
- •5.Методи синтезу алканів
- •6. Хімічні властивості алканів.
- •7.Будова молекули етилен, sp2-гібридизація атому вуглецю..
- •8.Методи одержання алкенів.
- •9.Поняття про механізми хімічних перетворень алкенів.
- •10.Реакції приєднання алкенів.
- •11.Реакції окиснення, полімеризації та ізомеризації.
- •12. Хімічні властивості бензену.
- •13.Реакції ароматичного електрофільного заміщення.
- •14. Взаємний вплив атомів в молекулі толуену.Хімічні властивості толуену.
- •15.Способи утворення зв”язку с─Hal
- •17.Способи утворення спиртової гідроксогрупи.
- •22. Етери.Добування хімічні властивості.
- •18.Хімічні властивості одноатомних насичених спиртів.
- •20.Гліцерол, способи його одержання та хімічні властивості.
- •21.Хімічні властивості фенолу.
- •24 Хімічні властивості одноосновних насичених кислот.
- •25.Властивості аліфатичних амінів.
- •26. Методи синтезу α- та β-амінокислот
- •2. Класифікація реакцій за їх наслідком.
- •16.Хімічні властивості моногалогеналканів.
- •19.Гліколі,способи одержання та властивості.
- •4.Будова σ-зв”язку.Sp3-гібридизація атома вуглецю в орг.Сп.
О.Х.
5.Методи синтезу алканів
Алкани відносяться до сполук, яких більше всього існує у природніх джерелах. Тому основною метою промислового добування алканів є виділення їх у вигляді суміші (фракцій або індевідуальних сполук за допомогою, як правило, розгонки або ректифікації. Останнім часом набувають практичного значення синтетичні методи од.алканів з вугілля і особливо синтез газу.
Промислові методи од.:
Розгонка нафти з виділенням фракцій, що складаються з певних сумішей вуглеводнів, а також розділення на фракції природнього і попутніх газів.
Гідрування вугілля (метод Бергіуca) kat─оксиди і сульфіди Fe,Mo,W,Ni:
nC+(n+1)H2
450˚C,
30 MПа
CnH2n+2
оксоиснтез алканів (метод Фішера-тропша) kat─ Fe─Со, 300˚C
nCO+(2n+1)H2 => CnH2n+2+nH2O
суха перегонка чи нагрівання вугілля, сланців, деревини, торфу без доступу повітря.
Лабораторні методи одержання :
1. з галогеналканів (метод Вюрца):
CH3J+2Na+JCH3
CH3CH3+2NaJ
2
.
з солей карбонових кислот (електроліз
солей─ реакція Кольбе):
аніон радикал алкільний
радикал
с
плавляння
солей карб.кислот з лугами:
3
.
відновлення кисневмісних сполук:
4. гідрування ненасичених вуглеводнів:
О.Х.
6. Хімічні властивості алканів.
Алкани є досить інертними, найхарактернішими реакціями для них є реакції за радикальним механізмом.
галагенування: А) зародження ланцюга (ініціювання)
Cl2
hν
Cl2*
2Cl▪
збуджена м-ла атом-радикал
Б) зростання ланцюга Н3С─Н+Cl* => HCl+ ▪CH3
▪CH3+Cl─Cl => H3C─Cl+Cl▪
В) обрив ланцюга Cl▪ + ▪CH3 => Н3С─Cl
Cl▪ + ▪Cl => Cl2
CH3▪ + ▪CH3 => CH3─ CH3
Взаємодія з фтором проходить з вибухом, тому фтор розводять рідким азотом. При взаємодії з бромом швидкість реакції знічно менша ніж з хлором і фтором. При монобромуванні кількість вторинних і третинних похідних значно перевишує кількість первинних. Йолування проходить з надзвачайно малою швидкість і потребує додаткової енергії.
нітрування:
С
Н3─СН2─СН2─СН3+HO─NO2
=> СН3─СН─СН2─СН3+H2O
NO2
використовують парофазне нітрування при 300─500˚С. нітрування проходить за радикальним механізмом, з частковою деструкцією і окисненням.
сульфохлорування:
С Н3─СН3+SO2+Cl2 hν CH3─CH2─SO2Cl+HCl
Етансульфонілхлорид
4. окиснення. Алкани здатні окислюватись при високих температурах: R─CH2─CH2─R => 2R─CH2▪
R─CH2▪ +O:O => R─CH2─OO▪
R─CH2─OO▪ +R1─H => R─CH2─OOH+R1▪
Гідропероксид
О.Х.
7.Будова молекули етилен, sp2-гібридизація атому вуглецю..
sp2-гібридизація відбувається змішуванням трьoх орбіталей(s+p+p), а одна залишається в негібридному стані. Осі трьoх sp2-гібридизованих орбіталей знаходяться в одній плошині під кутом 120˚. Негібридизована р-орбіталь розташована перпендикулярно до цієї площини. Гібридизовані орбіталі двох атомів вуглецю утворюють σ-зв”язок. Негібридизовані р-орбіталі перекриванням вздовж площини, що проходить крізь ядра двох атомів, утворюють π-зв”язок. Для етилену і інших сполук, які містять подвійний зв”язок, характерна sp2-гібридизація.
Наявність подвійного зв”язку зумовлює хімічні властивості етилену.Електрони π-зв”язку розташованні далі від атомних ядер, ніж е-ни σ-зв”язку, вони рухливіші, і енергія π-зв”язку менша, ніж енергія σ-зв”язку.Це пояснює той факт,що під дією реагентів в першу чергу електрофільних,розщеплюється π-зв”язок,як найслабший і відбув приєднання замістників з утвор нових σ-зв”язків.
О.Х.