3. Структура політичної системи.

Політична система суспільства, як і будь-яка інша, складається з певних компонентів, має свою структуру, тобто внутрішню органі­зацію, яка відображає спосіб взаємозв'язку, взаємодії цих компонентів.

До політичної системи входять:

• політична (державна) влада;

• політичні інститути;

• політичний процес (політична діяльність);

• політичні відносини;

­– політико-правові норми;

• політична культура та ідеологія;

• людина як основний носій усіх видів політичної діяльності.

Названі елементи мають різну суспільну якість (інститути, відносини, процеси, норми, ідеї), відіграють свою специфічну роль у політичній системі. Тільки в сукупності, інтегровані в цілісність, вони можуть забезпечити її функціонування. Основним політичним інститутом є держава — носій суспільної влади, структура, що за своєю природою може приймати і реалізовувати владні рішення щодо розподілу цінностей у суспільстві. Державу уособ­люють такі політичні інститути, як глава держави (президент, монарх), законодавча (парламент, Верховна Рада, Національні збори і т.д.), виконавча (Кабінет чи Рада міністрів, Народний або Державний секретаріат, уряд та інші) і судова влада.

• Інститути недержавного характеру також входять у політичну систему або тісно взаємодіють з нею. Це політичні партії, громадські організації, товариства, політичні рухи, громадська думка, засоби масової комунікації. Частина їх спеціально створюється заради участі в політиці; інша частина виконує політичні функції лише періодично, маючи їх за один з аспектів своєї діяльності.

• Політичні відносини — це взаємодія первинних (нації, соціальні групи, індивідууми) і вторинних (політичні інститути, групи тиску, ло­ бі) суб'єктів політики, держави і громадян з приводу влади, обміну ЇЇ ресурсами.

• Політичний процес — це функціонування політичної системи, яка еволюціонує у політичному просторі й часі, а політична діяльність є змістом такого функціонування.

• Політичні норми як компонент політичної системи відіграють роль регуляторів політичної діяльності. Головними серед них є правові норми-правила, що їх встановлює держава і виконання яких забезпечене державним примусом. Існують також норми-звичаї, моральні норми, корпоративні норми (норми певних об'єднань).

• Значну роль у формуванні політичних систем того чи іншого типу відіграють ідеології — систематизовані уявлення про суспільство, засновані на сукупності теоретичних знань, ціннісних орієнтацій та вірувань певних суспільних груп і спільнот.

• Складовою частиною політичної системи виступає і сама люди­ на з ЇЇ політичним статусом. Як учасник політичного процесу людина включена в політичну діяльність, має права і певні політичні обов'язки.

• Послідовності та змісту поведінці людей у політиці надає політична культура. Рівень і тип політичної культури значною мірою зумовлює характер діяльності владних структур та всіх інших суб'єктів політичного процесу.