- •Видовий склад основних шкідників ріпаку та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників ріпаку
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості ріпакового квіткоїда
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку ріпакового квіткоїда Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність ріпакового
- •2.1.7. Заходи захисту ріпаку від ріпакового квіткоїда
- •2.2. Хрестоцвіті блішки
- •2.2.1. Систематичне положення хрестоцвітих блішок
- •2.2.2. Поширеність хрестоцвітих блішок
- •2.2.3. Діагностичні ознаки хрестоцвітих блішок
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості хвилястої блішки
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку хвилястої блішки
- •Фенологічний календар розвитку хвилястої блішки Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність хрестоцвітих блішок
- •2.2.7. Заходи захисту ріпаку від хвилястої блішки
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості ріпакового пильщика
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку ріпакового пильщика
- •Фенологічний календар розвитку ріпаковий пильщик (Athalia rosae) Зона – східний лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність ріпакового пильщика
- •2.3.7. Заходи захисту ріпаку від ріпакового пильщика
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
- •Захист ріпаку від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту ріпаку від шкідників
- •Система заходів для захисту ріпаку від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту ріпаку від шкідників
- •Висновок
- •Бібліографічний список
2.3.4. Біологічні та екологічні особливості ріпакового пильщика
Зимують личинки - еонімфи, які завершили живлення, в коконі у ґрунті, на глибині 7 – 15 см. У квітні заляльковуються. Через 8 – 15 діб вилітають дорослі пильщики і додатково живляться на квітках капустяних та зонтичних рослин. Після спаровування самка за допомогою пильчастого яйцекладу надпилює епідерміс з нижнього боку листка вздовж жилок і відкладає в середину надрізів по одному яйцю. Місця з відкладеними яйцями добре помітні за дрібним здуттям на пластинці листків. Плодючість — 250 – 300 яєць. У прохолодну і дощову погоду літ і відкладання яєць у пильщиків припиняються, а в разі затяжної негоди вони гинуть, не відклавши яєць. У теплу погоду через 6 – 11 діб вилуплюються личинки, які активно живляться.
Розвиток несправжньогусениць залежно від погодних умов триває 25 – 40 діб. За цей час вона проходить 6 віків. Личинки перших віків скелетують, доросліші об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. На гірчиці несправжньогусениці пошкоджують також квітки, зав’язь та недозрілі плоди. Заляльковуються у ґрунті в щільному коконі на глибині 7 – 15 см. Через 9 – 14 діб виходять імаго другого покоління. В Криму в окремі роки частково розвивається третє покоління шкідника. Відмічено, що невелика частина личинок першого покоління впадає в діапаузу до весни наступного року.
У прохолодну і дощову погоду літ і відкладання яєць у пильщиків припиняються, а в разі затяжної негоди вони гинуть, не відклавши яєць. (Брянцев, 1973; Мигулин, 1983; Довгань, 2008;)
Екологія. Навесні за лялькування відбувається при підвищенні середньодобової температури до 16 ° С в місцях зимівлі. Літ імаго відбувається при підвищенні середньодобової температури (до 18-19 ° С). Найбільш сприятливі умови для життєдіяльності складаються при температурі 23-26 ° С і відносній вологості 70-80%. У період заляльковування комахи грунтова вологість повинна бути помірною. Восени при температурі 18 ° С і нижче і світловому дні 14-15 годин йде у діапаузу, відзначається також літня діапауза при температурі вище 27 ° С і відносній вологості нижче 50%. Розвивається 2 - 4 покоління в рік: На Північно-Заході і в центральних регіонах Росії - 2 покоління; на Україну - 2-3; на Північному Кавказі і в Нижньому Поволжі - 3; в Закавказзі - 4 покоління. (Круть, 2009)
2.3.5. Фенологічний календар розвитку ріпакового пильщика
Таблиця 4
Фенологічний календар розвитку ріпаковий пильщик (Athalia rosae) Зона – східний лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комах по місяцях і декадах |
||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
|||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|||
Багаторічні спостереження |
1 |
Личинки |
-) |
- 0 |
0
|
0 +
|
0 + .
|
+ . - |
. - |
-
|
- 0
|
- 0 +
|
0 + .
|
+ . - |
. - |
- |
- |
(- |
- |
- |
- |
- |
- |
Умовні позначення:
(+) - імаго у стані спокою період шкодочинності
+ - імаго захисні заходи
. - яйце
- - личинка
0 – лялечка
