Форматування абзаців.

Процес форматування абзацу містить у собі:

• вирівнювання абзаців;

• встановлення відступів абзаців;

• встановлення відстані між рядами і абзацами.

Зміна параметрів абзаців виконується за допомогою діалогового вікна Абзац, що викликається по команді Абзац... у меню Формат

Варіанти вирівнювання абзаців зручно встановлювати за допомогою кнопок панелі інструментів Форматування, які задають вирівнювання по лівому краю, по центру, по правому краю і ширині відповідно.

Завдання інтервалів.

Встановити для виділених абзаців полуторний міжрядковий інтервал і інтервали перед і після абзаців.

1. Виділити потрібні абзаци і задати команду Абзац….

2. У діалоговому вікні, що відкрилося, вибрати вкладку Відступи і інтервали.

3. У списку міжрядковий: вибрати Полуторний.

4. У списках перед: і після: вибрати або ввести необхідні значення інтервалів в пунктах.

5. Результат впливу заданих параметрів абзаців оцінимо в полі Зразок.

2. Електронні таблиці та їх призначення. Середовище табличного процесора та основні його елементи. Подання даних в електронних таблицях. Введення тексту, чисел, формул. Приклади

Електронні таблиці (ЕТ) — це двовимірні масиви (які зазвичай називають робочими аркушами), що складаються зі стовпців і рядків. Програмні засоби для проектування ЕТ називають також табличними процесорами. Головна перевага ЕТ — можливість миттєвого перерахування всіх даних, пов'язаних формульними залежностями у випадку змінення значення будь-якого опе­ранда.

Функції табличних процесорів:

• створення й редагування ЕТ; оформлення й друк ЕТ;

• створення багатотабличних документів, об'єднаних формулами;

• побудова діаграм, їхня модифікація й розв'язання задач графічними ме­тодами;

• робота з ЕТ як із базами даних (сортування таблиць, вибірка даних за за­питами);

• створення підсумкових і зведених таблиць;

• розв'язання задач типу «якщо» шляхом підбору параметрів;

• розв'язання оптимізаційних задач;

• статистичне опрацювання даних та ін.

Після запуску програми Excel на екрані з'являється вікно, що складається зі стандартних елементів: рядка заголовка, рядка меню, панелей інструмен­тів (піктографічного меню), рядка уведення, робочого аркуша (вікна доку­мента), смуг прокручування, рядка стану.

Рядок головного меню містить імена меню основних режимів програми. Вибравши один із них, користувач одержує доступ до спадаючого меню, що містить перелік команд, які входять до нього.

Панель інструментів містить певну кількість кнопок, призначених для швидкої активізації виконання певних команд меню й функцій програми.

Рядок уведення відображає дані, що вводять у комірку. У ній користувач може переглядати або редагувати вміст поточної комірки.

Щоб викликати на екран ті ділянки таблиці, які на ньому в даний момент не відображені, використовуються вертикальна й горизонтальна смужки прокручування.

У рядкові стану (статусному рядку) користувач знайде відомості про поточний режим роботи програми, ім'я файлу поточної ЕТ, номери поточного вікна й і т. п.

Уся робоча ділянка вікна Excel зайнята чистим робочим аркушем (або таблицею), розділеним на окремі комірки. Стовпці озаглавлені буквами, рядки — цифрами. Рядки пронумеровані від 1 до 65 536, стовпці названі бу­квами від А до Z і комбінаціями букв від ДА, АВ і т. д. до IV.

На перетині стовпця й рядка розміщується комірка. Адреса комірки скла­дається із вказівки стовпця й рядка. Для вказівки адреси комірок у формулах зазначаються посилання (наприклад, А2 або С4). В ЕТ існує поняття блока (діапазону) комірок, який також має свою унікальну адресу. Як блок комірок може розглядатися рядок або частина рядка, стовпець або частина стовпця, а також прямокутник, який складається із декількох рядків і стовпців або їхніх частин. Адреса блока комірок задається вказівкою посилань першої і останньої його комірок, між якими розташований розділовий знак — символ двокрапка або дві крапки підряд.

Для уведення або редагування даних у якій-небудь комірці таблиці необхідно зробити цю комірку активною. Комірка може бути порожньою або містити одне з таких даних: число, включаючи дату й час; текст; формулу.

Формула починається символом (=) і являє собою сукупність операндів, об'єднаних знаками операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса комірки (посилання на комірку), функція. У полі комірки після уведення формули може відображатися або формула, або значення, обчислене за формулою.

Для автоматизації уведення текстових даних використовується метод автозавершення. Його застосовують у разі введення в комірки одного стовпця робочого аркуша текстових рядків, серед яких є повторювані.

Дід час роботи із числами використовується метод автозаповнення. У правому нижньому куті рамки поточної комірки є чорний квадратик — маркер заповнення. У разі наведення на нього покажчик миші (він зазвичай виглядає як товстий білий хрест) набуває форми тонкого чорного хрестика. Перетягування маркера заповнення розглядається як операція «розмножен­ня» вмісту комірки в горизонтальному або вертикальному напрямку.

Нехай, наприклад, комірка А1 містить число 1. Наведіть покажчик миші на маркер заповнення, натисніть праву кнопку миші, перетягніть маркер заповнення так, щоб рамка охопила комірки А1, В1 і СІ, і відпустіть кнопку миші. Якщо тепер вибрати в меню, що відкрилося, пункт Копировать ячейки, всі комірки будуть містити число 1. Якщо ж вибрати пункт Заполнить, то в комірках з'являться числа 1,2 ,3. Щоб точно сформулювати умови запов­нення комірок, слід дати команду Правка/Заполнить/Прогрессия. У діалого­вому вікні Прогрессия, що відкрилося, вибирається тип прогресії, величина кроку й граничне значення. Якщо клацнути на кнопку ОК, програма Excel автоматично заповнює комірки відповідно до заданих правил.

Висновок. Електронна таблиця — найпоширеніша й. потужна інфор­маційна технологія для професійної роботи з даними. Для керування елек­тронною таблицею створені спеціальні програмні продукти — табличні процесори. Робочий аркуш, робоча книга, діаграма, макротаблиця є основни­ми типами документів, з якими може працювати MS Excel. Типи даних, з якими може працювати електронна таблиця: число, текст, формула.