13

Дисципліна «Соціальна статистика» Модуль1 . Суть та загальні положення соціальної статистики

Тема 1: Предмет та завдання соціальної статистики

ПЛАН

1. Предмет, об'єкт та завдання.

2. Система показників та джерела інформації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про державну статистику» (1992 р., із змінами та доповненнями). – К., 2003.

2. Державна програма преходу на міжнародну систему обліку і статистики. – К.:М-во статистики України, 1995.

3. Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України//Зарплата і прація. – 1995. - № 17.

4. Концепція побудови національної статистики України. – К.:М-во статистики України, 1992.

5. Бездекова З., Поздняк К. Система показателей социальной статистики: концепция, методология, практика. – М.,1991. – 197 с.

6. Васильева З.И. Социальная статистика: Учебник для студентов вузов – М.,1997. - 415 с.

МІНІЛЕКСИКОН

Менталітет, ментальність, індивід (індивідуум), особистість, метод методологія, соціалізація

1. Предмет, об'єкт та завдання

Термін «соціальний» означає суспільний, громадський, тобто такий, що пов'язаний з життям і відносинами людей у суспільстві.

Предметом дослідження соціальної статистики є кількісна сторона масових соціальних явищ і процесів у тісному зв'язку з їхньою якісною стороною.

Соціальне явище — це будь-який вияв (випадок, подія), що стосується відносин між людьми.

Соціальний процес означає послідовність соціальних явищ, яка являє собою реалізацію функцій соціальної системи або при­зводить до змін у цій системі. На відміну від процесів природи відображує особливості життєдіяльності людей.

У загальному випадку соціальні процеси поділяються на три види:

* енергетично-речовинні;

* комунікативно-інформаційні;

* духовні.

Складність та багатогранність соціальних процесів зумовлю­ють наявність багатьох наук, предметом вивчення яких вони є. Це — в першу чергу суспільні науки, окремі їх галузі, науки, що виникли в результаті синтезу суспільних і природничих наук, як-от: соціальна філософія, соціальна психологія, соціологія, соціобіо-логія, конфліктологія, політологія та ін.

Поряд з науками, відомими людству сотні й тисячі років, сфор­мувалися молоді науки. Виникли нові терміни, поняття, течії, просто види діяльності, які часто претендують на науковість, а по суті є лише модними або кон'юнктурними. Щодо системи наук, які вивчають соціальні процеси, то наведений вище короткий пе­релік деяких з них показує, що не завжди можна і слід визначати чітку межу між ними. Більш важливим є розуміння, з одного бо­ку, специфіки тієї чи іншої науки та сфери її застосування, з ін­шого — їх взаємозв'язку, логіки загальної системи, можливості ефективного комплексного використання різних наукових категорій і методів. Так, різні науки можуть вивчати одне і те ж яви­ще, але різні його аспекти; мати при цьому один і той самий об'єкт дослідження; використовувати тією чи іншою мірою одні й ті ж ме­тоди дослідження. Проте формулювання мети дослідження, застосу­вання тих чи інших наукових категорій, інтерпретація результатів та побудова наукової гіпотези є прерогативою лише однієї з них. На­приклад, при вивченні такого соціального явища, як шлюб, статисти­ка визначає кількісні характеристики сукупності фактів шлюбу, оці­нює роль окремих факторів, що впливають на це явище, визначає характер загальних тенденцій. Скажімо, медичні, моральні або пра­вові аспекти цього явища є предметом інших наук. При цьому засто­совуватимуться і відповідні специфічні категорії, наприклад, для со­ціології це категорії визначеності, зумовленості та вибору.

Соціальні явища і процеси існують лише в межах соціальної структури суспільства, яка являє собою систему соціальних спіль­нот. Об'єктом соціальної статистики є сукупність соціальних явищ або соціальних спільностей. Під соціальними явищами ми розуміємо також соціальні інститути. Соціальний інститут — форма організації та засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечують стабільність суспільних відносин (наприклад, сім'я, мораль, система освіти, держава).

