Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу Луганської області

Територіально-виробничі комплекси (ТВК) — це поєднання підприємств (та установ), для яких територіальна спільність їхніх компонентів — додатковий фактор підвищення економічної ефективності за рахунок значної стабільності взаємних зв'язків (у тому числі інформаційних) і ритмічності виробничого процесу, скорочення транспортних витрат; раціонального використання всіх видів місцевих ресурсів та сприятливих умов маневрування ними.

Луганська область складає вагому частину економічного потенціалу України. Вигідне географічне розташування, близькість джерел сировини і ринків збуту продукції, багатогалузева промисловість, розвита мережа транспортних комунікацій, висока щільність населення додають області незаперечні переваги перед іншими регіонами країни.

На базі природних ресурсів у регіоні створені великі виробничі потужності в різних галузях. По багатьом видам промислових виробів область займає ведуче монопольне місце в Україні, забезпечуючи близько 43% обсягу видобутку кам'яного вугілля, більше ніж 15% первинної обробки нафти і випуску нафтопродуктів, близько 30% – металорізальних верстатів, 20% – азотних добрив, близько 31% кальцинованої соди, 32% – синтетичних смол і пластмас, понад 70% – шибки, більш половини уторованого картону.

Промисловий потенціал області – це багатогалузевий комплекс із ведучими галузями важкої промисловості. Лідирує паливно–енергетичний комплекс. У ньому основна роль належить видобувної промисловості, підприємства видобувної промисловості в загальному обсязі виробництва складають четверту частину. У видобувній галузі переважають вугільні підприємства. За 2002 рік ними добуто 25,5 млн. тонн рядового вугілля.

Промисловість регіону представлена також підприємствами машинобудування, хімічної, нафтохімічної, харчової, деревообробної, текстильної промисловості і промисловості будівельних матеріалів. Частка продукції, зробленої підприємствами обробної промисловості в загальному обсязі складає більше 60%. Збільшили показники минулого року такі галузі обробної промисловості як: машинобудування (на 22,5%), целюлозно-паперова промисловість (на 7,8%), металургія й обробка металу (на 13,8%).

У Луганській області сформувалося три великих промислових вузли. Спеціалізацію Луганського вузла визначають підприємства машинобудування, металообробки і легкої промисловості; Алчевсько-Стахановського підприємства вугільної, металургійної і машинобудівний; Лисичансько-Рубежансько-Северодонецького підприємства хімічної, нафтохімічної промисловості.

Мал. 4. Структуризація тпк Луганської області

Ведучими підприємствами в окремих галузях є:  1) у машинобудуванні: Державна холдингова компанія «Луганськтепловоз», АТ «Стахановский вагонобудівної завод», ПО «Луганський верстатобудівний завод», АТ «Северодонецький приладобудівний завод», Луганський завод «Донець», АНПП «Луганські акумулятори», ЗАТ «Стахановмаш», Луганський автоскладальний завод, АП «Луганський завод колінчатих валів», Першотравневий машзавод, завод «Червоний Промінь», Краснодонське ЗАТ «Автоагрегат»;

2) у металургії: ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», Алчевський коксохімічний завод, АТ «Стахановський завод феросплавів», ЗАТ «Луганський трубний завод», СП «Інтерсплав»;

3) у хімії: Северодонецьке ДВП «Об'єднання «Азот», ВАТ «Краситель», АТ «Склопластик» АП «Лисичанський завод РТИ», АТ «Ліссода».

Найбільша кількість нововведень здійснена на підприємствах обробної промисловості: хімічної і нафтохімічної, легкої промисловості, де інноваційні роботи проводили 5,6-8,8% підприємств. Кількість підприємств, що обновили перелік продукції, що випускається, зросло на 8,9%. Впроваджено 46 нових технологічних процесів, з них 13 маловідходних і ресурсозберігаючих, освоєно 373 найменування машин (устаткування, апаратів, пристосувань), нових матеріалів, виробів, продуктів, 179 з який – товари народного споживання.