3. Основні характеристики параметрів креативності особистості

Аналізуючи результати теоретичного аналізу проблематики креативності досліджено, визначено роль, чинники та місце креативності у процесі розвитку особистості.

П.Торренс виділив, спираючись на теорію дивергентного (творчого) мислення Дж.Гілфорда, параметри креативності (Рис.1.).

Рис. 1. Параметри креативності особистості

Більш детальніше під параметрами креативності (за П.Торенсом) розуміється:

• “Швидкість” - здібність створювати велику кількість ідей; цей параметр відображає “здібність особистості генерувати велику кількість осмислених ідей”; показник швидкості, продуктивності, відображає здатність до породження великої кількості ідей, що виражені у вигляді малюнків. Він вимірюється кількістю рюзультатів, які відповідають вимогам завдання. Цей показник корисний, насамперед, тим, що дозволяє зрозуміти інші показники. Імпульсивні та банальні відповіді дозволяють отримати високий бал за цією шкалою.. Однак, такі відповіді призводять до низьких показників гнучкості, оригінальності та розробленості. Низькі значення швидкості можуть бути пов’язані з детальною розробленістю відповідей, але можуть, також, спостерігатись у загальмованих, інертних чи недостатньо мотивованих досліджуван их.

• “Гнучкість” - здібність застосовувати різноманітні стратегії при вирішенні проблем; цей параметр відображає “здібність приміняти різні стратегії при вирішенні проблем, уміння розглядати існуючу інформацію під різними кутами зору”; показник гнучкості оцінює здатність особистості висувати різноманітні ідеї, переходити від одного аспекту проблеми до іншого, використовувати різноманітні стратегії рішення проблем. Цей показник визначається кількістю різних категорій відповідей, для встановлення яких можуть використовуватись як самі малюнки, так і їх назви (що іноді не співпадає). Якщо досліджуваний має низький показник гнучкості, то це може свідчити про ригідність його мислення, низький рівень інформованості, обмеженість інтелектуального потенціалу та (або) низьку мотивацію. Високі значення гнучкості передбачають протилежні характеристики, але надзвичайно висока гнучкість може відображати метання досліджуваного від одного аспекту до іншого і нездатність дотримуватись єдиної лінії в мисленні.

• “Оригінальність” - здібність знаходити незвичайні, нестандартні ідеї; цей параметр відображує “здібність придумувати незвичайні, унікальні відповіді, які потребують “творчої сили”; оригінальність характеризує здатність особистості до висунення ідей, які відрізняються від очевидних, загальновідомих, загальновизнаних, банальних чи твердо встановлених. Але завжди постає питання про оцінку оригінальності відповідей в яких досліджуваний об’єднує декілька вихідних фігур в єдиний малюнок. П.Торренс вважає це проявом високого рівня творчих здібностей, оскільки такі відповіді доволі рідко зустрічаються. Вони вказують на нестандартність мислення і відхилення від загальноприйнятого. Інструкція до тесту і відокремленість вихідних фігур ніяк не вказують на можливість такого рішення, але разом з тим і не забороняють його. Всі, хто отримує високі бали за оригінальність, звичайно характеризуються високою інтелектуальною активністю і неконформністю.

• “Розробленість” - здібність детально розробляти ідеї, які виникають; показник розробленості, деталізації ідей характеризує здатність особистості до винахідницької та конструкторської діяльності.

• “Вміння чинити опір замиканню” - відображує здібності не повторювати стереотипи та довгий час „залишатися відкритим” для різної інформації, яку отримує особистість при вирішенні тієї чи іншої проблеми.

• “Змістовна назва” - в основу покладено ідею, що творчий підхід передбачає розуміння суті проблеми, того, іцо дійсно є основним, крім того, процес назви відображує здібності до трансформації уявної інформації в словесну форму.

Однак, на думку П.Торренса, високі показники тестів креативності ще не гарантують творчих досягнень особистості, а лише свідчать про високі можливості їх прояву. Для того, щоб пояснити роль творчих здібностей у розумінні творчості, П.Торренс запропонував модель з трьох частково-перетинаючих півкуль, які відносяться до творчих творчих досягнень може досягатися тільки при співпаданні всіх цих трьох факторів.

Важливою умовою творчої реалізації, на його думку, є також, по-перше, підтримка зацікавленості чимось, по-друге, рівень інтелектуальних здібностей (він повинен бути вище середнього рівня) і по-третє, досвід проживання і навчання в інших країнах (раннє оволодіння іноземними мовами).

На відміну від П.Торренса, Дж.Джонсон для визначення параметрів креативності особистості, виділяє: чутливість до проблем, надання переваги труднощам, швидкість та гнучкість мислення, спритність, винахідливість, розвинену уяву та здібності до структурування, оригінальність, винахідливість та продуктивність, незалежність і нестандартність, впевненість стилю поведінки, самодостатність поведінки у нових, невідомих ситуаціях.

В дослідженнях Н.Пов'якель визначено особливості креативності у професійній діяльності психолога-практика. Креативність як здатність до конструктивного нестандартного мислення та поведінки, до усвідомлення та розвитку власного досвіду однаково необхідні психологу в діяльності та спілкуванні. Постійно взаємодіючи в процесі своєї професійної діяльності з іншими людьми, особистість не може бути достатньо ефективним, не проявляючи при цьому у повній мірі різні якості креативної людини, зокрема: швидкість, точність, оригінальність мислення, багату уяву, впевненість в собі.

Креативність в діяльності психолога визначається як здатність до конструктивного нестандартного прояву професійних здібностей до усвідомлення та розвитку власного особистісного і професійного досвіду, що вкрай необхідно фахівцю, що працює з людьми.

Креативність особливо необхідна психологу як у професійному спілкуванні, так і у вирішенні професійно- психологічних завдань (наприклад, у створенні психотерапевтичного контакту, формулюванні професійних

запитів, постановці психологічних діагнозів, прийнятті професійних рішень, прогнозуванні ефективності психокорекційних впливів тощо).

Виходячи з того, що професійна діяльність допомагаючих професій, особливо в професійній діяльності психолога, базується на знанні психологічної сутності процесів та явищ, широкій інтуїції, особистісному досвіді, активному пошуку новаторських підходів і інноваційних технологій, пізнавальній та особистісній ініціативі, високо розви неному інтелекті, професійному мисленні, а також - на креативному потенціалі особистості.

Д.Богоявленська одна з перших почала пов’язувати креативнісгь з вищим рівнем інтелектуальної обдарованості та активності - здатністю “бачити у предметах щось нове, таке, чого не бачать інші”, “виходити за межі заданої ситуації”.

Н.Вишнякова вважає, що свідомість утворює інтелектуальний план діяльності, її програму, а підсвідомість - інтуїтивну структуру креативності.

Креативна свідомість людини постійно опиняється перед необхідністю ймовірного прогнозу і вибору найбільш доцільних і нестереотипних шляхів вирішення життєвоважливих завдань.

Створивши програму дій, свідомість взаємодіє з підсвідомістю, вносить до цієї програми сенсорні корекції, елементи прогнозування і нестандартні варіанти їх вирішення.

Таким чином, взаємозв’язок свідомості з підсвідомістю на підставі прямого та зворотнього зв’язку, безперервної циклічної взаємодії із соціальним навколишнім середовищем створює умови для реалізації та розвитку креативності.