3. Критерії роботоздатності та розрахунку пасових передач.

Розрахунок: Метою розрахунку пасових передач є вибір та визначення геометричних розмірів пасів та шківів при попередньо обраних типах і матеріалах їх елементів.

Основними критеріями розрахунку плоских і клинопасових передач є їх тягова здатність, при забезпеченні надійності зчеплення паса з ободом шківа, та довговічності паса.

Проектний розрахунок плоскопасових передач зводиться до визначення ширини b вибраного типу паса і його товщини δ. Вихідними даними для розрахунку задають потужність N1, кутову швидкість ω, передавальне число u, термін служби (довговічність) Lh, а також умови і режими роботи передачі.

Критерії робото здатності: У пасовій передачі тяговий орган – приводний пас – є найважливішим елементом, що визначає роботоздатність та довговічність передачі. До приводних пасів ставляться такі вимоги: висока тягова здатність, тобто достатнє зчеплення зі шківами; достат­ня міцність, стійкість проти спрацьовування та довговічність; неве­ликий модуль пружності матеріалу паса; низька вартість.

4. Геометричні параметри пасових передач.

До основних геометричних параметрів пасових передач відносять: діаметри привідного і веденого шківів, довжину паса, кут охоплення пасом меншого шківа.

5. Сили та силові залежності в пасових передачах.

Для забезпечення тертя між пасом і шківом пас після встановлення на шківи попередньо натягують з силою F0. Чим більша F0, тим вища тягова спроможність передачі.

При появі робочого навантаження проходить перерозподіл натягнень віток паса: ведуча натягується додатково до сили F1, а натягнення веденої вітки зменшується доF2:

д е   — коловасила:

де   — крутний момент.

Сили, що діють на вали та їх опори:

7. Напружиння в пасу пасової передачі.

Напруження в пасу буває таких видів: напруження від робочого навантаження і відцентрових сил, напруження від згину паса на шківі

 

8. Вплив окремих складових сумарної напруги на тягову спроможність пасової передачі та довговічність паса.

 Із діаграми розподілу напружень видно, що максимальне напру­ження має місце у ведучій (нижній) вітці в тому перерізі паса, який набігає на менший ведучий шків: 

9. Ковзання в пасовій передачі.

  На веденому шківі зу­силля у відрізку паса (у напрямі його руху) збільшується і при цьому пас видовжується, випереджуючи шків що також спричинює ковзання паса на шківі. Ковзання паса на шківі відбувається не на всій дузі обхвату α1 і α2 відповідно ведучого і веденого шківів, а тільки на деякій частині цих дуг β1 та β2. Дуги β1 і β2називаються дугами ковзання. На рис. 21.10 короткими стрілками вказано напрям ковзання точок ро­бочих поверхонь шківів щодо паса.

10. Втрата потужності та ккд пасової передачі.

К КД пасових передач різних типів становить близько 0,90...0,97. Втрати потужності ідуть на проковзування, тертя паса по шківах, нагрівання.

11. Навантаження на вали та опори пасових передач.

Сили натягу віток паса передаються на вали передачі та їхні опори. Відповідно до рис. 21.17, а рівнодійну R сил натягу F1 та F2 віток можна визначити за формулою  (21.20)

Сили, що діють на вали та їх опори: