3. Практичне завдання на створення комп'ютерної презентації.

Завдання. Створити презентацію з 4—6 слайдів на задану тему. Викори­стати допоміжні матеріали (фото, картинки, музику), що зберігаються на диску С: у заданому каталозі. Порядок виконання завдання:

1. Розробити сценарій (планування змісту та компонування презентації).

2. Завантажити програму MS PowerPoint та настроїти її параметри.

3. Створити структуру презентації.

4. Оснастити презентацію графікою, відео, музикою тощо.

5. Настроїти анімаційні ефекти.

6. Продемонструвати презентацію.

Білет № 9

1. Редактори растрової графіки. Середовище графічного редактора та його елементи.

Комп'ютерна графіка — це створення і обробка зображень (малюнків, креслень і т.д.) за допомогою комп'ютера. Розрізняють два способи створення предметних зображень — растровий і векторний і, відповідно, два види комп'ютерної графіки — растрову і векторну.

Растрова графіка. У растровій графіці зображення складається з різно­кольорових крапок (пікселів), які в сукупності і формують малюнок. Растрове зображення нагадує аркуш паперу у клітинку, на якому кожна клітинка зафарбована яким-небудь кольором. У житті часто зустрічаються зображення, зібрані з окремих елементів: вітраж складається із декількох шматків скла, вишивка — з окремих стібків, фотографія — з гранул срібла.

Кожний растровий малюнок має певне число крапок по горизонталі і вертикалі. Ці два числа характеризують розмір малюнка. Розмір малюнка в кеглях записують у вигляді: число пікселів по горизонталі X, число пікселів (число рядів пікселів) по вертикалі. Наприклад, для системи Windows типові розміри екрана дисплея в пікселях 640x480, 1024x768, 1240x1024. Очевидно, що чим більше число пікселів міститься по горизонталі і вертикалі за одних і тих самих геометричних розмірів малюнка, тим вища якість відтворення малюнка.

Крім розмірів, малюнок характеризується також кольором кожного пікселя. Таким чином, для створення або збереження растрового малюнка необхідно вказати його розміри і колір кожного піксели.

Піксель сам собою не має розміру. Інформація про те, що малюнок має розмір 640x480, нічого не говорить про його істинні розміри. Малюнок набирає геометричних розмірів тільки в разі виведення його на екран дисплея або принтер. Ці розміри залежать від роздільної здатності пристрою, яка вимі­рюється числом пікселів, що виводяться на одиницю довжини або ширини екрана. Так, якщо малюнок має розміри 640x480 пікселів, а роздільна здатність дисплея — 40 пікселів на сантиметр, то геометричні розміри малюнка на даному дисплеї — 16x12 см. На іншому дисплеї малюнок може мати інший розмір.

Растрова графіка дозволяє одержати високу якість зображення, тому що ефективно представляє реальні образи. Реальний світ складається з мільярдів і мільярдів крихітних об'єктів. Чим ближче предмет, що розглядається, тим краще видно, що він складений з більш дрібних частинок. Око людини якраз і пристосоване для сприйняття об'єктів як великих наборів дискретних еле­ментів, що утворюють предмети. Недолік растрової графіки — великі розміри файлів, що зберігають растровий малюнок. Так, для збереження копії графіч­ного екрана дисплея Windows з розмірами 1024x768 за умови, що колір пікселя кодується трьома байтами, потрібно 1024x768x3-2,3 Мбайт пам'яті. Великий обсяг графічних растрових файлів потребує потужних комп'ютерів для їх обробки. В растровій графіці виникають також труднощі зі зміною масштабу та редагуванням елементів малюнка.

Графічний редактор Paint входить до складу стандартних програм Windows і призначений для створення і обробки малюнків растрової графіки.

Для запуску редактора слід виконати команду:

Пуск/ІІрограммы/Стандартные/Графический редактор Paint.

Після запуску на екрані з'являється вікно редактора, яке містить ряд типових для вікон елементів.

Рядок заголовку (верхній рядок вікна) містить назву програми Paint і ім'я графічного файла, який редагується. Крайня ліва кнопка є кнопкою виклику управляючого меню. Праворуч розміщені відповідно кнопки згортання, віднов­лення та закриття вікна. Рядок меню розміщується під рядком заголовку і включає такі пункти:

Файл — робота з графічними файлами (створення, відкриття, збереження, друкування);

Правка — редагування малюнки;

Вид — управління зображенням деяких елементів вікна;

Рисунок — обробка малюнка (встановлення розмірів, поворотів);

Параметри — завантаження, зміна і збереження палітри кольорів;

? — виклик довідкової інформації.

