
- •Розділ 1. Зміст і сутність юридичної відповідальності
- •1.1. Поняття юридичної відповідальності
- •1.2. Співвідношення юридичної та соціальної відповідальності
- •1.3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •Розділ 2. Ознаки юридичної відповідальності
- •Розділ 3. Підстави та принципи юридичної відповідальності
- •3.1. Підстави юридичної відповідальності
- •3.2. Принципи юридичної відповідальності
- •Висновки
- •Список використаних джерел:
Висновки
Таким чином, важливим та необхідним засобом захисту держави, суспільства, прав і свобод кожної людини та громадянина від правопорушень є юридична відповідальність. Чимало науковців досліджували поняття, сутність та зміст такого явища як юридична відповідальність. При цьому кожен з них по своєму підходив до розуміння цієї категорії. Це в свою чергу й зумовило появу різноманітних її тлумачень та визначень. Проте, серед більшості вчених склалось двох-аспектне розуміння юридичної відповідальності: позитивна (перспективна або заохочувальна) відповідальність – передбачає заохочення за виконання корисних для суспільства і держави варіантів поведінки; негативна (ретроспективна або охоронна) відповідальність – передбачає покарання за правопорушення.
В загальному розумінні юридична відповідальність – це нормативна, гарантована та забезпечена державним переконанням або примусом міра реагування держави на дотримання та виконання норм права, що схвалюється або заохочується державою у правомірній поведінці суб’єктів права, а у випадку порушення норм права – обов’язок правопорушника перетерпіти осуд, певні обмеження прав особистого, матеріального та організаційного характеру.
Оскільки юридична відповідальність, так би мовити, “бере участь” у реалізації охоронної функції, то її ціль у загальному вигляді можна визначити як охорону існуючого ладу та суспільного порядку. Відповідальність, що застосовується до конкретного правопорушника, має й більш вузьку мету – покарання винного. Вона висловлює реакцію держави на шкоду, заподіяну правопорушником, та виступає як засіб самозахисту суспільства від порушення умов його існування. Більше того, заходи юридичної відповідальності впливають на суб’єкта правопорушення з метою охорони і захисту прав та інтересів громадян, відновлення порушених прав, запобігання правопорушень у майбутньому шляхом загальної та спеціальної превенції. У цьому виявляються функції юридичної відповідальності, які реалізуються шляхом відповідної діяльності державних органів. До них належать: регулятивна, каральна, правовідновлююча, превентивна та виховна функції.
Наявність же мети, функцій юридичної відповідальності, її заснованість на системі принципів свідчить про самостійний характер цієї категорії, яка має теоретико-правовий та практично-правовий характер, забезпечуючи порядок у суспільстві.
Юридична відповідальність характеризується певними ознаками: це один з видів державного примусу у формах каральних і правовідновлювальних заходів; це негативна реакція держави на правопорушення та суб’єкта, винного в його вчиненні; виникає тільки за наявності правопорушення; здійснюється лише за умови встановлення складу правопорушення; має зовнішній характер; здійснюється компетентним органом відповідно до закону та при дотриманні певного процедурно-процесуального порядку та форм; виражається в настанні певних наслідків для особи, а саме – обов’язку правопорушника зазнати певних втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру; пов’язана з осудом суспільством і державою поведінки правопорушника;
Крім цього, необхідно пам’ятати, що юридична відповідальність можлива тільки тоді, якщо існують підстави для її виникнення і якщо при цьому відсутні підстави, що її виключають.
Важливим для розуміння природи та особливості юридичної відповідальності є її принципи – засадничі, фундаментальні положення, що виражають сутність та призначення юридичної відповідальності, а також визначають закономірності її функціонування та порядку реалізації
Найважливішими принципами юридичної відповідальності є: принцип справедливості, законності, гуманізму, невідворотності відповідальності, доцільності, обґрунтованості, своєчасності, індивідуалізації, змагальності, правової регламентованості, принцип права на захист.