунок.7.1 – Панель управління
Навести курсор на ярлик з назвою Принтери і факси (Printers and Faxes), в правій частині вікна провідника з'являться значки, що позначають всі принтери, встановлені на вашому комп'ютері.
На рисунку 7.2 зображено вікно налаштування принтера.
Рисунок 7.2 – Вікно налаштування принтера
Крім того, в папці розташований значок майстра, що полегшує підключення нового принтера в систему. У цій же папці є значки факсів. Якщо жоден із значків не виділений, в панелі завдань ви побачите команду установки нового принтера. При виділенні значка принтера, в панелі завдань з'являються команди для його налаштувань.[4]
Система Windows ХР дозволяє підключати до комп'ютера декілька принтерів, тому і значків також може бути декілька. Для полегшення процедури використовується спеціальний майстер установки принтера. Проте слід зазначити, що деякі виробники принтерів, такі як, наприклад, Hewlett Packard, забезпечують свої пристрої компакт-диском, що містить власну програму установки програмного забезпечення принтера, без використання майстра установки Windows. Хоч і для таких принтерів можна скористатися майстром, в цьому випадку буде встановлена підтримка принтера, вбудована в систему Windows, а не пропонована виробником принтера на диску, який розповсюджується разом з ним.
7.3 Команди OC Windows
1. GRAFTABL, HELP, IF, LABEL, MD, MKDIR
На рисунку 7.1 збражено команду GRAFTABL.
Рисунку 7.1 - Зображено команду GRAFTABL
На рисунку 7.2 зображено команду HELP
Рисунку 7.2 - Зображено команду HELP
На рисунку 7.3 зображено команду IF.
Рисунку 7.3 - Зображено команду IF
На рисунку 7.4 зображено команду LABEL.
Рисунок 7.4 - Зображено команду LABEL
На рисунку 7.5 зображено команду MD.
Рисунок 7.5 - Зображено команду MD
На рисунку 7.6 зображено команду MKDIR.
Рисунку 7.6 - Зображено команду MKDIR
7.4 Використання консолі OC Windows
7.4.1 Текст завдання
Скопіювати файл LOGOW.SYS, який знаходиться на диску С: в каталозі WINDOWS в ваш підкаталог (при цьому ваш підкаталог повинен бути поточним). Перевірити наявність скопійованого файлу в вашому підкаталозі командою DIR з відповідними параметрами. Перейменувати скопійований файл в SKY.BMP. Вивести на екран дані про всі пакетні файли з кореневого каталогу диска С:. Знищити каталог вашої бригади.
7.4.2 Послідовність команд з вказівниками реакції OC на їх введення
1. Виконуємо два рази команду «cd..» для того, щоб з поточного каталогу попасти в кореневий.
2. Створюємо власний каталог командою «md Artur» та робимо його поточним за допомогою команди «cd Artur»
3. Копіюємо необхідний файл у створену директорію та перейменовуємо його.
4. Виводимо інформацію про всі ресурси директорії. «D:\Artur >dir»
5. Видялаємо каталог. «D:\>rmdir /s artyr»
На рисунку 7.1 зображено видалення операційного каталогу.
Рисунок 7.1 - Видалення операційного каталогу
7.4.3 Висновок
Після виконання завдання 7.4.1 я закріпив свої знання по роботі в консолі OC Windows та використанню основних команд консольного режиму OC Windows.
8 ВИКОРИСТАННЯ Windows Script Host
8.1 Теоретичні відомості
Windows Script Host (WSH; спочатку називався Windows Scripting Host, був перейменований до другого випуску) - компонент Microsoft Windows, призначений для запуску сценаріїв на скриптових мовах JScript і VBScript, а також і на інших додатково встановлених мовах (наприклад, Perl).
Можливості Уолла WSH значно перевершують можливості командних. Bat і. Cmd-файлів: є повноцінні мови з об'єктними можливостями, повний набір операцій з рядками, включаючи регулярні вирази, взаємодія з будь-якими програмами, що реалізують об'єктний скриптовий інтерфейс (Active Scripting або OLE Automation), доступ до методів і властивостей їхніх об'єктів; операції з файлами і каталогами, обробка текстових файлів, маніпуляції з системним реєстром і т. п.[2]
Сценарії з. Js,. Vbs,. Wsf і деяких інших типів файлів запускаються за допомогою однієї з двох програм-активаторів: wscript.exe (з графічним інтерфейсом) або cscript.exe (з консольним інтерфейсом).
Найперші версії WSH поставлялися у вигляді окремого компонента, опціонально встановлюваного в Windows, але вже починаючи з Windows 98 WSH став частиною всіх ОС Windows.
