1.2 Загальна характеристика конверторного цеху

Конвертерний цех являє собою складний комплекс спеціалізованих будівель і споруд, оснащених різноманітним обладнанням і зв'язаних між собою транспортними та енергетичними комунікаціями. Конвертерний цех має у своєму складі: 1) відділення переливання чавуну з ковшів міксерного типу; 2) відділення магнітних матеріалів (металлошихти); 3) відділення сипучих матеріалів з трактом їх подачі в конвертер і сталерозливних ковшів ; 4) конвертерне відділення; 5) ковшові відділення (проліт); 6) шлаковий проліт; 7) механічні майстерні; 8) будівлю управління цехом і побутових приміщень.

У головному будинку конвертерного цеху розташоване конвертерне відділення з паралельно розташованими прольотами: конвертерним, завантажувальним, шлаковим. Обладнання для подачі сипучих матеріалів і система газоочистки можуть розташовуватися в окремих спеціалізованих прольотах або в конвертерному прольоті. Три конвертери розташовуються лінійно.

Приведене на рис.1. розташування МБЛЗ називають блоковим. Ківш встановлюють на двомісний розливний стенд, що дозволяє швидко замінювати ковші і проводити розливку безперервно «плавка на плавку». Після МБЛЗ заготовки поступають по системі рольгангів 13 в передавальний проліт, а потім у відділення складування і ремонту литих заготовок (ад'юстаж).

1 - конвертер; 2 - МБЛЗ; 3 - скрапне відділення; 4 - відділення первинної переробки шлаку; 5 - відділення прийому сипких матеріалів;

6 - завантажувальний проліт; 7 - конвертерний проліт; 8 - проліт ремонту сталерозливних ковшів; 9 - проліт позапічної обробки сталі; 10 - установки позапічної обробкисталі; 11 - транспортний проліт; 12 - ад'юстаж;

13 - відділення пакетування скрапу; 14 - ділянка переливу чавуну.

Рисунок 1. – План киснево-конвертерного цеху з лінійним розташуванням МБЛЗ

Сипучі матеріали і феросплави в конвертерний цех подають автотранспортом до прийомних бункерів відділення прийому сипких матеріалів, потім системою стрічкових транспортерів - у витратні бункери. Ківш зі сталлю на самохідних візках транспортують у ВБРС. Для стабілізації хімічного складу і температури сталі, а також для мікролегування, десульфурації і корекції її складу за змістом вуглецю, марганцю, кремнію, алюмінію передбачено спорудження трьох спеціальних установок, які розміщені у прольоті позапічної обробки сталі; передбачається також будівництво установки вакуумування рідкої сталі. У торцевої частини ВБРС розміщуються ділянки ремонту проміжних ковшів і збірки налаштування вузлів МБЛЗ. Всі прольоти відділення пов'язані поперечним залізничним шляхом, по якому переміщується самохідний візок. Сляби із МБЛЗ в транспортно-оздоблювальне відділення ад'юстажа передаються рольганг-візками. Розташування допоміжних відділень і під'їзних шляхів визначається значною мірою розміщенням цеху на генеральному плані заводу.[2,3]

1.3 Характеристика конструкції конвертера

Конвертер – агрегат грушоподібної форми що складається з трьох частин: горловини, циліндричної частина та днища. Днище може бути приставним, вставним або цільним з циліндричною частиною. У цьому випадку конвертер називають глуходонним. Виконаний із сталевого листа та футерований із середини. Призначений для отримання сталі з переробного розплавленого чавуну і шихти продувкою повітрям або технічно чистим киснем.

Конструкція кисневого конвертора показано на рис.2. Його грушоподібний корпус (кожух) 3 зварений з листової сталі товщиною до 110 мм; всередині він футерований основними вогнетривкими матеріалами 4 загальною товщиною до 1000 мм.

У процесі роботи конвертер можна повертати на цапфах 5 навколо горизонтальної осі на 360 ° для завалювання скрапу , заливки чавуну , зливу сталі , шлаку і т.д. Під час продувки чавуну киснем конвертер знаходиться у вертикальному положенні. Кисень в конвертер подають за допомогою фурми

1 , яку вводять в конвертер через його горловину 2. Фурму встановлюють строго вертикально по осі конвертера . Її піднімають спеціальним механізмом , зблокованим з механізмом обертання конвертера так , що конвертер не можна повернути , поки з нього не видалена фурма.[6]

1-фурма з охолодженням водою; 2-горловина; 3-корпус; 4-вогнетривкі матеріали; 5-цапфа.

Рисунок 2.- Конструкція кисневого конвертора.