
- •Лекція 6. Тема: політична система суспільства.
- •1. Поняття і модель політичної системи.
- •2. Суть і аспекти політичної системи.
- •3. Структура політичної системи.
- •1. Поняття і модель політичної системи.
- •2. Суть і аспекти політичної системи.
- •3. Структура політичної системи.
- •Лекція 7. Тема: держава як базовий інститут політичної системи суспільства.
- •1. Сутність, походження та функції держави
- •2. Основні парадигми держави.
- •3. Форми сучасних держав
- •4. Державно-територіальний устрій.
- •Лекція 8. Тема: політичні режими
- •Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).
- •1. Політичний режим: поняття і типологія.
- •2. Демократія як політичний режим
- •3. Тоталітаризм як політичний феномен XX століття
- •4. Авторитарні режими. Перехід до демократії як напрям трансформації недемократичних режимів.
3. Структура політичної системи.
Політична система суспільства, як і будь-яка інша, складається з певних компонентів, має свою структуру, тобто внутрішню організацію, яка відображає спосіб взаємозв'язку, взаємодії цих компонентів.
До політичної системи входять:
політична (державна) влада;
політичні інститути;
політичний процес (політична діяльність);
політичні відносини;
– політико-правові норми;
політична культура та ідеологія;
людина як основний носій усіх видів політичної діяльності.
Названі елементи мають різну суспільну якість (інститути, відносини, процеси, норми, ідеї), відіграють свою специфічну роль у політичній системі. Тільки в сукупності, інтегровані в цілісність, вони можуть забезпечити її функціонування. Основним політичним інститутом є держава — носій суспільної влади, структура, що за своєю природою може приймати і реалізовувати владні рішення щодо розподілу цінностей у суспільстві. Державу уособлюють такі політичні інститути, як глава держави (президент, монарх), законодавча (парламент, Верховна Рада, Національні збори і т.д.), виконавча (Кабінет чи Рада міністрів, Народний або Державний секретаріат, уряд та інші) і судова влада.
Інститути недержавного характеру також входять у політичну систему або тісно взаємодіють з нею. Це політичні партії, громадські організації, товариства, політичні рухи, громадська думка, засоби масової комунікації. Частина їх спеціально створюється заради участі в політиці; інша частина виконує політичні функції лише періодично, маючи їх за один з аспектів своєї діяльності.
Політичні відносини — це взаємодія первинних (нації, соціальні групи, індивідууми) і вторинних (політичні інститути, групи тиску, ло бі) суб'єктів політики, держави і громадян з приводу влади, обміну ЇЇ ресурсами.
Політичний процес — це функціонування політичної системи, яка еволюціонує у політичному просторі й часі, а політична діяльність є змістом такого функціонування.
Політичні норми як компонент політичної системи відіграють роль регуляторів політичної діяльності. Головними серед них є правові норми-правила, що їх встановлює держава і виконання яких забезпечене державним примусом. Існують також норми-звичаї, моральні норми, корпоративні норми (норми певних об'єднань).
Значну роль у формуванні політичних систем того чи іншого типу відіграють ідеології — систематизовані уявлення про суспільство, засновані на сукупності теоретичних знань, ціннісних орієнтацій та вірувань певних суспільних груп і спільнот.
Складовою частиною політичної системи виступає і сама люди на з ЇЇ політичним статусом. Як учасник політичного процесу людина включена в політичну діяльність, має права і певні політичні обов'язки.
• Послідовності та змісту поведінці людей у політиці надає політична культура. Рівень і тип політичної культури значною мірою зумовлює характер діяльності владних структур та всіх інших суб'єктів політичного процесу.