Панель інструментів для малювання розміщена ліворуч і включає ряд кнопок, за допомогою яких можна вибрати необхідний інструмент, побудувати типові елементи малюнка, виділити певний фрагмент і т.д. При фіксації курсору миші на кнопці під нею з'являється її назва, а в рядку стану — коротка довідка про призначення кнопки.

Палітра кольорів розміщена внизу і включає 28 зафарбованих різними кольорами квадратів. З цих кольорів можна вибрати основний колір, яким виконуються побудови, і колір фону. Ліворуч від палітри розміщується індикатор кольорів, який складається з двох квадратів. Квадрат на передньому плані зафарбовується основним кольором, а квадрат на задньому плані — кольором фону.

Рядок стану розміщений у нижній частині вікна Paint. Він складається з трьох полів. У лівому полі виводиться довідкова інформація про призначення пунктів меню, кнопок інструментів, хід виконання деяких операцій. У цент­ральному полі виводяться координати курсору миші в пікселях, якщо він знаходиться у вікні малювання.

Область малювання призначена для побудови малюнка. Вона обмежена головним меню, панеллю інструментів, палітрою. Розміри області малювання встановлюються командою Рисунок/Атрибути. При виконанні цієї команди відкривається вікно Атрибути, в полі Размер якого вказані поточні розміри області малювання. Ці розміри можна змінити.

Для побудови малюнка слід у першу чергу вибрати основний колір і колір фону. Для вибору основного кольору (кольору фону) слід встановити курсор миші на потрібний колір палітри і натиснути ліву (праву) кнопку миші. Для власне побудови малюнка користувач може вибрати необхідний інструмент з панелі інструментів, натиснувши відповідну кнопку. Розглянемо призначення основних інструментів малювання.

Олівець призначено для малювання ліній. Вибирають натискуванням кнопки Карандаш. Після вибору інструменту курсор миші набирає форми олівця. Для малювання лінії слід встановити курсор в початок лінії і при на тисненій кнопці миші протягнути до кінця лінії. Якщо при цьому була натиснута ліва кнопка миші, то лінія малюється основним кольором, а якщо права — то кольором фону.

Пензель призначено для малювання довільних фігур. Вибирають натиску­ванням кнопки Кисть. При цьому під панеллю інструментів з'являється вікно, у якому можна вибрати форму пензля. Для малювання слід встановити курсор у точку початку малювання і при натиснутій кнопці миші перемістити до кінцевої точки.

Розпилювач призначено для створення плавних тонових зображень. Активізують кнопкою Распылитель.

Гумка призначена для стирання частини малюнка до кольору фона. Акти­візують кнопкою Ластик. Після активізації під панеллю інструментів від­кривається вікно, у якому можна вибрати розміри гумки.

Після вибору вище названих інструментів курсор набирає форми цього інструмента. Для виконання побудови слід встановити курсор у початкову точку і при натиснутій лівій або правій кнопці миші перемістити в кінцеву точку. В ході переміщення курсору залежно від вибраного інструмента на екрані відображується відповідна траєкторія. Якщо при переміщенні курсору була натиснута ліва кнопка миші, то траєкторія малюється основним кольором, а якщо права — то кольором фону.

Лінія. Цей інструмент призначено для побудови прямих ліній. Активізують кнопкою Лінія. Після активізації під панеллю інструментів з'являється вікно, в якому можна вибімти товщину лінії. Для побудови лінії слід встановити курсор у початкову точку лінії і при натиснутій лівій або правій кнопці миші перемістити курсор у кінцеву точку.

Крива лінія. Цей інструмент призначено для малювання дуг. Активізують кнопкою Кривая липня. Для побудови кривої слід намалювати пряму лінію, встановити курсор миші у вершину дуга, натиснути ліву або праву кнопку і переміщенням курсора змінити кривизну. Крива, що будується, с дотичною до двох прямих, проведених з поточної точки курсора до кінців прямої.

