
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Криворізький коледж Національного авіаційного університету конспект лекцій
- •Тема 1. Завдання і функції аеропорту. План заняття:
- •2. Історія розвитку аеропортів та аеродромів
- •3. Визначення аеропорту
- •1. Типова схема системи функціонування аеропорту
- •4. Завдання і функції аеропорту.
- •Тема 2. Основні частини та технологічні процеси аеропорту. План заняття:
- •2. Елементи летовища
- •Приблизна схема генерального плану аеропорту з односмуговим аеродромом:
- •3. Технологічні процеси в аеропортах
- •Тема 3. Класифікація аеропортів та аеродромів План заняття:
- •Класифікація аеропортів за категоріями, статусом, спроможністю приймати певні типи пс.
- •Класифікація аеродромів за основними ознаками.
- •1. Класифікація аеропортів за категоріями, статусом, спроможністю приймати певні типи пс
- •Тема 4. Елементи аеродрому та їх призначення. План заняття:
- •2. Елементи літної смуги, їх визначення та призначення.
- •2.4. Планування руліжних доріжок
- •2.5. Пропускна спроможність літної смуги
- •Тема 5. Вихідні дані для розрахунків споруд аеропорту План заняття:
- •Інтенсивність руху пс в аеропорту.
- •Групування літаків.
- •Річний обсяг перевезень.
- •2. Групування літаків.
- •3. Річний обсяг перевезень.
- •Тема 6. Планування перону, місць тривалого стояння та майданчиків спеціального призначення План заняття:
- •Аеровокзали. Пасажирські перони. Вантажні перони. Конфігурація перону.
- •Види майданчиків спеціального призначення.
- •1. Аеровокзали. Пасажирські перони. Вантажні перони. Конфігурація перону.
- •2. Види майданчиків спеціального призначення.
- •Тема 7. Принципи планування службово-технічної території аеропорту. План заняття:
- •2. Споруди для обслуговування пасажирських перевезень та вантажних і поштових перевезень. Об'єкти авіапаливозабезпечення.
- •3. Об'єкти авіапаливозабезпечення. Адміністративно-господарські об’єкти. Господарські об’єкти. Об’єкти спеціального призначення.
- •Тема 8. Обслуговування пасажирів, прийом та відправка вантажів. Технічне обслуговування повітряних суден. План заняття:
- •2. Технологія прийому та відправки вантажів.
- •Тема 9. Аеродромні покриття План заняття:
- •2. Класифікація та область застосування різних покриттів
- •3. Жорсткі покриття
- •4. Нежорсткі покриття
- •Тема 10. Якість технологій і обладнання аеропортів План заняття:
- •2. Критерії якості.Основні показники якості. Загальні напрямки розвитку для підвищення якості. Якість спецмашин.
- •3. Стандарти авіакомпаній
- •4. Особливості системи забезпечення якості в Державному міжнародному аеропорту "Бориспіль"
- •Тема 11. Авіаційна наземна техніка і обладнання аеропортів План заняття:
- •Авіаційна наземна техніка. Наземні засоби для технічного обслуговування авіатехніки. Наземні засоби для обслуговуванні повітряних перевезень.
- •Безпека руху ант на аеродромі
- •Сучасні зразки авіаційної наземної техніки
- •Обладнання злітно-посадкових смуг
- •Обладнання для обслуговування пасажирів
- •Тема 12. Технічна експлуатація споруд аеропорту. План заняття:
- •2. Утримування та ремонт аеродрому
- •3. Утримання та ремонт будинків аеропорту
- •Тема 13. Забезпечення наземного обслуговування повітряних суден. План заняття:
- •Тема 14. Забезпечення безпеки в аеропортах План заняття:
- •2. Структура планування безпеки
- •3. Відповідальність органів центральної виконавчої влади з питань авіаційної безпеки.
