2.4. Шляхи оптимізації реалізації продукції підприємства
На сьогодні проблема оптимізації реалізації продукції є актуально важливою. Адже кожне підприємство прагне реалізувати свою продукцію якогомога ефективніше та швидше задля отримання прибутку.
З результатів аналізу системи розподілу, проведеного вище, можна зробити загальний висновок у тому, що нинішня система розподілу продукції ТзОВ «БАКАМІЯ» і не відповідає багатьом вимогам логістики, не забезпечує максимізації прибутку підприємства, призводить до збільшення транспортних витрат при доставці готової продукції з складу підприємства до кінцевого споживача тощо.
Проте дана структура застосовується підприємством вже більше два роки, і що керівництво підприємством не має намір вносити у ній як або важливих змін. Це пов'язано з тим, що з зміни системи потрібні значні капіталовкладення (створення парку транспортних засобів, оренда чи купівля складських приміщень у межах міста), крім того, потрібно якісно інший підхід до організації управління матеріальними і інформаційними потоками. Підприємству слід також встановити прямі зв'язки України із безпосередніми споживачами його продукції.
Звісно, згодом дедалі ці витрати окупляться, причому, як засвідчило розрахунок, термін окупності не перевищить 1-1,5 року. Принципи, якими керується керівництво підприємством, зрозумілі. Адже дана структура збуту є найбільш «безболісної» підприємствам в короткостроковому періоді,т.к. все транспортні і складські витрати на цьому випадку мінімальні, а підприємство вирятуване від виробничої необхідності самостійно займатися роздрібної продажем своєї продукції.
Але якщо розглянути довгострокову перспективу, враховуючи вплив позитивних і негативних факторів довкілля, то очевидним стає те, що існуючу систему їм треба змінювати, оптимізувати відповідно до основнимилогистическими принципами.
В результаті дослідження оптового підприємства «БАКАМІЯ» були знайдені такі шляхи оптимізації реалізації продукції:
збільшення кількості ярмарок та виставок підприємством;
збільшити кількість розподільних центрів;
налагодити прямий зв'язок з споживачами;
вихід на новий ринок збуту;
посилення конкурентоспроможності товару;
у той самий час, у разі не можна втрачати вже напрацьованих зв'язку з оптовими покупцями, а запропонувати їм й надалі працювати на взаємовигідних засадах, причому у умовах матимуть можливість вибору найзручнішого їм центру розподілу, що знизить їх транспортні витрати. Звісно, купуючи товар безпосередньо поблизу своїх центрів розподілу, посередники вже буде розраховувати на великі гроші, у якому підприємство закладе свої витрати з доставці продукції доречно споживання. Слід зазначити, що лише після оптимізації системи розподілу ці витрати буде зведено до мінімуму, що з існуючому рівні роздрібної ціни на всі продукцію підприємства збільшить прибуток.
3. Проблеми та перспективи розвитку оптових ярмарок в україні
На сьогоднішній день виставки та ярмарки слід розглядати як ефективний симбіоз інструментів маркетингу і методів міжнародної торгівлі. У цьому аспекті виставки і ярмарки є не лише індикатором розвитку тієї або іншої галузі і каналів реалізації продукції, але і економіко-політичний форум прогнозування кон'юнктурних змін, а також становлення і розвиток міжнародних економічних, політичних, соціально-культурних зв'язків.
Тенденції розвитку світової виставкової індустрії визначаються рядом чинників. Серед прискорюючих факторів слід зазначити зниження ефективності традиційних інструментів маркетингу (директ-маркетинг, інтернет-маркетинг, point-of-sale-маркетинг і різні форми подієвого маркетингу), зростаючу потребу в особистому спілкуванні, розвиток інноваційного процесу, що вимагає постійного виведення на ринок все нових товарів і послуг. В той же час діє ряд стримуючих чинників – в першу чергу, конкуренція з боку інших інструментів маркетингових комунікацій (Інтернет, директ-маркетинг, корпоративні заходи). Нарешті, є глобалізації, що має як позитивну дію (розвиток нових ринків,який викликає збільшення потреби у виставках), так і негативне (злиття і поглинання як на ринках продавців – учасників виставок, так і на ринках покупців – відвідувачів виставок, що зменшують попит на виставкові послуги).
За оцінкою UFI (Всесвітня асоціація виставкової індустрії) світовий виставковий бізнес -це більше 30 тисяч виставок щорік (не рахуючи дрібних виставок – площею менше 500 м2, в яких приймають участь 3,2 млн. експонентів і які залучають 350 млн. відвідувачів). Варто відзначити, що виставки членів UFI складають приблизно 1/8 від загального числа світових.
