- •Видовий склад основних шкідників ріпаку та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників ріпаку
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості ріпакового квіткоїда
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку ріпакового квіткоїда Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність ріпакового
- •2.1.7. Заходи захисту ріпаку від ріпакового квіткоїда
- •2.2. Хрестоцвіті блішки
- •2.2.1. Систематичне положення хрестоцвітих блішок
- •2.2.2. Поширеність хрестоцвітих блішок
- •2.2.3. Діагностичні ознаки хрестоцвітих блішок
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості хвилястої блішки
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку хвилястої блішки
- •Фенологічний календар розвитку хвилястої блішки Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність хрестоцвітих блішок
- •2.2.7. Заходи захисту ріпаку від хвилястої блішки
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості ріпакового пильщика
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку ріпакового пильщика
- •Фенологічний календар розвитку ріпаковий пильщик (Athalia rosae) Зона – східний лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність ріпакового пильщика
- •2.3.7. Заходи захисту ріпаку від ріпакового пильщика
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
- •Захист ріпаку від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту ріпаку від шкідників
- •Система заходів для захисту ріпаку від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту ріпаку від шкідників
- •Висновок
- •Бібліографічний список
2.2.4. Біологічні та екологічні особливості хвилястої блішки
Зимують статево недозрілі жуки під різними рослинними залишками в полі, під опалим листям на лісних галявинах, по канавах, в садах, у верхньому шарі ґрунту. Весною дуже рано (наприкінці березня - у квітні), як тільки відтає грунт і з'явиться перша рослинність, блішки прокидаються. Чим пізніша та холодніша весна, тим пізніше вони з'являються. Спочатку вони живляться різними хрестоцвітими бур'янами (найчастіше суріпкою, талабаном та ін). При появі сходів хрестоцвітих культур блішки переходять на культурні рослини і продовжують додаткове живлення.
Після додаткового живлення та статевого дозрівання блішки спаровуються (у травні - червні). Самка відкладає яйця в ґрунт групами по 20 - 40 шт. біля коренів капустяних рослин. Більшість видів відкладає яйця в землю, а личинки живляться дрібними корінцями, не завдаючи їм суттєвої шкоди. Виїмчаста блішка відкладає яйця в ямки в головному корені, в який нерідко занурюється личинка цього виду. Світлонога блішка відкладає яйця на листя хрестоцвітих, а її личинка мінує листя. Заляльковується в ґрунті. Блідонога блішка відкладає яйця на листки, її личинки живляться м'якушем, утворюючи міни різної форми. Ембріональний розвиток у блішок триває від 3 до 11 днів. Заляльковуються личинки в ґрунті.
Тривалість розвитку личинок триває від 16 до 30 днів, лялечки - від 7 до 17 днів. Личинки заляльковуються в ґрунті на глибині 5-8 см. Через 7-12 діб формуються жуки, які 2-4 доби залишаються в ґрунті, а потім виходять на поверхню (кінець червня - липень). Хрестоцвіті блішки мають однорічну генерацію. В Україні світлонога та південні блішки можуть розвиватися у трьох поколіннях (Брянцев, 1973; Мигулин, 1983; Довгань, 2008; ).
2.2.5. Фенологічний календар розвитку хвилястої блішки
Таблиця 3
Фенологічний календар розвитку хвилястої блішки Зона – східний Лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комахи по місяцях і декадах |
||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
|||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|||
Багаторічні спостереження |
1 |
Імаго |
+ |
+ |
+ |
+
|
+ .
|
+ . - |
+ . - |
. - 0 |
- 0
|
- 0 + |
0 + |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
(+) |
+ |
+ |
Умовні позначки: . – яйце, - - личинка, 0 – лялечка, + - імаго,
(+) – імаго у недіяльному (неактивному) стані
період шкодочинності
захисні заходи (агротехнічні, біологічні, хімічні та ін)
