1.2. Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування хворих з переломами

Варіант 1

1. З метою швидкого поповнення ОЦК при політравмі лікування слід починати з введення:

а) кристалоїдних розчинів;

б) еритроцитарної маси;

в) колоїдних розчинів;

г) ізотонічного розчину;

д) цільної крові.

2. Труднощі діагностики при політравмі найбільш часто зумовлені:

а) безсвідомим станом постраждалого;

б) проведенням неправильних дій з надання допомоги на дошпитальному етапі;

в) тим, що деякі симптоми взаємно себе перекривають, згладжують і затушовують симптоматику;

г) відсутністю належної медичної апаратури для додаткових методів обстеження;

д) відсутністю характерних клінічних проявів даної патології.

3. Чи допустиме транспортування потерпілого в стані шоку?

а) допустиме з будь-якого етапу до висококваліфікованого хірурга тільки повітряним шляхом;

б) допустиме, якщо шок діагностовано на ФАП, лікарській амбулаторії, після введення знеболення, іммобілізації, струменевого переливання плазмозамінників;

в) загального правила немає, для кожного хворого приймається індивідуальне рішення;

г) допустиме з ЦРЛ в ОКЛ при умові, що в ЦРЛ немає хірурга, який зробить кінцеву зупинку кровотечі;

д) недопустиме.

4. До причин виникнення ішемічної контрактури Фолькмана не відноситься:

а) первинне ушкодження магістральних судин під час травми, запізніла діагностика і оперативне лікування розриву судин або тромбозу при закритих переломах;

б) тривале стиснення артерії зміщеним уламком, джгутом і т.д.;

в) порушення артеріального кровообігу внаслідок надмірної гематоми і набряку м’яких тканин;

г) порушення кровообігу внаслідок тісної гіпсової пов’язки і збільшення набряку;

д) фіксація в гіпсовій пов’язці двох суміжних суглобів.

5. Вкажіть найбільш раціональний шлях поповнення ОЦК при гемотораксі:

а) введення кристалоїдних розчинів;

б) введення колоїдних розчинів;

в) введення кристалоїдних та колоїдних розчинів;

г) реінфузія крові;

д) введення донорської крові.

Варіант 2

1. Поєднана травма це:

а) ушкодження різних систем організму людини (скелета і головного мозку, скелета і органів грудної клітки і т.д.);

б) ушкодження тіла людини різними етіологічними факторами (механічні, радіаційні і т.д.);

в) однотипний вид травматичних ушкоджень тіла людини різної локалізації;

г) травма, що призводить до високої летальності (50%);

д) жодна з перерахованих.

2. При травматичному шоці до зупинки фільтрації в гломерулярній системі нирок внаслідок артеріальної гіпотензії призводить зниження тиску до:

а) 80 мм рт. ст.;

б) 60 мм рт. ст.;

в) 70 мм рт. ст.;

г) 90 мм рт. ст.;

д) 75 мм рт. ст..

3. При переломі стегнової кістки крововтрата може складати:

а) 800 мл;

б) 600 мл;

в) 1500 мл;

г) 2000 мл;

д) 1000 мл.

4. При зниженні АТ у хворого з переломами обох стегнових кісток слід:

а) ввести глюкокортикоїди;

б) провести аерацію легень киснем;

в) ввести препарати, що підвищують тиск крові;

г) виконати місцеве знеболення;

д) терміново розпочати довенну інфузію.

5. Переломи якої локалізації, найбільш часто не зростаються:

а) переломи плечової кістки;

б) медіальні переломи шийки стегнової кістки;

в) переломи ключиці;

г) переломи кісток гомілки;

д) переломи кісток передпліччя.

Варіант 3

1. Множинна травма – це:

а) ушкодження різних систем організму людини (скелета і органів черевної порожнини, скелета і головного мозку і т.д.);

б) ушкодження в межах однієї системи або однієї порожнини тіла;

в) ушкодження тіла людини різними етіологічними факторами – механічними, термічними і т.д.;

г) травма, що призводить до високої летальності на місці події;

д) ушкодження двох і більше порожнин.

