2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність ріпакового пильщика

Пошкоджує ріпаковий пильщик капусту, ріпак, брукву, редиску, ріпу, редьку, турнепс та інші капустяні рослини. Личинки перших віків скелетують, доросліші - об'їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки.

Харчується м'якоттю листа, бутонами, квітами, молодими стручками. При слабкому пошкодженні листя нагадує сітку з безліччю дірочок; при сильному пошкодженні м'якоть листа об'їдається цілком, залишаються тільки великі жилки і черешок. Такі листи засихають; рослина часто гине або слабшає до такої міри, що не дає врожаю. Особливо сильні ушкодження спостерігаються на ріпаку і турнепсу. У роки високої чисельності шкідника відзначалася загибель до 80-95% рослин даних культур. Особливо шкідливими личинки першого покоління. Ріпаковий пильщик харчується також на диких хрестоцвітих і зонтичних культурах: Thlaspi arvense L., Raphanus raphanistrum L., Carum carvi L., Conium maculatum L., Anthriscus silvestris Hoffm.(Літвінов, 2009)

2.3.7. Заходи захисту ріпаку від ріпакового пильщика

Найбільше значення в знищенні ріпакового пильщика мають ектопаразит — Monoblastus brachyacanthus Gmel. і ендопаразит — Perillissus lutescens Holmgr. (Hymenoptera: Ichneumonidae). На личинках пильщика паразитують мухитахіни: Compsilura concinnata Mg., Blondelia nigripes Fll. (Diptera: Tachinidae).

Заходи захисту. Глибока зяблева оранка ґрунту. Знищення бур’янів. Обробка інсектицидами доцільна при заселенні 10 % рослин із середньою чисельністю 3 – 5 несправжньогусениць на одну рослину. (Байдик, 2005)

3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур

Найбільшого збитку посівам ярого ріпаку у фазу сходів завдають хрестоцвіті блішки. Обстеження проводили за загальноприйнятою методикою. Обліки проводили один раз на декаду. З появою сходів культури та протягом її вегетації проводили обліки. Перші обліки проводили на початку травня, в цей період рослини знаходились у фазі сходів, їх висота становила 3-7 см. В результаті живлення на листках спостерігались утворені хрестоцвітими блішками виразки, які згодом випадали та утворювали отвори. Облікові рослини розміщувались по діагоналі. На дослідній ділянці оглядали по 5 рослин в 20 місцях.

Підраховували чисельність та визначали шкідливість хрестоцвітих блішок на посівах ярого ріпаку.

Ступінь пошкодження рослин хрестоцвітими блішками визначали за п'ятибальною шкалою:

0 бала - пошкодження відсутнє (0%);

1 бал - дуже слабке пошкодження (до 5% пошкоджено листової поверхні);

2 бала - слабке пошкодження (5-25%);

3 бала - середнє пошкодження (26-50%);

4 бала - сильне пошкодження (51-75%);

5 балів - дуже сильне пошкодження (більше 76-100%).

Обстеження посівів ярого ріпаку на виявлення ріпакового квіткоїда проводили у фазу бутонізації - початок цвітіння, так, як саме в цей період він завдає найбільшого збитку посівам. Рослини знаходились у фазі цвітіння, їх висота становила 30-60 см. Так, як жуки додатково живляться внутрішніми частинами бутонів, квіток, вигризаючи пиляки, тичинки, маточки й пелюстки, в результаті чого пошкоджені бутони обпадають та не розпускаються, у квітках знаходились жуки. Обстеження проводили за загальноприйнятою методикою. На ділянці в ранні часи брали рівномірно в шаховому порядку 10 рослин і струшували з них шкідників в сачок. Сачок з комахами тут же занурювали в широкогорлу банку з ваткою. Потім комах витягували з сачка і підраховували. Також підраховували загальну кількість квіток та бутонів, з них пошкоджених жуками з личинками і яйцями ріпакового квіткоїда. Потім встановлювали середню чисельність жуків на 1 рослину, відсоток бутонів і квіток, пошкоджених жуками та заселених яйцями і личинками, а також середню чисельність яєць і личинок на 1 пагін.

Для визначення біологічної ефективності визначають чисельність шкідників у всіх варіантах і повторностях до і після застосування пестицидів. Порівняння результатів двох обліків дає можливість визначити зниження чисельності і вирахувати відсоток загибелі шкідників.

Моніторинг за розвитком ріпакової пильщика включає виявлення зимуючого запасу шкідника і обліки чисельності шкодочинної фази в період вегетації ріпаку. Чисельність зимуючих ложногусениць встановлюють шляхом грунтових розкопок на полях, де вирощувалися культури з родини капустяних і спостерігався розвиток личинкової фази ріпакового пильщика. Для цього за допомогою рамки 50 х 50 см = 0,25 м² і лопатою відбирають грунтові проби на глибину 30 см, грунт кожної проби ретельно переглядають і враховують кількість коконів, в який зимують ложногусениці. На ділянці по діагоналі або в шаховому порядку рівномірно відбирають 8-12 проб і встановлюють середню чисельність зимуючих ложногусениць на 1 м².

У період вегетації обстежують по 5 рослин в рядку в 20 місцях поля і візуально враховують кількість личинок на кожному обліковому рослині і встановлюють середню чисельність ложногусениць на 1 рослину. (Омелюта, 1986; Кулєшов, 2008)