2. Структура планування безпеки

Приєднавшись до Чиказької конвенції, Україна взяла на себе цілий ряд зобов'язань щодо забезпечення безпеки цивільної авіації, передбачених Додатком 1 7 до Конвенції.

На сьогодні Верховною Радою України підписано та ратифіковано такі конвенції ІКАО і протокол:

• Конвенцію про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден (Токіо, 1963 р.), — ратифікована Верховною Радою Ук­раїни 29 лютого 1988 року;

• Конвенцію про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (Гаага, 1970 р.) — ратифікована Верховною Радою України 21 лютого 1972 року;

— Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими про­ти безпеки цивільної авіації (Монреаль, 1977 р.) — ратифікована Верхов­ною Радою України 26 січня 1973 року;

• Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеро­портах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Кон­венцію 1971 року про боротьбу з незаконними актами, спрямованими про­ти безпеки цивільної авіації, прийняту в Монреалі 23 вересня (Монреаль, 1988 р.), — Україною не ратифікований;

• Конвенцію про маркування пластикових речовин з метою їх виявлен­ня (Монреаль, 1991 р.) — ратифікована Верховною Радою України 18 бе­резня 1999 року.

Національне законодавство України з питань авіаційної безпеки ба­зується на вимогах і положеннях, викладених в Конституції України, Повітряному кодексі України, Законі України "Про транспорт", Указі Пре­зидента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони Ук­раїни № 1143-2000 від 18 жовтня 2000 року "Про стан авіаційного транс­порту та авіаційної промисловості України" та в інших нормативних доку­ментах з питань безпеки цивільної авіації.

Головною метою безпеки цивільної авіації є убезпечення авіаційних пе­ревезень шляхом вживання заходів захисту від актів незаконного втручан­ня відповідно до встановлених правил, рекомендованої практики та проце­дур стосовно національних та іноземних експлуатантів, які виконують по­льоти до/з України, а також аеропортів України, що обслуговують міжна­родні і внутрішні повітряні рейси.

Державний департамент авіаційного транспорту, що діє у складі Міністерства транспорту України, розробив проект Закону України "Про Державну програму безпеки цивільної авіації", який на сьогодні є надзви­чайно актуальним.

3. Відповідальність органів центральної виконавчої влади з питань авіаційної безпеки.

В Україні на сьогодні визначено центральні органи виконавчої влади, в коло завдань яких входить забезпечення авіаційної безпеки.

Державний департамент авіаційного транспорту — спеціально уповно­важений орган виконавчої влади з питань авіаційної безпеки цивільної авіації, котрий розподіляє обов'язки між міністерствами та відомствами і встановлює механізм координації дій цих організацій.

Функції із захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання (АНВ) розподілені між силовими міністерствами і відомствами:

• Службою безпеки України;

• Міністерством внутрішніх справ;

• Міністерством оборони України;

• Державним комітетом у справах охорони державного кордону України;

• Державною митною службою України;

• Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій.

Згідно з положенням Конституції України, Державний департамент авіаційного транспорту має право законодавчої ініціативи та підготовки разом із центральними органами виконавчої влади проектів законодавчих актів у сфері авіаційної безпеки, проводити сертифікацію з питань авіаційної безпеки експлуатантів, служб авіаційної безпеки в аеропортах (на аеродромах), навчальних закладів, інших юридичних осіб, діяльність яких стосується авіаційної безпеки цивільної авіації; за підсумками прове­дення сертифікації — видавати відповідні сертифікати експлуатанту та пер­соналу, здійснювати контроль за виконанням сертифікаційних вимог, ска­совувати або призупиняти дію сертифіката.

Державний департамент авіаційного транспорту бере участь:

• в узгодженні та забезпеченні введення в дію вимог щодо врахування аспектів безпеки під час проектування нових і реконструкції (розширення) діючих аеропортів (аеродромів), служб та об'єктів цивільної авіації;

• у затвердженні програм авіаційної безпеки авіапідприємств (експлуа­тантів) та інших юридичних осіб, діяльність яких стосується авіаційної безпеки;

• у поданні в разі потреби пропозицій щодо перегляду державної політики в сфері безпеки цивільної авіації;

• у розробці та виданні в установленому порядку положень, правил, інструкцій, які стосуються авіаційної безпеки;

Виконання функцій з авіаційної безпеки покладається на спеціальний структурний підрозділ Державного департаменту авіаційного транспорту, яким є Управління авіаційної безпеки.

Служба безпеки України здійснює заходи щодо попередження терорис­тичних, диверсійних актів на повітряному транспорті, в необхідних випадках діє відповідним чином для запобігання актам незаконного втручання або ліквідації їх наслідків.

На Міністерство внутрішніх справ України покладаються обов'язки із за­безпечення, попередження, припинення і виявлення злочинів, нагляду за особами, які можуть становити загрозу для цивільної авіації, а також керівництва відповідними підрозділами і контролю за ситуацією в разі знач­них інцидентів та надзвичайних обставин.

Згідно з положеннями Закону "Про міліцію", до повноважень Міністерст­ва внутрішніх справ України та його органів належать:

• попередження, припинення та виявлення злочинів проти засобів і служб цивільної авіації;

• нагляд і патрулювання у зонах аеровокзалу (забезпечення громадсь­кого порядку у зонах прикордонного, митного та інших видів контролю, в пунктах пропуску через державний кордон здійснюється відповідними кон­трольними службами у взаємодії з працівниками органів внутрішніх справ та керівництвом аеропортів);

• спостереження за пасажирами, які прибувають та відлітають, з метою виявлення осіб, що можуть становити загрозу безпеці цивільної авіації;

• участь у відповідних діях у разі кризових та надзвичайних ситуацій з метою реагування на акти викрадення повітряних суден, диверсії, загрози вибуху або на інші загрози нападу на землі, а також у разі вчинення актів громадянської непокори і масових громадянських заворушень, для вста­новлення контролю над такими ситуаціями разом із керівництвом аеропор­ту, відповідними підрозділами інших органів і авіакомпаніями;

• забезпечення відповідних дій, що включають (але не обмежуються) використання підрозділів швидкого реагування, в тому числі втручання із застосуванням зброї з метою локалізації ситуації та контролю за нею до прибуття спеціальних підрозділів, передбачених планами врегулювання кризових ситуацій

• здійснення заходів швидкого реагування із застосуванням зброї в разі значних інцидентів в аеропортах України.

Міністерство оборони України здійснює заходи із попередження або ліквідації наслідків актів незаконного втручання.

В аеропортах спільного використання Міністерством оборони України відповідними авіапідприємствами розробляється програма безпеки аеропорту (аеродрому) з конкретно визначеними функціональними обов'язками, відповідальністю і процедурами щодо забезпечення безпеки для кожне сторони в частині, що її стосується.

Державний комітет у справах охорони державного кордону України забезпечує прикордонний контроль, а також контроль на безпеку пасажирі і членів екіпажів повітряних суден.

Державна митна служба України здійснює митний контроль, який включає і заходи щодо сприяння іншим контролюючим органам у запобіганні переміщенню на повітряних суднах, які виконують міжнародні рейси, зброї, вибухових, отруйних, радіоактивних та інших небезпечних речовин і предметів

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій надає на замовлення авіапідприємств та/або Державного департаменту авіаційною транспорту послуги з виявлення та знешкодження вибухових пристроїв.