2. Управління транспортом і планування перевезень товарів.

Державне управління транспортом здійснюють Міністерство транспорту України, Місцеві Ради народних депутатів та інші спеціалізовані органи.

Міністерство транспорту України – це централь­ний орган державної виконавчої влади, який не має права втручатися в господарську діяльність підпри­ємств транспорту, крім випадків, передбачених законодавством.

Основними функціями Мін. Транспорту є:

- розробка і реалізація заходів щодо взаємодії всіх видів транспорту і координація їх діяльності;

- підготовка проектів нормативних документів з питань транспорту;

- формування тарифу і державної інвестиційної політики на транспорті;

- здійснення контролю за використанням державної власності у сфері транспорту.

При перевезенні вантажу приймають участь вантажовідправники, підприємства транспорту і ван­тажоодержувачі. Взаємовідносини між ними виникають на основі поточних замовлень вантажо­від­правників, в яких зазначено вид транспорту, його кількість або об’єм, відстань перевезень тощо.

Вантажовідправники повинні:

- проаналізувати стан загального обсягу переве­зень за попередній період: за видами вантажів і видами транспорту та розрахувати їх ефективність;

- скласти план перевезень на певний термін і визначити необхідну кількість транспортних засобів;

- подати замовлення транспортним підприємствам для надання їм транспортним засобів.

При виборі конкретного виду транспорту слід зробити техніко-економічні розрахунки, визначити і перевірити вигоди і втрати, які обумовлюються термінами і вартістю доставки вантажів.

Необхідна кількість транспортних засобів (вагонів контейнерів, автомобілів) розраховують за формулою:

де Р – необхідна кількість транспортних засобів;

Q – обсяг перевезення товарів в тоннах;

q – вантажопідйомність транспортного засобу в т;

k – коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу.

Підприємства транспорту повинні забезпечити потреби підприємств у перевезеннях вантажів, якісне і своєчасне їх виконання, безпечні умови.

Підприємства транспорту визначають термін, графік і маршрути перевезень, несуть відповідаль­ність за виконання або неналежне виконання зобов’язань щодо перевезення вантажів відповідно до нормативних та законодавчих актів України.

Підприємства транспорту забезпечують збереження вантажів від їх прийняття для перевезення і до моменту віддачі їх одержувачам.

Несуть відповідальність за втрату, нестачу, псування, пошкодження у розмірі фактичного збитку, якщо не доведуть, що втрати сталися не з їх вини.

Розрахунки здійснюються на підставі чинних тарифів згідно з кодексами окремих видів транспорту.

3. Організація перевезення товарів залізничним транспортом.

Залізничний транспорт являється найбільш ефективним видом транспорту при перевезенні вантажів на велику відстань.

Порядок організації перевезень товарів залізничним транспортом визначається:

- Статутом залізниці України;

- Правилами перевезення вантажів;

- Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів;

- Договором, який укладається між транспортним підприємством і вантажовідправником.

Для перевезення товарів використовують криті вагони, платформи, цистерни, спеціальний холодильний транспорт – рефрижератори, ізотермічні вагони для перевезення молока, вин, живої риби.

Перевезення на залізничному транспорті класифікується

1. За видами відправлень:

- маршрутні, коли формується партія вантажу, для перевезення якої використовується цілий состав поїзду;

- групові – за однією накладною перевозиться партія вантажу в декількох вагонах;

- по вагонна – партія вантажу займає один вагон;

- малотоннажна – партія вантажу, що перевозиться за одною накладною, об’ємом не більше ½ місткості вагону масою від 10 до 20 т;

- дрібна – партія вантажу, що перевозиться за одною накладною, об’ємом не більше 1/3 місткості вагону, масою до 10 т;

- збірна – об’єднання дрібних партій вантажу, належних декільком різним вантажоодержувачам, в одному вагоні з оформленням перевезення за окремими залізничними накладними;

- контейнерні – перевезення в контейнерах масою брутто 3, 5, 10, 20, 24 і 30 тонн.

