2. Класифікація та область застосування різних покриттів

За характером роботи під навантаженням аеродромні покриття поділяють на два типи - жорсткі та нежорсткі. Матеріал жорстких покриттів спроможний сприймати розтяжні напруження, завдяки чому ці покрити працюють на згин як плита, розподіляючи колісне навантаження на значну площу природної основи. В результаті контактний тиск під пневматиком зменшується в декілька разів. Для таких покриттів використовують плити із передньо напруженого залізобетону, звичайного залізобетону, армобетону і бетону (види плит за матеріалом). Попередньо напружені плити бувають збірними і монолітними, решта - тільки монолітними (різновидності плит з технології влаштування). Монолітні покриття виготовляють безпосередньо на місці їхнього розташування за проектом, збірні монтують на місці укладаня.

Матеріал нежорстких покриттів практично не сприймає розтяжні напруження, працюючи головним чином на стискання із зсуванням. У результаті колісне навантаження розподіляється на меншу площу природної основи, ніж під жорстким покриттям. Такий характер роботи обумовлює більшу деформовність (і руйнівність) нежорстких покриттів та їх використання під невеликі навантаження або на достатньо міцних фунтах (у маловологому стані). За матеріалом ці покриття бувають асфальтобетонними, щебеневими, гравійними, грунтощебеневими, грунтогравійними й обробленими грунтовими. Класифікація за технологією влаштування тут складніша, оскільки враховує способи насичення матеріалів в'яжучими речовинами, їх змішування й укладання. Такі покриття виготовляють монолітними під середні та легкі ПК.

За терміном служби (довговічністю) і ступенем досконалості покриття поділяють на капітальні (всі жорсткі й асфальтобетонні) та полегшені (всі нежорсткі, крім асфальтобетонних). Особливістю полегшених покиттів є те, що їх можна використовувати при реконструкції аеродрому. Вона полягає не тільки в подовженості ЛС, будівництві нових смуг, розширенні аеродрому і СТТ, але і в підсиленні існуючих покриттів під нові важчі літаки, що досягається укладанням зверху додаткових несучих конструктивних шарів.

Жорсткі покриття, крім залізобетонних, підсилюють будь-яку, одношаровими жорсткими (крім монолітного попередньо напруженого залізобетону), а також асфальтобетоном. Залізобетонні покриття підсилють залізобетоном або асфальтобетоном, наявність якого на жорстких покриту не змінює характеру загальної роботи під навантаженням. Нежорсткі покриття можна підсилювати будь-яким матеріалом.

Вибір типу покриття є дуже проблематичним, оскільки залежить від класу аеродрому; кліматичних, фунтових і гідрогеологічних умов (умов залягання підземних вод); наявності місцевих будівельних матеріалів-можливостей місцевих будівельних організацій (виробничого досвіду наявності необхідної техніки, кваліфікації робітників); заданого терміну будівництва; перспективи використання нових типів ПС і т. ін. Клас аеродрому якоюсь мірою характеризує колісне навантаження та інтенсивність руху ПС - найважливіші чинники щодо вибору покриттів. Тому доводиться розроблювати декілька конкурентоспроможних варіантів інженерного рішення, вибираючи кращий оцінюванням техніко-економічних показників за наведеними витратами. Дані табл.1 дозволяють досить приблизно зорієнтуватися в цій проблемі.

Таблиця 1 Орієнтовне застосування аеродромних покриттів залежно від класу аеродрому

Вид покриття	Попередньо напружене монолітне	Попередньо напружене збірне	Залізобе­тонне і ар-мобетонне	Бетонне	Асфаль­тобетон­не	Щебе­неве	Решта полег­шених
Класи аеродрому	А-В	Б-Д	А-Д	Д	В-Е	Г-Е	Д-Е.

Слід пам'ятати, що за несприятливих геологічних умов потрібні значні додаткові витрати для інженерного освоєння території під аеродром. Воно полягає в осушенні, дренажному зниженні рівня підземних вод, зміцненні ґрунтів, зведенні насипів та в інших складних технічних заходах. При цьому капітальні покриття потребують гарантованої надійності сприйняття навантажень природною основою, що значною мірою залежить від правильного влаштування водовідвідно-дренажних систем на аеродромі.