- •1.Право людини на працю в Україні
- •2.Предмет і поняття трудового права
- •3.Особливості методу трудового права
- •4.Система трудового права і трудового законодавства
- •5.Функції трудового права
- •6.Основні принципи трудового права
- •7.Субєкти трудового права.
- •8.Працівники як суб’єкти трудового права
- •9.Роботодавці як суб’єкти трудового права
- •10. Джерела трудового права,їх класифікація та види
- •11.Загальне та спеціальне трудове законодавство
- •12. Трудовий договір: поняття, загальна характеристика у сучасний період.
- •13.Відмінність трудового договору від цивільно-правових договорів.
- •14. Сторони та зміст трудового договору.
- •15. Порядок укладення трудового договору.
- •16. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу.
- •17. Строковий трудовий договір, особливості його укладення та припинення.
- •19. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •20. Трудовий договір з трудящим-мігрантом.
- •21.Трудовий договір про сумісництво.
- •22.Особливості трудового договору про сумісництво.
- •23.Трудовий договір про тимчасове заступництво та тимчасове виконання обов’язків за вакантною посадою.
- •24.Зміна істотних умов праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці.
- •25.Припинення трудового договору за угодою сторін.
- •38. Поняття і види робочого часу.
- •40. Правове регулювання скороченого робочого часу.
- •41. Правове регулювання неповного робочого часу.
- •42. Режим робочого часу та його види.
- •43. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування.
- •44. Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •45. Правовий режим вихідних та святкових днів.
- •46. Поняття та види відпусток.
- •47. Щорічні відпуски, їх види та порядок надання.
- •48.Соціальні відпустки і порядок їх надання.
- •50. Право працівника на оплату праці та його захист
- •51. Нормативно-правове регулювання дисципліни праці
- •52. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •53. Статути та положення про дисципліну праці
- •54. Поняття та види заохочення за успіхи в роботі
- •55. Правове забезпечення стимулювання праці.
- •56. Поняття, підстава та умови дисциплінарної відповідальності за трудовим правом
- •57. Види дисциплінарної відповідальності та порядок її застосування.
- •58. Юридична відповідальність за трудовим правом України: загальна характеристика та підстави
- •59. Дисциплінарна відповідальність та її види
- •60. Дисциплінарне стягнення: порядок накладання, оскарження та зняття
- •26.Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за ініціативою працівника.
- •27.Розірвання строкового трудового договору.
- •28.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника в разі змін в організації виробництва і праці.
- •29.Порядок звільнення працівника за скороченням штату або чисельності працівників.
- •30.Розірвання трудового договору в разі невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
- •31.Розірвання трудового договору в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
- •32Розірвання трудового договору в разі вчинення працівником прогулу без поважних причин.
- •33.Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •34.Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •36.Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- •37.Порядок отримання згоди профкому на звільнення працівника з ініціативи роботодавця.
11.Загальне та спеціальне трудове законодавство
Спеціальне законодавство про працю відбиває особливості праці як обєктивного, так і субєктивного характеру. спеціальне законодавство покликане в першу чергу забезпечити надання додаткових пільг працівникам. Спеціальні норми, що передбачають надання додаткових пільг у порівнянні із загальними нормами, можуть зявитися на різних рівнях правової регламентації праці: федеральному, міжгалузевому, галузевому, регіональному, місцевому та локальному. Загальне законодавство про працю встановлює основоположні початку правової регламентації праці. Загальні принципи, які розроблені в ньому, не можуть бути скасовані шляхом прийняття спеціального законодавства. Отже, загальне законодавство про працю встановлює обовязковий для всіх без виключення працівників мінімум трудових прав.
12. Трудовий договір: поняття, загальна характеристика у сучасний період.
Трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру, занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
13.Відмінність трудового договору від цивільно-правових договорів.
Головна відмінність між трудовим і цивільно-правовим договорами полягає в предметі договору. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Причому по закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється; працівник зобов'язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця, що належить до його трудової функції за професією, спеціальністю, посадою і кваліфікацією, обумовленою в трудовому договорі. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правових відносин є результат цієї праці. Трудовий договір відрізняється від цивільно-правових договорів тим, що працівник виконує роботу визначеного роду відповідно до його професії, спеціальності, посади і кваліфікації, здійснює визначену трудову функцію в діяльності підприємства, організації, або установи та дотримується режиму робочого часу, виконує визначену роботу і дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівника роботою відповідно до його трудової функції, а також забезпечити умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, і вчасно виплачувати працівнику заробітну плату.