Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра кібернетики та інформатики

Реферат

на тему:

«Скринінг санітарно-показової мікрофлори в птахівничих господарствах України з використаннямкомп’юторних технологій.»

Виконав: аспірант I-го курсу,

очної форми навчання

Дейнека К.А.

Перевірив: доцент, к.е.н.

Смоляров Г.А.

Суми – 2014

Зміст.

1. Вступ

2. Санітарно-мікробіологічний моніторинг ізоляції бактеріальної мікрофлори в птахівничих господарствах України

2.1. Ретроспективний аналіз виділення умовно-патогенної мікрофлори в різних регіонах України

2.2. Динаміка ізоляції сальмонел у птахогосподарствах Північно – східної України за 1996-2007 рр

2.3. Частота виділення бактеріальної мікрофлори із продуктів птахівництва та в місцях її виробництва.

3. Головні проблеми санітарної гігієни птахівничих господарств на сучасному етапі розвитку галузі.

4. Вибір програмних засобів обробки та аналізу результатів дослідження

5. Математична модель прогнозу бактеріальних інфекцій птиці

Висновки

Перелік використаної літератури

1. Вступ

У більшості країн світу в галузі птахівництва відзначається чітка тенденція до постійного збільшення продукції птахівництва. За даними ФАО, в 2005 році вироблено 49,5 млн. тонн м’яса птиці, що складає 24,5% від загальносвітового виробництва м’ясної продукції. Збільшення кількості яєць у світі в 2002 році був на рівні 1,5%, м’яса птиці – 3,5%. На жаль, в Україні відмічається інша тенденція, виробництво м’яса птиці у 2005 році було нижчим на 2,4% ніж у 2004 і на 4,5% ніж у 2000 році.

У зв’язку з погіршенням екологічної ситуації і з рядом інших причин останнім часом спостерігається зниження рівня імунної та природної резистентності організму сільськогосподарської птиці. Наслідком цього є виникнення захворювань, зумовлених різними видами мікроорганізмів, в тому числі і умовно-патогенними.

Нині птахівничі господарства України найбільші збитки несуть від таких бактеріальних інфекцій, як ешерихіоз, сальмонельоз, респіраторний мікоплазмоз і вірусних – хвороба Марека, інфекційний ларинготрахеїт, синдром зниження несучості, хвороба Гамборо .

Великих економічних збитків завдають і захворювання птиці, що спричиняються умовно–патогенними бактеріями із родів Citrobacter, Klebsiella, Enterobacter, Yersinia, Serratia, Hafnia, Pseudomonas та деякі інші.

Здебільшого відзначається змішаний перебіг інфекції, викликаний двома і більше агентами. Змішані інфекції важко діагностуються і профілактуються, що й завдає значних економічних збитків птахівничим господарствам.

На сьогоднішній день актуальними і не вивченими є хвороби, викликані умовно–патогенними мікроорганізмами, які при багаторазовому пасажуванні на сприятливому птахопоголів’ї підвищують свою вірулентність. При зниженні резистентності організму, особливу небезпеку несуть ешерихії. Встановлено, що у 78,9% випадків вони викликають захворювання в асоціації з одним, двома і більше збудниками, наприклад ешерихіоз і сальмонельоз, ешерихіоз і стрептококоз, ешерихіоз і стафілококоз, ешерихіоз і псевдомоноз, ешерихіоз і мікоплазмоз, ешерихіоз і клебсієльоз ти інші варіації.

Але до сьогоднішнього часу ще недостатньо вивчені частота та умови виникнення названих асоціацій, не розроблені раціональні схеми бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу, як і засоби їх профілактики та методи лікування хворої птиці.

У період функціонування господарств в умовах „ринкової економіки” створюються можливості для необмеженого контакту та передачі патогенних та умовно–патогенних мікроорганізмів, як в межах одного господарства, так і між господарствами. Крім того зростання імпорту до нашої країни м’яса птиці, яєць, сировини і продуктів птахівництва ставить перед державною ветеринарною службою нові вимоги щодо недопущення на територію України бактеріальних захворювань

Розповсюдженню бактеріальних інфекцій також сприяє підвищення мікробної контамінації в поєднанні зі зниженням резистентності організму птиці та безсистемне використання вакцин і різних лікарських речовин .

Існує декілька бактеріальних інфекцій, які поражають людину та птицю. В зв’язку з цим продукти птахівництва (яйця та м’ясо), забрудненні умовно-патогенної збудниками, можуть бути потенційними джерелами інфекційних захворювань, токсикоінфекцій і токсикозів у людини. До 70% усіх діарейних інфекцій дітей до 5-річного віку мають харчову етіологію. Щорічно у світі реєструється до 1,5 млрд. таких випадків, з них 3 млн. закінчується летально.

Усе це свідчить про необхідність організації посиленого контролю за вирощуванням птиці та за мікробіологічно-санітарною якістю продукції птахівництва, що підлягає реалізації.

Отже боротьба зі збудниками харчових токсикоінфекцій і токсикозів не повинна припинятися. Лише правильно організований ветеринарно-санітарний контроль у птахівничих господарствах за сировиною та продуктами птахівництва здатний запобігати поширенню бактеріальних хвороб серед людей, тварин і птиці.