- •5.Методи синтезу алканів
- •6. Хімічні властивості алканів.
- •7.Будова молекули етилен, sp2-гібридизація атому вуглецю..
- •8.Методи одержання алкенів.
- •9.Поняття про механізми хімічних перетворень алкенів.
- •10.Реакції приєднання алкенів.
- •11.Реакції окиснення, полімеризації та ізомеризації.
- •12. Хімічні властивості бензену.
- •13.Реакції ароматичного електрофільного заміщення.
- •14. Взаємний вплив атомів в молекулі толуену.Хімічні властивості толуену.
- •15.Способи утворення зв”язку с─Hal
- •17.Способи утворення спиртової гідроксогрупи.
- •22. Етери.Добування хімічні властивості.
- •18.Хімічні властивості одноатомних насичених спиртів.
- •20.Гліцерол, способи його одержання та хімічні властивості.
- •21.Хімічні властивості фенолу.
- •24 Хімічні властивості одноосновних насичених кислот.
- •25.Властивості аліфатичних амінів.
- •26. Методи синтезу α- та β-амінокислот
- •2. Класифікація реакцій за їх наслідком.
- •16.Хімічні властивості моногалогеналканів.
- •19.Гліколі,способи одержання та властивості.
- •4.Будова σ-зв”язку.Sp3-гібридизація атома вуглецю в орг.Сп.
8.Методи одержання алкенів.
Промислові методи:
виділення з продуктів крекінгу нафти та природнього газу.
Дегідрування алканів (kat─ Cr2O3, t=300─400ºC)
СН2=СН─СН2─СН3+Н2
С Н3─СН2─ СН2─ СН3 СН3─СН=СН─СН3+Н2
3
.
синтез за допомогою алюміній органічних
сполук:
у промисловості так добувають 1-пентен, 1-гексен, 4-метил-1-пентен і 2-метил-1-бутен.
Лабораторні методи одержання:
дегідратація спиртів (kat─ H2SO4, H3PO4, P2O5, KHSO4):
R─CH2─CH2─OH => R─CH=CH2+H2O
Найлегше дегідратуються третинні спирти.
Відщеплення води підпорядковується правилу Зайцева: при утворенні води водень найлегше відщеплюється від найменш гідрогенізованого атома вуглецю, що знаходиться в β-положені до ОН-групи.
2
.
відщеплення галогеноводнів або галогенів
від галогеналканів: при дії на галоген
алкани спиртового розчину лугу, а на
дигалогеналкани цинку або солей хрому
(ІІ), утворюються алкени:
СН3─СН2─СН2СІ => СН3СН=СН2+НСІ
R─CHCl ─CH2Cl +Zn => R─CH=CH2 +ZnCl
3
.
гідрування алкінів та алкадієнів:
4. синтез за допомогою фосфонійлідів (ре-ція Віттіга, Шелькопфа):
метилентри- бензофенон
феніл фосфан
трифенілфосфін-
оксид 1,1-дифенілетен
О.Х.
9.Поняття про механізми хімічних перетворень алкенів.
приєднання:
-галогенування цис-2-бутену:
-
галогенування
транс-2-бетену:
-гідрогалогенування:
δ+ δ─
π-Комплекс σ-комплекс
для несиметричних алкенів приєднання відбувається за правилом Марковнікова: водень приєднується до найбільш гідрогенізованого атома вуглецю.
-
гідратація
(проходить за правилом Марковнікова):
δ─ повільно третбутилкарб
катіон
швидко
оксонієвий катіон
О
киснення:
для транс-ізомерівокиснення проходить аналогічно.
О.Х.
10.Реакції приєднання алкенів.
1. гідрування(кат.─Pt,Pd,Ni):R─СН=СН2+Н2 => RСН2─СН3
д
ля
розгалуджених алкенів гідрування
проходть тим легше, чим менше замісників
розташовано біля подвійного зв”язку
(правило Лебєдєва).
2. галогенування: СН3─СН=СН2+СІ2 => CH3СНСІ─СН2СІ
ф
тор
реагує з займанням, хлор легко вступає
в реакцію приєднання на світлі з вибухом,
бромування вимагає нагрівання йодування
здійснюється важко. Оскільки подвійний
зв”язок проявляє електронодонорні
властивості, алкени переважно вступає
у реакції електрофільного приєднання.
Приєднання залежить від природи алкену:
енантіомери
цис-2-бутен імовірність
атаки Br─
обох атомів
вуглецю
однакова
мезо-форма
Транс-2-бутен
3. гідрогалогенування: СН2=CH2+HBr => CH2Br─CH3
зміна реакційної здатності галогеноводнів відносно алкенів зменшується в ряду: HJ >HBr >HCl >HF. Приєднання відбувається за правилом Марковнікова: водень приєднується до найбільш гідрогенізованого атому вуглецю.
Електрофільне приєднання проходить через низку стадій:
δ+ δ─
π- Комплекс, σ-Комплекс, брометан
іонна пара карбкотіон
4. гідратація: СН2=СН2+НОН => СН3─СН2─ОН
в присутності мінеральних кислот, найчастіше сульфатної, відбувається за правилом Марковнікова.
О.Х.