- •4. Обов'язки адміністрації аеропорту щодо авіаційної безпеки
- •4. Процедури забезпечення безпеки на аеродромі
- •5. Заходи щодо забезпечення авіаційної безпеки
- •6. Забезпечення авіаційної безпеки на вантажному терміналі
- •7. Системи і обладнання служби авіаційної безпеки аеропорту
- •Тема 15. Особливості вертодромів та аеродромів класу е. План заняття:
- •2. Планування вертодромів
- •3. Специфіка обладнання й утримування вертодромів і аеродромів спеціального призначення
2. Планування вертодромів
Аналогом аеропорту щодо вертольотів є вертолітна станція з такою ж структурою: вертодром, СТТ і привертодромна територія. Клас станції визначають річним обсягом пасажирських перевезень (табл. 1), а клас вертодрому — найбільшим класом вертольотів, які експлуатуються. За аналогією з аеродромами вертодроми таким же чином класифікують за призначенням, характером використання, допуском до експлуатації і т. ін. Додатково вводяться поняття наземні та надводні (за місцем розташування).
Таблиця 1 Класифікаційні показники вертолітних станцій
Клас станції |
Річний обсяг пасажирських перевезень, тис. осіб |
Загальна річна інтенсивність руху вертольотів, тис. зпо/рік |
І |
Більше 30 |
Більше 4 |
II |
15-30 |
2-4 |
III |
До 15 |
До 2 |
Вертодром містить такі ж елементи, що і аеродром: ЛС з ЗПС, БСБ і ПКСГ; РД; перон і МТС з груповими та індивідуальними МС; спецмайданчики, до яких додають швартовні. Річ у тому, що деякі ПК на МС можуть переміщуватися і ушкоджуватися під дією напору вітру, що дме зі швидкістю понад 20 м/с. У таких випадках відповідні МС для запобігання ушкодженню ПК обладнують якірними кріпленнями — анкерними фундаментами, які сприймають навантаження, що намагаються їх витягти; НДК прикріплюють до бортових і носових (хвостових) якорів інвентарними тросами. Середні та легкі вертольоти потребують такого ж прикріплення і під час випробування двигунів у підвісному режимі після деяких видів ТО. Таке випробування заборонено на МС. Для нього і призначені швартовні майданчики. Їх обладнують окремо з розрахунку одного майданчика на 15 легких або 10 середніх однотипних приписаних вертольотів.
Приблизний генплан вертолітної станції зображено на рис.14.з. Станція може бути складовою частиною аеропорту або вертодром може примикати до аеродрому. Найчастіше зустрічається спільне базування вертольотів і літаків з використанням одних і тих же ЗПС і СТТ. При цьому вертольоти можуть злітати і приземлятися безпосередньо на свої МС.
Як і літаки, вертольоти широко використовують для спеціальних робіт: будівельних (для монтажу висотних споруд і у важкодоступних місцях), аерофотознімання, охорони лісу, медичного обслуговування, патрулювання, пошуку риби, геодезичних, геологорозвідувальних робіт та ін. Особливе місце займає застосування вертольотів для сільськогосподарських робіт. Обладнання сільськогосподарського вертодрому складніше, ніж для інших робіт. Умовне планування його показано на рис.14.3, б Завантажувальний майданчик тут аналогічний вантажному перону і призначений для завантаження ПК хімікатами за допомогою спеціальних механізмів. Дегазацію й очищення ПК від хімікатів здійснюють на дегазаційному майданчику, який обладнано спеціальними відстойниками для захисту екології.