8.2 Використання скриптів для обчислення простих виразів
8.2.1 Текст завдання
8.2.2 Вихідний код HTML-документу із створеними скриптами
<html>
<head>
<title>Обчислення значення виразу</title>
<script>
function calc(u, d)
{d.value=(Math.sqrt(Math.tan(5.8*u.value)+Math.sin(8.1*u.value))/Math.abs(4-10*u.value*u.value));
</script>
</head>
<body bgcolor=white link=red text=black>
<form name=scrip>
Введіть значення u: <input name=from> <br> <br>
<input type=button onclick="calc(document.scrip.from, document.scrip.to)" value="Рішення">
<br> <br>
Відповідь: d= <input id=to readonly> <br>
</form>
</body>
</html>
8.2.2. Висновок
Після виконання завдання я навчився обчислювати прості вирази з використанням скриптів.
8.3 Скрипти та вирази з розгалуженням
8.3.1 Текст завдання
8.3.2 Вихідний код HTML-документу із створеними скриптами:
<html>
<head>
<title>Обчислення значення виразу</title>
<script>
function calc(q, p) {
if (p.value<-1)
{ q.value=(Math.sqrt(p.value*p.value)+8)}
else if (p.value>=-1 && p.value<=3)
{ q.value=(Math.sin*Math.abs(p)) }
else if (p.value>3)
{ q.value=((3*(p.value*p.value*p.value))-(p.value*p.value)+1)}
}
</script>
</head>
<body bgcolor=white link=red text=black>
<form name=scrip>
Введіть значення p: <input name=from> <br> <br>
<input type=button onclick="calc(document.scrip.to, document.scrip.from)" value="Рішення">
<br> <br>
Відповідь: q= <input id=to readonly> <br>
</form>
</body>
</html>
8.3.3. Висновок
Після виконання завдання я навчився обчислювати вирази з розгалуженням, використовуючи скрипти.
8.4 Скрипти та цикли
8.4.1 Текст завдання
8.4.2 Вихідний код HTML – документу із створеними скриптами
<html>
<head>
<title>Табуляція функції</title>
<script>
function calc(a,b)
{return Math.pow(Math.sin(5*a), 2);}
function tab() {
var a=new Number(scrip.a.value)
var b=new Number(scrip.b.value)
var dx=new Number(scrip.dx.value)
var h=(b-a)/dx
scrip.res.value=''
for (var i=1; i<=h; i++)
{ scrip.res.value+=a +'\t'+calc(a)+'\r\n'a=a+dx }}
</script>
</head>
<body bgcolor=white link=red text=black>
<form name=scrip>
Введіть значення а: <input name=a> <br> <br>
Введіть значення b: <input name=b> <br> <br>
Введіть значення dx: <input name=dx> <br> <br>
<input type=button onclick="tab()" value="Табуляція">
<br> <br> Результат:<br>
<textarea cols=30 id=res name=res rows=10 readonly class=id title="Рішення"> </textarea>
</form>
</body>
</html>
8.4.3. Висновок
Після виконання завдання я навчився використовувати цикли в скриптах.
ВИСНОВКИ
Під час проходження практики, ті навички які були набуті раніше, я використав в практиці при роботі в Microsoft Office. І ознайомився з Windows Script Host, яке для мене було нове. Я навчився правильно описувати, форматувати текстові документи, узагальнювати та робити підсумки своєї роботи. Виконання цієї практики досить корисне і цікаве, але в цій практиці були такі завдання як: описати правила техніки безпеки з ЕОМ, описати про word та excel
Під час роботи в MS Word я розробив свої власні стилі, згідно з якими оформляв всю практичну роботу.
В MS Excel я виконував різноманітні завдання, пов’язані з використанням формул та побудовою діаграм по заданих таблицях.
В MS Access я, взявши таблицю з MS Excel, створив власну базу даних та розробив деякі запити для вибірки інформації з цієї бази даних.
В MS PowerPoint необхідно було створити презентації на конкретні теми, відповідно до варіантів.
Крім того, ми узагальнили свої знання в галузі операційних систем шляхом повторення деяких самих поширених консольних команд в ОС Windows та команд терміналу ОС Linux. Також ми виконували завдання у консолі ОС Windows відповідно до варіантів, чим практично закріпили вже набуті знання.
Фінальною частиною практики була розробка скриптів для вирішення конкретних математичних задач (відповідно до варіантів). На цьому етапі ми заклали для себе певне підґрунтя перед вивченням предмету «Програмуваня в мережі Internet», який буде нами вивчатися на четвертому курсі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. В.Д. Руденко, Д.М.Макарчук, М.О.Патланжоглу. Практичний курс інформатики. – К.: СПб 2007.
2. Симонович, Г.А.Евсеев, А.Г.Алексеев. С.В. Інформатика та комп'ютерна техніка. Вінниця: BHV – 2007.
3. Информатика: Базовый курс/ Симонович С.В.и др. – СПб.: Питер, 2008.
4. Н.В. Морзе. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: Видавнича група ВНV, 2006.
5. О.Д. Гаєвський. Вивчення Linux. – К.: АСК, 2005.