Прямокутник. Інструмент призначений для побудови прямокутників. Активізується кнопкою ІІрямоугольник. Для побудови прямокутника слід встановити курсор на одну з його вершин і при натиснутій ліній або правій кнопці перемістити в протилежну вершину. На екрані пунктирною лінією зображується контур прямокутника. Відпускання кнопки миші фіксує побудову.

Округлений прямокутник. Інструмент призначений для побудови прямокутника з округленими кутами. Активізується кнопкою Округленый прямоугольннк. Побудова здійснюється аналогічно інструменту Прямокутник.

Еліпс. Інструмент призначений для побудови еліпсів. Активізується кнопкою Зллнпс. Для побудови слід встановити курсор у центр еліпса і при натиснутій лівій або правій кнопці миші переміщувати курсор. На екрані пунктирною лінією зображується контур еліпса. Еліпс будусться таким чином, що він є дотичним до вертикальної та горизонтальної ліній, проведених через поточну позицію курсора. Відпускання кнопки миші фіксує побудову еліпса.

Многокутник. Цей Інструмент призначен для побудови многокутників. Активізують кнопкою Многоугольник. Для побудови многокутника слід пере­містити курсор миші за контуром многокутника, натискуючи ліву або праву кнопку миші в кожній з вершин.

Текст. Інструмент призначено для введення текстових надписів на малюн­ках. Активізують кнопкою Надпись. Якщо ввімкнемо перемикач Навель атрибутов тексте, то після активізації на екран виводиться панель атрибутів тексте, де можна вибрати шрифт, його розмір. Для включення перемикача слід після активізації інструмента Текст вико­нати команду Вид/Панель атрибутов тексте. Повторне виконання цієї команди виключає перемикач.

Прямокутні ножиці. Інструмент призначений для вирізання (виділення) прямокутного фрагмента малюнка. Активізують кнопкою Виделение. Цей інструмент дає змогу виділити прямокутний фрагмент малюнка (за принципом побудови прямокутника). Виділений фрагмент оточується прямокутною рам­кою. У подальшому цей фрагмент можна редагувати.

Довільні ножиці. Інструмент призначений для вирізання (виділення) довільного за контуром фрагменту малюнка. Активізують кнопкою Выделеиие произвольной области. Для виділення довільної області слід встановити курсор у будь-яку точку, що лежить на контурі області і при натисненій лівій кнопці миші описати курсором замкнений контур. Відпускання кнопки миші фіксує виділення. Виділена область оточується пунктирним прямокутником, який описано навколо виділеної області.

2. Об'єкти в середовищі текстового процесори (символ, абзац, документ) і правила роботи з ними. Робота з фрагментами тексту: виділення, перенесення, копіювання, форматування, пошук, заміна, Використання буфера обміну. Приклади.

Основними об'єктами текстового процесора є документ, абзац, символ. Текст документа складається з абзаців. Абзац —- це фрагмент тексту, процес уведення якого закінчується натисканням клавіші Enter. У режимі індикації на екрані спеціальних символів наприкінці абзацу можна побачити символ ¶ Послідовність символів утворює текст.

Основні прийоми уведення й редагування тексту див. у білеті № 4(1). Форматування символів. Форматування символів передбачає вста­новлення різних параметрів шрифту, інтервалів між символами та зсувів. За допомогою цих засобів можна виділити в документі найбільш важливі місця (наприклад заголовки). Крім того, існують додаткові засоби, що дозволяють установлювати відображення символів малими прописними буквами, у вигляді верхніх і нижніх індексів і т. д. Із метою внесення різноманітності в оформлення документа можуть бути використані спеціальні символи шрифтів.

Форматування шрифту виконується за допомогою Панели форматирова­ния або в діалоговому вікні Формат, Шрифт.

Вікно діалогу містить три вкладки: Шрифт, Интервал і Анимация. Під час роботи у вікні діалогу Шрифт установлені параметри шрифту ві­дображаються у вікні Образец.

Перед початком форматування необхідно виділитинеобхідний фрагмент тексту, а потім за допомогою вікна діалогу Шрифт установити для нього необхідні параметри. При цьому зроблені зміни будуть стосуватися лише виділеного фрагменту, але не іншої частини документа.

Форматування абзаців. Під час створення нового документа використову­ються установки шаблона Обычный доти, поки не будуть задані нові параме­три форматування.

Абзац можна відформатувати як до, так і після уведення тексту. Якщо форматується вже уведений текст, то абзаци, що підлягають форматуванню, треба виділити. Перед початком форматування одного абзацу досить встано­вити в ньому курсор.