Рис. 1 Принципові схеми генплану: а-вертолітної станції; б-постійного вертодрому спеціального призначення; І - службово-пасажирський будинок; 2- перон, 3 - РД; 4 — укріплені узбочини; 5—база вертодромної служби, б — ЛС; 7 — ТЗПС; 8 - огорожа; Р-МТС; 10 - ангар (док) або АТБ; ІІ - РБД; 12- швартовні майданчики; 13 — автодорога; 14 — склад ПММ (паливосховище); 15 — гараж; 16- резервна площа; 17 - ГЗПС; 18 - місце зльоту-посадки по-вертолітному і МС з твердим покриттям; 19 - дегазаційний майданчик; 20 — комплекс протипожежних засобів; 21 - службово-технічний будинок з майстернею, 22 - гуртожиток; 23 - склад і розчиновий вузол отрутохімікатів; 24 — склад мінеральних добрив; 25 - завантажувальні майданчики з навантажувальною технікою
Вертольоти мають ряд переваг перед літаками в сільгоспроботах. Це і більший діапазон швидкостей, і значна маневреність, що особливо важливо для гірської та пересіченої місцевостей. Такі роботи полягають у боротьбі з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, внесенні мінеральних добрив (особливо у ранньовесняний період), дефоліації та десикації рослин. Застосовують здебільшого вертольоти Мі-1, Мі-2, Ка-15, Ка-18 і Ка-26. Однак собівартість авіахімробіт з літаків (Ан-2 і Ан-2М) нижча, ніж з вертольотів, особливо з віддаленням від вертодрому ділянки, яку обробляють. Наприклад, розсів 100 кг добрив на 1 га з вертольота у 2,2 рази дорожчий, ніж з літака, а з віддаленням на кожний кілометр вартість робіт (з вертольота) збільшується на 15%.
Осі ЗПС, індивідуальних МС і швартовних майданчиків орієнтують за напрямом домінуючих вітрів таким же чином, як і для аеродромів. При цьому значення коефіцієнта вітрового завантаження мають бути не менше 97, 94 і 87 %, а розрахункові значення бічної складової швидкості вітру — не менше 10, 8 і 5 м/с відповідно для важких, середніх і легких вертольотів. Розміри елементів вертодрому призначають за рекомендаціями нормативних документів, як правило, без розрахунку (на відміну від аеродромів). Деякі з цих рекомендацій наведено в табл. 2 і 3. Окремі з указаних розмірів мають ряд обумовлень щодо конкретних ситуацій.
Таблиця 2 Розміри елементів вертодрому
Елемент вертодрому |
Розміри елемента для вертольотів, м |
||
важких |
середніх |
легких |
|
ЛС (по-літаковому): ЗПС довжина ПКСГ ширина БСБ |
190x20 5 15 |
110x20 5 5 |
110x15 5 5 |
Посадковий майданчик (по-вертолітному): робоча площа довжина ПКСГ ширина БСБ |
20x20 15 15 |
10х10 15 10 |
5x5 15 5 |
Посадковий майданчик на даху будинку або платформі |
35x28 |
21x17 |
15x12 |
Ширина РД (не менша від подвійної колії) |
15 |
8 |
6 |
Ширина узбочини, укріпленої проти пилимості: вздовж РД вздовж швартовних майданчиків |
12 - |
8 10 |
4 5 |
Індивідуальне МС при установленні вертольота: на тязі НГ (тягачем) підльотом на малій висоті |
46x32 - |
24x18 22x12 |
18x14 14x10 |
Швартовний майданчик |
- |
24x24 |
18x18 |
Таблиця 3 Відстані між елементами вертодрому залежно від діаметра D несучого гвинта
Відстань |
Мінімальне значення відстані при способі переміщення вертольота |
|
на тязі НГ |
підльотом на малій висоті |
|
Між осями: ЛС і МС суміжних МС МС і РД РД і швартовним майданчиком |
3 D 1,5 D 1,5 D 2 D |
3 D 3 D - 2 D |
Між кромкою покриття МС і спорудою Між віссю швартовного майданчика і бічною кромкою покриття ЛС або спорудою Між кінцями лопаcтей НГ вертольотів, розташованих на швартовних майданчиках |
1 D 3 D
0,5 D
|
2,5 D 3 D
- |
Радіус закруглення кромок покриття у місцях приєднання РД до елементів вертодрому приймають рівним подвійній ширині РД. Відстань від кінців лопаcтей гвинтів вертольота, що стоїть на груповому МС, до кромки покриття має бути не меншим ніж і 2 м.