
- •1.Право людини на працю в Україні
- •2.Предмет і поняття трудового права
- •3.Особливості методу трудового права
- •4.Система трудового права і трудового законодавства
- •5.Функції трудового права
- •6.Основні принципи трудового права
- •7.Субєкти трудового права.
- •8.Працівники як суб’єкти трудового права
- •9.Роботодавці як суб’єкти трудового права
- •10. Джерела трудового права,їх класифікація та види
- •11.Загальне та спеціальне трудове законодавство
- •12. Трудовий договір: поняття, загальна характеристика у сучасний період.
- •13.Відмінність трудового договору від цивільно-правових договорів.
- •14. Сторони та зміст трудового договору.
- •15. Порядок укладення трудового договору.
- •16. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу.
- •17. Строковий трудовий договір, особливості його укладення та припинення.
- •19. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •20. Трудовий договір з трудящим-мігрантом.
- •21.Трудовий договір про сумісництво.
- •22.Особливості трудового договору про сумісництво.
- •23.Трудовий договір про тимчасове заступництво та тимчасове виконання обов’язків за вакантною посадою.
- •24.Зміна істотних умов праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці.
- •25.Припинення трудового договору за угодою сторін.
- •38. Поняття і види робочого часу.
- •40. Правове регулювання скороченого робочого часу.
- •41. Правове регулювання неповного робочого часу.
- •42. Режим робочого часу та його види.
- •43. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування.
- •44. Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •45. Правовий режим вихідних та святкових днів.
- •46. Поняття та види відпусток.
- •47. Щорічні відпуски, їх види та порядок надання.
- •48.Соціальні відпустки і порядок їх надання.
- •50. Право працівника на оплату праці та його захист
- •51. Нормативно-правове регулювання дисципліни праці
- •52. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •53. Статути та положення про дисципліну праці
- •54. Поняття та види заохочення за успіхи в роботі
- •55. Правове забезпечення стимулювання праці.
- •56. Поняття, підстава та умови дисциплінарної відповідальності за трудовим правом
- •57. Види дисциплінарної відповідальності та порядок її застосування.
- •58. Юридична відповідальність за трудовим правом України: загальна характеристика та підстави
- •59. Дисциплінарна відповідальність та її види
- •60. Дисциплінарне стягнення: порядок накладання, оскарження та зняття
- •26.Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за ініціативою працівника.
- •27.Розірвання строкового трудового договору.
- •28.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника в разі змін в організації виробництва і праці.
- •29.Порядок звільнення працівника за скороченням штату або чисельності працівників.
- •30.Розірвання трудового договору в разі невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
- •31.Розірвання трудового договору в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
- •32Розірвання трудового договору в разі вчинення працівником прогулу без поважних причин.
- •33.Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •34.Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •36.Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- •37.Порядок отримання згоди профкому на звільнення працівника з ініціативи роботодавця.
1.Право людини на працю в Україні
Відповідно до Конституції України (ст.43) кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, при цьому кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Конституційними гарантіями права на працю виступають положення про те, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Під особливим захистом держави перебуває право на своєчасне одержання винагороди за працю. На конституційному рівні гарантується захист громадян від незаконного звільнення. Конституція України (ст. 44) встановлює також, що ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Важливою гарантією вільної реалізації права на працю виступає заборона примусової праці, тобто такої праці, здійснення якої вимагається від фізичної особи під загрозою будь-якого покарання і для якої особа не запропонувала свої послуги добровільно. Водночас не вважається примусовою працею військова чи альтернативна ( невійськова) служба а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і надзвичайний стан.
Конституція захищає не лише право на працю, а й на відпочинок. Ст. 45 проголошує, що кожен, хто працює має право на відпочинок.
2.Предмет і поняття трудового права
Трудове право — це окрема галузь права України, яка регулює трудові вiдносини робітників і службовців і тісно пов’язані з ними інші суспільні відносини, що складаються з приводу організації праці. Право на працю означає, що людина має вiльний вибiр не тiльки професiї, роду заняття, а й право iгнорувати будь-яку трудову дiяльнiсть. Умови та порядок реалізації права на працю та пов’язаних з ним прав конкретизовано в Кодексi законiв про працю. Предмет трудового права - це комплекс суспільних відносин, основу якого складають трудові відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору, і до якого входять також відносини, тісно пов'язані з трудовими відносинами та які існують для забезпечення функціонування останніх. Такими є: відносини працевлаштування; відносини з приводу навчання на виробництві, підвищення кваліфікації і перекваліфікації; відносини щодо вирішення трудових спорів та відносини соціального партнерства і встановлення умов праці. Усі ці суспільні відносини разом з трудовими і формують предмет правового регулювання нормами трудового права. Отже, предметом трудового права є трудові відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору, і відносини, що тісно пов'язані з трудовими: працевлаштування, навчання і підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників, щодо контролю за дотриманням законодавства про працю, вирішення трудових спорів, а також відносини соціального партнерства.