MS Word надає такі засоби форматування абзацу.

Команда Формат, Абзац — дозволяє в одному вікні діалогу встановити відразу всі необхідні параметри.

Команда Абзац із контекстного меню — дублює дію команди головного меню.

Панель інструментів Форматирование — встановлення кожного параме­тра здійснюється натисканням відповідної кнопки; з одного разу устано­влюється лише один параметр формату. (Однак, якщо потрібно змінити один елемент форматування, цей засіб дозволяє зробити це швидше, ніж за допомогою відповідної команди меню.)

Горизонтальна смуга — використовується для установлення відступів і табуляції.

Клавішні команди — аналогічно кнопкам панелі інструментів Формати­рование дозволяють прискорити зміну одного з параметрів формату. Усі інші установки формату абзацу виконуються в діалоговому вікні Аб­зац.

Для більшої виразності оформлення абзаців і сторінок тексту використо­вуються різні способи оформлення, заповнення візерунком, змінення кольо­рів та ін.

Форматування сторінки. Будь-який документ, надрукований на папері, має поля. Word дозволяє встановити величину для кожного із чотирьох по­лів (верхнього, нижнього, правого й лівого) окремо. Для цього слід вибрати пункт Параметры страницы з меню Файл і ввести необхідні величини у відповідні поля.

Для нумерації сторінок використовується команда Вставка, Номера стра­ниц, за допомогою якої можна зазначити положення (угорі або внизу сторін­ки); вирівнювання (праворуч, у центрі, ліворуч, зовні або всередині сторін­ки); номер першої сторінки; формат номерів сторінок..

Операції копіювання, переміщення й видалення фрагментів тексту за­стосовуються лише до виділеного фрагмента тексту. При цьому можна ви-користати два незалежні механізми: через буфер обміну й без використання буфера обміну методом drag-and-drop (перетягуванням мишею).

У документах Word можна здійснювати пошук і заміну фрагментів тек­сту, форматів (шрифту, абзацу, мови, стилю), різних спеціальних символів (маркера абзацу, виноски або примітки, кінця розділу, стовпчика та ін.). Для цього використовують команди Правка, Найти (тільки пошук) або Правка, Заменить (пошук і заміна).

У вікні Найти зазначається зразок пошуку, у вікні Заменить на — зразок заміни. Об'єктом пошуку й заміни є група символів з обліком або без обліку формату — шрифт, абзац, мова, стиль.

Досить часто під час редагування документа доводиться видаляти фраг­мент документа. Для цього необхідно його виділити в один із відомих спосо­бів, а потім натиснути клавішу Delete або Backspace.

Буфер обміну. Для копіювання й пе­реміщення тексту можна скористатися Буфером обмена, що являє собою галузь тимчасового зберігання інформації. Бу­фер обміну Microsoft Office дозволяє на­копичувати текстові й графічні елементи з будь-якого числа документів Microsoft Office або інших додатків, а потім вста­вляти їх у будь-які документи Microsoft Office.

Буфер обміну Microsoft Office пов'язаний із системним буфером обміну в такий спосіб: під час копіювання декількох елементів у буфер обміну Microsoft Office останній копійований елемент завжди копіюється в си­стемний буфер обміну; під час очищення буфера обміну Microsoft Office системний буфер обміну також очищається; під час використання коман­ди Вставить, кнопки Вставить або сполучення клавіш CTRL+V виконуєть­ся вставка вмісту системного буфера обміну, а не буфера обміну Microsoft Office.

Буфер обміну Microsoft Office використовує стандартні команди Копиро­вать і Вставить. У разі копіювання елемент додається в буфери обміну Micro­soft Office, після чого його можна в будь-який час вставити з буфера обміну Microsoft Office у будь-який документ Microsoft Office. Накопичені елементи залишаються в буфері обміну Microsoft Office до закриття всіх додатків Mic­rosoft Office.

Буфер обміну має власну панель інструментів, яка містить кнопки Вста-' вить все, Очистить буфер обмена.

Для роботи з буфером обміну можна використати команди меню Правка, команди контекстного, меню, що випливають, кнопки стандартної панелі ін­струментів і клавішні команди.

Висновки. Різні способи та інструменти форматування, які надає текстовий процесор Word, дозволяють одержати професійно оформлений текст.