2. За швидкістю доставки вантажів перевезення можуть бути:

- малою – для дрібних відправок складає умовно 180 км на добу, для вагонних – 330 км, для маршрутних – 550 км;

- великою – коли норма на добу складає від 330 км для нешвидкопсувних вантажів до 660 км – для рефрижераторів з швидкопсувними вантажами.

3. За видами сполучень перевезення розподіляються на:

- прямі по одному перевізному документу одним видом транспорту;

- прямі змішані сполучення – по одному перевізному документу з використанням декількох видів транспорту;

- змішані сполучення – з перевантаженням з одного виду транспорту на інший;

- місцеві – у межах одної залізниці.

4. За територіальною ознакою перевезення є:

- внутрішні (в межах України);

- міжнародні (поза межами України).

Для організації перевезення вантажів на станціях створюють спеціальні служби – товарні контори, товарні каси, вантажні двори, де оформляються перевізні документи.

Основним перевізним документом є залізнична накладна, яка супроводжує вантаж до станції призначення, де її передають одержувачу разом з товаром.

Накладна містить відомості про відправника і одержувача, швидкість перевезення, найменування, кількість місць і масу вантажу, зазначену відправником цінність вантажу, час приймання вантажу до перевезення та ін.

Відправник несе відповідальність за підготовку вантажу до перевезення. Тара і упаковка має відповідати вимогам стандартів, тобто містити інформацію про товар, про відправника, одержувача, станціях відправника і призначення. Якщо товари вимагають особливого ставлення, має бути нанесене спеціальне маркування.

Вантажні роботи здійснює відправник своїми силами і засобами на власних під’їзних шляхах і в місцях незагального користування, а в місцях загального користування навантаження робить залізна дорога, за виключенням вантажів великої ваги (понад 0,5 т), негабаритних, швидкопсувних і безпечних. Ці вантажі навантажуються відправником.

Відправники і одержувачі можуть укладати договір із залізничною дорогою на проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Навантажування вантажів у вагони робиться з урахуванням рівномірного розміщення по площі підлоги з додержанням граничної щільності, висоти, щоб усунути можливі переміщення і тертя між вантажами.

Із закінченням навантаження вагон пломбують. Це робить підприємство, яке здійснювало навантаження і відповідає за збереження вантажу.

З прибуттям вантажу на станціях залізниць виконуються такі операції:

- повідомляють вантажоодержувача про прибуття товару;

- оформлюють документи на право одержання вантажів: перевіряється правильність розрахунків за перевезення вантажів, на зворотній стороні накладної ставиться штемпель, що засвідчує оформлення документів;

- приймання вантажу від транспортного підприємства.

Вантажі зберігаються безкоштовно протягом 24 годин з моменту надходження. При зберіганні понад вказаного терміну в залежності від виду вантажу стягується платня.

Встановлено також термін зберігання вантажу на складах залізниці, по закінченню якого незатребуваний вантаж залізниця може передати іншій організації.

Приймання вантажу може здійснюватися:

- на складах залізничної станції;

- безпосередньо з вагонів;

- на складах вантажоодержувача, який має під’їзні колії.

При одержані вантажів необхідно перевірити справність транспортного засобу, відтиск на пломбах, відповідність накладній найменування вантажу, його кількості та якості.

Якщо порушень немає, то представник вантажоодержувача розписується у дорожній відомості про отримання вантажу і отримує його. При невідповідності кількості та якості одержує мого товару даним накладної складається комерційний акт у трьох екземплярах.

Комерційний акт повинен містити:

- точний опис вантажу та його стан;

- обставини, при яких були встановлені недоліки;

- відомості про технічний стан вагону і пломб.

Комерційний акт підписується начальником (заступником) станції та вантажоодержувачем.

Акт є основним документом для пред’явлення претензії до транспортних організацій.

Крім претензії за нестачу або пошкодження товарів, до залізниці можуть пред’являтися претензії за прострочення доставки, за перебір проїзних платежів та ін.

Згідно зі Статутом залізниці України за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів сплачується штраф.

Плата за перевезення вантажів належить від відстані, яка визначається згідно з планом формування вантажів.