Соціальна спільність — реально існуюче і діюче соціальне утворення, що має певну структуру, норми, права та обов'язки Це, наприклад, народи, нації, класи, політичні партії, професійні або кримінальні групи, суспільство в цілому та ін. Від соціальної спільності заведено відрізняти інші людські угруповання— си­туативні (тимчасові) групи й умовні соціальні групи.

Ситуативну групу можуть складати: натовп «спостерігачів»; що зібрався на місці нещасного випадку; учасники стихійного мітингу: Ірупа відпочиваючих на пляжі. Щодо конкретного місця і моменту або періоду часу такі утворення можна вважати випадковими.

Умовними соціальними групами називають такі, що виділяю­ться дослідником за певною ознакою (професією, статтю, віком). Як правило, між елементами цих груп відсутні будь-які соціальні зв'язки. Тут словосполучення «як правило» означає, що до умов­ної соціальної групи можна віднести всіх, хто має рудий колір волосся, або всіх незаміжніх жінок у тому випадку, якщо вони не створили свій клуб або партію.

Отже, якщо об'єктом науки є певна сфера об'єктивно-суб'єк­тивної реальності, на яку вона спрямовує своє пізнання, то предмет — це ті сторони об'єкта, що підлягають вивченню за допо­могою методів, притаманних саме даній науці. Таким чином, предмет і об'єкт соціальної статистики визначають ЇЇ основні за­вдання. Основні завдання нині достатньо визначені і подані тут у вигляді переліку тем.

Статистичне вивчення сучасних процесів та явищ провадиться на різних рівнях: органами державної статистики, науковими й громадськими організаціями, окремими комерційними установа­ми (консалтинговими, соціологічними та іншими фірмами), окре­мими експертами і науковцями.

Органами державної статистики соціальні процеси в Україні вивчаються за такими основними напрямами.

1. Статистика житлових умов населення: і

— характеристика житлового фонду;

— квартирна черга та надання жилих приміщень;

— доходи і витрати з експлуатації житлового фонду;

— надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання палива та скрапленого газу;

— оплата населенням житлово-комунальних послуг і електроенергії;

— процес приватизації державного житлового фонду та ін.

2. Правова статистика:

— адміністративні правопорушення;

— кількість та види зареєстрованих, розкритих і нерозкритих злочинів;

— чисельність і структура засуджених (за видами злочинів, мірами кримінального покарання тощо);

— кількість УВП, наявність, рух та склад засуджених;

— виявлення порушень та злочинів у зв'язку з перетином кордону, незаконним виготовленням і розповсюдженням нарко­тичних засобів;

— результати оперативно-розшукової діяльності, боротьби з організованими злочинними групами, проституцією, незаконни­ми операціями з іноземною валютою та групами ризику;

— робота судів, адвокатських об'єднань, прокурорів та ін.

3. Соціологічні обстеження і вивчення громадської думки:

— соціологічне обстеження з актуальних соціально-економіч­них питань;

— діяльність організацій та установ сфери соціальних послуг.

4. Політична статистика:

— діяльність міжнародних об'єднань громадян, політичних партій, громадських і релігійних організацій.

5. Статистика освіти:

— чисельність та склад дошкільних, середніх, професійно-технічних і вищих закладів освіти;

— охоплення навчанням дітей шкільного віку;

— кількість та склад педагогічних кадрів;

— діяльність дитячих будинків І санаторних шкіл-інтернатів;

— діяльність системи підготовки наукових кадрів та ін.

6. Статистика культури:

— мережа та діяльність закладів культури;

— діяльність засобів масової інформації (випуск друкованої продукції);

— діяльність телерадіоорганізащ'й;

— мережа та діяльність закладів фізкультури і спорту.

7. Статистика охорони здоров'я:

— здоров'я населення;

— мережа та діяльність закладів охорони здоров'я.

8. Статистика соціального захисту:

— чисельність і структура пенсіонерів за розміром призначених пенсій;

— мережа будинків-інтернатів;

— надання допомоги громадянам та малозабезпеченим сім'ям;

— допомога й працевлаштування інвалідів;

— діяльність центрів соціальних служб для молоді. 9, Обстеження умов життя домогосподарств.

10. Статистика навколишнього середовища.