Загальна чисельність підприємств виставкової галузі в Україні (організаторів виставок, виставкових центрів, забудовників і інших спеціалізованих фірм) – біля 250, у тому числі понад 100 - організатори виставок; кількість підприємств-учасників – близько 25 тисяч, відвідувачі – 5,5 мільйонів чоловік. Лише половина від цього числа організаторів працює на професійній основі, для останніх же виставкова діяльність є непрофільною або випадковою.
Найважливішим компонентом інфраструктури є виставкові площі. В даний час на планеті налічується всього 47 виставкових центрів (з них 35 знаходиться в Європі), які мають закриту виставкову площу 100 000 м2 і більше.
Кажучи про державний захист міжнародної виставково-ярмаркової діяльності, не можна не порушити питання правового поля. Не дивлячись на численність нормативних документів, основні правові проблеми виставкової діяльності не вирішені. Наприклад, в Україні актуальним є питання про приєднанні до митної конвенції "Carnet ATA". Вирішення цієї проблеми дозволило б ввозити і вивозити виставкові експонати за спрощеною процедурою. Серед інших проблем, вже згаданих вище, – впровадження спрощеного режиму ярмаркової торгівлі, врегулювання системи "державної підтримки" виставок міністерствами і відомствами, вдосконалення державного статистичного спостереження.
Відносно внутрішніх проблем в організації виставково-ярмаркової діяльності необхідно відзначити наступне. Зокрема, в Україні - слабкий рівень стандартів організації і сервісу, невідповідність міжнародним стандартам в області сервісу для іноземних учасників і відвідувачів (відсутність двомовних каталогів, візуальних комунікацій, послуг інформації і реєстрації і так далі).
Також одній з проблем, з якою стикаються багато організаторів виставково-ярмаркової діяльності, є відсутність цільових відвідувачів. У цій ситуації украй важливий вибір правильного рекламного носія і грамотно складеного звернення. Організатор виставково-ярмаркового заходу, що грамотно освітив свою подію в ЗМІ і залучив велику кількість відвідувачів (цільових клієнтів для фірм-експонентів), заробляє імідж професіонала.
Ще однією проблемою, причиною, що стала, попередньою – відсутність кваліфікованого персоналу.
Серйозну, як внутрішню, так і зовнішню, проблему для виставково-ярмаркових організацій представляють: недобросовісна конкуренція, непрозорість бізнесу і відсутність достовірної інформації. Дані проблеми мають деструктивну дію на міжнародні виставково-ярмаркові стосунки, що може послужити причиною конфліктів в міжнародній діяльності інших галузей. У цій ситуації держава повинна надати пряму дію на діяльність підприємств за допомогою нових державних стандартів і відповідних нормативних і законодавчих актів.
ВИСНОВОК
Особливості розвитку ярмарків і виставок в даний час визначаються мірою просування ринкових реформ. Тільки в умовах ринкового господарства і наявності на ринку підприємств, здатних самостійно встановлювати і розвивати господарські зв’язки, керуючись при цьому критеріями вигідності, оптові ярмарки і виставки можуть стати максимально ефективними.
Рішення підприємства про просування своїх комерційних інтересів задопомогою участі в торговельних ярмарках або виставках, залежить насамперед, від двох наступних факторів:
1. Від тенденції до участі в ярмарках, що спостерігається в галузі, до якої це підприємство належить.
2. Від масштабів, у яких основні конкуренти підприємства використовують ярмарки й виставки як засіб просування своєї продукції на ринку.
Оптова виставково-ярмаркова форма закупівлі є найбільш організованої та ефективної в наш час. Вона має ряд переваг: у покупця з'являється можливість ознайомитися з реальними зразками товарів, пропонованих постачальниками, переглянути демонстрацію моделей, модифікацій, перевірити їх у дії, отримати потрібну комерційну інформацію і консультацію. Крім цього, прискорюються терміни укладання договорів, оперативно розглядаються замовлення покупця на поставку товарів, знаходиться взаємовигідне рішення і тут же, на ярмарку, розробляється і підписується специфікація до договору, без якої він вважається недійсним, тобто замовлення покупця, скоригований з урахуванням можливостей постачальника і підписаний обома сторонами, перетворюється в документ, що має юридичну силу, - специфікації, до договору. Переваги ярмаркової форми визначаються і тим, що значно спрощується процес вирішення розбіжностей між продавцем і покупцем. Вони вирішуються тут ж, на ярмарку.
Основна мета виставково-ярмаркових торгів - оптовий продаж і закупівля товарів, укладання прямих договорів або контрактів між продавцями і покупцями. На оптових ярмарках посилюється вплив торгових організацій на виробництво товарів щодо їх асортименту та якості, прискорюється процес укладення договорів, оскільки постачальники і покупці знаходяться в безпосередньому контакті.
