- •Видовий склад основних шкідників ріпаку та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників ріпаку
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості ріпакового квіткоїда
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку ріпакового квіткоїда Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність ріпакового
- •2.1.7. Заходи захисту ріпаку від ріпакового квіткоїда
- •2.2. Хрестоцвіті блішки
- •2.2.1. Систематичне положення хрестоцвітих блішок
- •2.2.2. Поширеність хрестоцвітих блішок
- •2.2.3. Діагностичні ознаки хрестоцвітих блішок
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості хвилястої блішки
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку хвилястої блішки
- •Фенологічний календар розвитку хвилястої блішки Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність хрестоцвітих блішок
- •2.2.7. Заходи захисту ріпаку від хвилястої блішки
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості ріпакового пильщика
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку ріпакового пильщика
- •Фенологічний календар розвитку ріпаковий пильщик (Athalia rosae) Зона – східний лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність ріпакового пильщика
- •2.3.7. Заходи захисту ріпаку від ріпакового пильщика
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
- •Захист ріпаку від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту ріпаку від шкідників
- •Система заходів для захисту ріпаку від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту ріпаку від шкідників
- •Висновок
- •Бібліографічний список
2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність ріпакового
квіткоїда
Основний шкідник насінників хрестоцвітих культур (капусти, брукви, редиски, редьки та ін).
Шкодять як жуки, так і личинки. Жуки проникають всередину бутонів і виїдають весь вміст (пилок, маточка, тичинки квіток). Личинки харчуються пилком, а іноді ушкоджують і маточки квіток. Пошкоджені квітки опадають. Шкідливість квіткоїда визначається різким зниженням урожаю насіння. Пошкоджені квітки опадають.
Про шкодочинність жука можна говорити при наявності двох особин на рослину. Пошкодження однієї рослини п'ятьма жуками знижує врожай на 16 %, двадцятьма жуками - до 50%. Найбільш шкідливі жуки перезимувалого покоління. Шкідливість посилюється в сухі, жаркі роки. (Літвінов, 2009)
2.1.7. Заходи захисту ріпаку від ріпакового квіткоїда
Знижує чисельність імаго квіткоїдів Aneuclis insidens Thoms., на личинках паразитують Phradis interstitialis Thones, Ph. morionellus Holmgr. (Hymenoptera: Icheumonidae) і Diospilus capito Nees. (Hymenoptera: Braconidae).
Необхідно боротися з бур'янами, видаляти рослинні післяжнивні залишки. Важливо дотримуватися правил агротехніки при вирощуванні овочів сімейства капустяних. Бажано висаджувати рослини по можливості раніше в грунт, щоб вони зацвіли до готовності самок відкладати яйця в бутони квіток.Навколо сім'яників проводять розпушування грунту, що порушить умови за лялькування квіткоїда. При появі шкідника потрібно обприскувати рослини інсектицидами. (Байдик, 2005)
Інсектициди проти ріпакового квіткоїда: Альтекс, 100, к.е., Альфа Супер, к.е., Альфагард 100, к.е., Атрікс, к.е., Брейк, мн.е., Дантоп 50, в.г., Кайзо, в.г., Тесак, к.е., Фастак, к.е. та ін.. (Перелік, 2010)
2.2. Хрестоцвіті блішки
2.2.1. Систематичне положення хрестоцвітих блішок
Тип - Членистоногі (Arthropoda);
Підтип - Трахейнодихаючі (Tracheata);
Клас - Комахи (Insecta);
Підклас - Вищі, або Крилаті (Prerygota);
Ряд - Твердокрилі (Coleoptera);
Підряд - Різноїдні жуки (Polyphaga);
Родина - Листоїди (Chrysomelidae);
Рід - Хрестоцвіті блішки (Phyllotreta);
Вид - Хвиляста блішка (Phyllotreta undulata); Синя блішка (Phyllotreta nigripes); Чорна блішка (Phyllotreta atra); Виїмчаста блішка (Phyllotreta vittata); Світлонога блішка (Phyllotreta nemorum). (Мигулин, 1983)
2.2.2. Поширеність хрестоцвітих блішок
Хрестоцвіті блішки є досить поширеними шкідниками, як в Україні, так і за кордоном. А саме: на Кавказі, в Західній Сибірі, в Середній, Центральній та в Малій Азії, Кореї, в Європі, в Північній, Східній та Південній Африці. В Україні масово поширюються у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській і Хмельницькій областях (Васильев, 1987).
2.2.3. Діагностичні ознаки хрестоцвітих блішок
У хвилястої блішки жук розміром 2 - 2,8 мм, чорного кольору, кожне надкрило з жовтою повздовжньою смужкою, має зовні широку, неглибоку виїмку. Крапки на надкрилах місцями утворюють ряди. Жуки світлоногої блішки розміром 2,5-3,5 мм, чорні з жовтими смужками на надкрилах. Смужки вузькі, з різкими контурами, внутрішній край кожної з них згинається спереду та позаду до шва. Гомілки та лапки жовтого кольору. У виїмчастої блішки жук розміром 1,5-2 мм, чорного кольору, голова та передньоспинка з зеленуватим чи блакитним металевим відтінком, на кожному з надкрил жовта, повздовжня смужка. Перші чотири членики вусиків червоно-жовті, основи гомілок червоно-бурі. Надкрила блискучі, вкриті досить густо розміщеними рядами крапочок. Жук чорної блішки розміром 2-3 мм, чорний матовий або з металево-зеленим відтінком. Крапочки на надкрилах грубі та частково розташовані рядами. Жук синьої блішки розміром 2,2-2,8 мм, однокольоровий, зеленувато-синій, з шовковистим відтінком. Вусики чорні. Крапочки на надкрилах дуже густі.
Яйце, личинки та лялечки всіх видів за зовнішніми ознаками однакові. Яйце розміром 0,3-0,4 мм, блідо-жовте, напівпрозоре. Личинка червоподібна, з трьома парами грудних ніг, тіло довгасте, колір тіла білувато-жовтий, голова, потиличний щиток і ноги більш темні; довжина тіла дорослої личинки до 4 мм. Лялечка розміром 2 - 3 мм, вільна, жовтувата (Бей-Биенко, 1980; Мигулин, 1983; Васильев, 1987; Гордєєва, 2006.
Хрестоцвіті блішки, а також личинка та лялечка зображені на рис. 2
Рис. 2. Хвиляста блішка
1. Імаго
2. Личинка
3. Пошкодження
