Актуальні проблеми Луганської області. Шляхи вирішення проблем Луганської області
Найголовнішою проблемою Луганської області є забруднення повітря і навколишнього середовища.
Луганської області обумовлена значним антропогенним навантаженням та специфікою природно-кліматичних умов і ресурсного потенціалу регіону.
Однією з найбільших екологічних проблем є дефіцит чистої питної води у
зв'язку з екстенсивним водокористуванням промисловістю, сільським господарством та великими її потребами для комунально-побутового господарства. Замкнене коло водокористування мають не всі екологічно небезпечні виробництва області, очисні споруди і каналізаційна мережа в переважній більшості створювалися кілька десятків років тому і є морально та фізично застарілими. Досить часто відбуваються викиди шкідливих стоків у річки і водоймища, що призводить до спалаху інфекційних захворювань, закриття місць відпочинку. Забруднені стічні також попадають у підземні води, що призводить до виведення з експлуатації підземних водозаборів.
Значні ділянки родючих земель регіону зайняті відвалами від видобутку
корисних копалин, діяльності металургійної промисловості та сміттєполігонами. Вони займають площу по декілька гектарів, а шахтні терикони ще й мають висоту від 10 до 50 м. Видобуток будівельних матеріалів відкритим способом призвів до утворення в ландшафті області кар'єрів. Потужні зрошувальні системи регіону практично не використовуються і знаходяться в занедбаному стані через скрутне фінансове становище сільськогосподарських виробників. Це спричиняє до засолення та запіщанення сільськогосподарських угідь, особливо в
північно-східній частині області Подорожчання палива та низька купівельна спроможність населення, затримка початку опалювального сезону змушує населення здійснювати неконтрольовані рубки незначних лісових насаджень області, які особливо шкідливими є в річкових заплавах, на вододілах та в полезахисних смугах. Це призводить до збільшення кількості посух і суховіїв, вивітрювання родючого шару ґрунту. Таким чином, Луганщина має одну з найбільших у державі площу земель, що потребують рекультивації.
Спеціалізація
регіону на гірничодобувній,
паливно-енергетичній, металургійній,
хімічній і нафтохімічній галузях
обумовлює значні викиди шкідливих
речовин в атмосферу. Вони
хоч і скоротилися після зменшення
обсягів
виробництва порівняно з 1990 p., але в
останні роки воно
призупинилося
і викиди в атмосферу знову зросли.
Збільшенню шкідливих
викидів
в атмосферу сприяє зростання кількості
мікроавтобусів для
перевезення
пасажирів як міськими, так і приміськими
маршрутами,
скорочення
використання для цих цілей електротранспорту,
збільшення
приватного
автотранспорту в населення, який
переважно має великий термін
експлуатації.
Мал. 5. Забруднення довкілля на території України
Отже, екологічна ситуація в Луганській області є однією з найнапруженіших в Україні та потребує комплексного моніторингу. Для її поліпшення необхідно на державному рівні запровадити екологічний податок, який існує в більшості економічно розвинутих країн, кошти від стягнення якого направляють на вирішення екологічних проблем. До речі, він передбачений в Проекті податкового кодексу, який знаходиться на завершальній стадії розгляду у Верховній Раді України.
Висновки
Область має вигідне географічне положення, яке обумовило специфіку
формування її продуктивних сил. У ній розгалужена мережа залізничних і автомобільних шляхів загальнодержавного та міжнародного значення, зокрема Харків — Ростов — Баку. Через область проходить низка транзитних нафто- і газопроводів. Аеропорти Луганська і Сіверськодонецька мають міжнародний статус.
Обласним центром є місто Луганськ – одне з найбільших міст України з населенням близько 524 тисяч чоловік і великим промисловим потенціалом. Граничить з областями Росії: Білгородської, Воронезької, Ростовської.
Щільність населення складає в області 95,4 особи (в Україні – 80,2). За кількістю населення серед регіонів України Луганщина посідає 6 місце після Донецької, Дніпропетровської, Харківської, Львівської областей та м. Києва.
За даними Держкомстату України, у Луганській області у 2001р. питома вага домогосподарств з дітьми до 18 років складала 39,1%. Із загальної чисельності дітей цього віку 44,7% припадає на вік від 7 до 13 років, 45,6% - від 14 до 17 років.
Середній розмір домогосподарств (за чисельністю людей в них) складає 2,53 особи. За цим показником рівними з Луганською областю є: Дніпропетровська (2,52 особи), Донецька (2,52 особи), Чернігівська (2,50 особи) та Полтавська області (2,56 особи), м.Севастополь (2,51 особи). В Україні середній розмір домогосподарств складає 2,71 особи. Максимальне значення цього показника – у Тернопольскій області (3,3 особи).
Однією з найбільших екологічних проблем є дефіцит чистої питної води у
зв'язку з екстенсивним водокористуванням промисловістю, сільським господарством та великими її потребами для комунально-побутового господарства. Досить часто відбуваються викиди шкідливих стоків у річки і водоймища, що призводить до спалаху інфекційних захворювань, закриття місць відпочинку.
Контурна карта
Список використаної літератури
1. Економіка природокористування: підручник/ Фурдичко О. І., Мармуль Л. О., Малеєв В. О., Пилипенко Ю. В. - К.: Аграрна освіта, 2009.-256 с.
2. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: ТОВ Лібра, 1998.Сытник К. М., Вассер С. П. Современные представления о биологическом разнообразии //Альгология - 1992. - 2, №3. - с. 3-17.
3. Малев В. О., Копетчук О. В., Крамаренко Л. Д. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Економіка природокористування»: Навчально-методичний посібник. -Херсон: Айлант.-2009. -238 с.
4. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 1998-2002 рр. - К.: Вид-во Раєвського, 1999-2003.
5. Основи екології: Підручник / О. В. Солошенко, А. М. Фесенко, С. І. Кочетова, Н. Ю. Гаврилович, Л. С. Осипова, В. І. Солошенко; за ред. О. В. Солошенка - Харків: Парус™, 2008. - 371 с.
6. Білецький В. С. Схід України в інтегративних процесах сучасного державотворення.
7. Некрилов Д. Етапи формування поселенської мережі Луганської області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — Випуск 2 (14). С.41-45.
8. Шипік Н. Ф. Динаміка чисельності населення Донбасу в 1943–1955 рр. // Історичні і політологічні дослідження, № 3-4(45-46), 2010 р.
9. Енциклопедія історії України, — К: Наукова думка, 2009. — Т. 6, 784 °C.
10. Самков П. С. История Луганского паровозостроительного завода (1896–1905 гг.). Автореф. дис. … канд. истор. наук. Ворошиловград, 1952: ІМіС УРСР. Луганська область. К., 1968;
11. Луганск: Исторический очерк. Донецк. 1969;
12. Алексеева Л. И. Ворошиловград: Путеводитель. Донецк. 1986;
13. Луганские локомотивы: люди, годы, факты: Хроника 100-летней жизни луганских локомотивостроителей. Луганск, 1996;