Результат: при ярмаркової формі оптових закупівель зміцнюються особисті контакти між покупцями і постачальниками, оперативно доходить до виготівника інформація про кон'юнктуру ринку, посилюється вплив покупця на постачальника з питань випуску конкурентоспроможного асортименту, з'являється можливість більш гнучкого і своєчасного реагування на зміну попиту покупців.
Дуже важливою складовою експозиції є стенд як такий. Він створює загальний образ підприємства-експонента в мініатюрі, відбиває йог загальну підприємницьку культуру.
Стенд — це комплекс орендованої підприємством площі, а також елементи конструкції (оформлення) та комунікативних засобів. Стенд має бути настільки виразним, щоб з першого погляду розкрити мету участі експонента у виставці (ярмарку) та закарбуватися в пам’яті відвідувачів.
Метою дiяльностi ТзОВ «Бакамія» є задоволення потреб в його послугах (роботах, товарах) та реалiзацiя на основi отриманого прибутку інтересів акціонерів Товариства, а також соцiальних i економiчних інтересів трудового колективу.
Укладання договорів на поставку товарів ТзОВ „Бакамія” здійснюється безпосередньо на ярмарку. Крім того, на ярмарку сторони можуть уточнювати умови раніше укладених договорів і асортимент поставки товарів.
Договори на продаж (поставку) товарів на ярмарках укладаються за наданими підприємствами-виробниками зразками та моделями товарів, а в окремих випадках – за каталогами, проспектами тощо.
Організації комерційних зв’язків оптового підприємства зпокупцями здійснюється на основі різного роду документів (проекти договорів, специфікацію, технічні описи моделей).
Загальний порядок укладення цивільно-правових договорів встановлений статтями ЦК. Пропозиція повинна містити вказівки щодо всіх суттєвих умов майбутнього договору і бути зверненою до певної особи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України.- 2003.-№11.- С 3-302.
Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від02.12.1997р.//ВВРУкраїни.- 1998.-№ 13.-Ст. 52.
Положення про порядок проведення міжобласнихоптовопромислових ярмарків, затверджене Постановою Кабінету Міністрів Українивід30.08.95. - №693
Апопій В.В., Міщук І. П., Ребицький В.М. та ін. Організація торгівлі: Підручник. – 2-е вид., перероб і доп. / За ред. В.В. Апопія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 616 с.
Виноградська А.М. Технологія комерційного підприємництва. – К.: ЦУЛ . – 2006. – 780с.
Власова Н.О., Пономарьова Ю.В. Формування ефективної закупівельної політики підприємств роздрібної торгівлі. — Харків, 2005 – 45 с.
Голошубова Н.О. Організація торгівлі: Підруч. для вищ. навч. закл. – К.: Книга, 2004. 110 – 560 с.
Гринів Б.В. Аналіз товарообороту підприємств роздрібної торгівлі: Навч. посіб. / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. – Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. – 147 с.
Гура Н.О. Облік видів економічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Знання, 2009. – 170 с.
Кредісова А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А.І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.
Криковцева Н.О., КазаковаО.Б., Саркісян Л.Г. Комерційнадіяльність: Навч. посібник. – К.: ЦНЛ. – 2007. - 296 с.
Локтєв Е.М., Базилев В.В., Саркисян Л.Г., Воробйов Б.З. Основи комерційної діяльності.Ч.2: Практикум. – К.: Видавництво Європейськогоуніверситету. - 2005. – 383с.
Лук’янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. посібник. – 2-ге вид, доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.
Миронов Ю.Б., Крамар Р.М. Основи рекламної діяльності. Навч.посібник. - Дрогобич: Посвіт, 2007. – 108 с.
Памбухчиянц В. К. Організація, технологія і проектування торговельних підприємств – М.: ІОЦ «Маркетинг», 2006. – 405 с.
Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 336 с.
Тарасюк Г.М. Планування комерційної діяльності: Навч.посібник. – К.: "Каравела" .– 2005. - 400 с.
Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2011. — 488 с.
Недогибченко І. Ю. Книга для студентів в Україні: до проблем якості // Наукові записки Інституту журналістики. – К.: Інститут журналістики КНУ Тараса Шевченка, 2004. – Т. 14. – С. 87–94.
Хоменко Н.В. Теоретичні аспекти управлінського обліку товарних запасів // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. – К.: КНЕУ, 2010. – С. 527–531
Управління матеріально-технічним забезпеченням і збутом: Навч.-метод. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / Петро Іванович Белінський (уклад.). – Чернівці: Рута, 2012. – 27 с.
Виставкова діяльність в Україні. Статистичний бюлетень. – К., 2012. – 49с.
http://www.moldexpo.md/
ДОДАТОК 1
Найбільші виставкові центри світу
ДОДАТОК 2
Класифікація оптових торговельних підприємств товаровиробників та продавців матеріальних благ