2. При ЧСС 100 ударів за 1 хв. і систолічному АТ 100 мм. рт. ст. шоковий індекс Альговера-Баррі (Allgower-Burry) становить:

а) 0.5;

б) 2.0 і вище;

в) 1.0;

г) 0.8-1.0;

д) 0.

3. При якому з типів ушкоджень найбільш часто виникає травматичний остеомієліт:

а) переломо-вивихи кісток гомілково-ступневого суглоба;

б) перелом обох кісток передпліччя;

в) відкриті переломи кісток гомілки;

г) вивихи плечової кістки;

д) відкриті переломи плечової кістки.

4. Чи можливі хірургічні втручання у хворих до виведення з шоку ІІ-ІІІ ст.

а) не можливі, ні при яких обставинах;

б) можливі, якщо знеболення проводиться досвідченим анестезіологом та при достатньому забезпеченні медикаментами;

в) можливі, якщо потерпілий настоює на негайній операції;

г) можливі при наявності внутрішніх кровотеч, які без операції зупинити неможливо;

д) можлива ПХО ран, остеосинтез в АЗФ.

5. До пізніх післяопераційних ускладнень при переломах не належать:

а) сповільнене зрощення або незрощення перелому;

б) остеомієліт кісток, як наслідок неповноцінного та неефективного лікування або відкритого перелому;

в) міграція або злам фіксатора;

г) жирова емболія;

д) нагноєння м’яких тканин біля черезкісткових елементів.

Варіант 4

1. Причиною утворення хибного суглоба є:

а) тривала іммобілізація кінцівки в гіпсовій пов’язці;

б) стабільна фіксація відламків;

в) стабільна фіксація відламків та рання функція в суміжних суглобах;

г) інтерпозиція м’яких тканин між кістковими відламками;

д) раннє навантаження ушкодженої кінцівки після операції.

2. Вкажіть оптимальний вид фіксації закритого діафізарного перелому стегнової кістки зі зміщенням відламків:

а) інтрамедулярний стержень ЦІТО;

б) апарат зовнішньої фіксації;

в) блокуючий інтрамедулярний фіксатор;

г) гіпсова іммобілізація;

д) скелетний витяг.

3. Який метод є найбільш оптимальним для лікування хворих з переломом ускладненим післятравматичним остеомієлітом:

а) накістковий остеосинтез;

б) інтрамедулярний остеосинтез;

в) скелетний витяг;

г) черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез;

д) гіпсова іммобілізація.

4. Основною ланкою патогенезу травматичного шоку є:

а) больовий синдром;

б) синдром взаємного обтяження;

в) гіповолемія;

г) гіперволемія;

д) синдром ДВЗ.

5. Які з перерахованих ознак є абсолютними ознаками перелому:

а) набряк;

б) біль;

в) крепітація уламків;

г) висока температура тіла та локальна гіперемія;

д) порушення функції кінцівки.

Варіант 5

1. Комбінована травма – це:

а) однотипний вид травматичних ушкоджень тіла людини різної локалізації;

б) ушкодження тіла викликані різними етіологічними факторами (хімічними, термічними, механічними тощо);

в) ушкодження різних систем організму людини (скелета і органів черевної порожнини, скелета і головного мозку тощо);

г) складне пошкодження з високим відсотком летальності;

д) ушкодження двох і більше порожнин організму людини.

2. Який обсяг долікарської медичної допомоги при множинних переломах кісток кінцівок?

а) зупинка зовнішньої кровотечі, введення знеболюючих середників, транспортна іммобілізація, інфузійна терапія;

б) зупинка зовнішньої кровотечі, введення знеболюючих середників, транспортна іммобілізація;

в) введення знеболюючих середників, локальна гіпотермія, транспортна іммобілізація кінцівок;

г) введення знеболюючих середників, транспортна іммобілізація;

д) транспортування потерпілого, як можна швидше, в лікувальний заклад.

3. Який стан свідомості при 3 балах за шкалою ком Глазго?

а) ясна свідомість;

б) смерть мозку;

в) кома;

г) сопор;

д) ступор.

4. До ознак травматичного остеомієліту не належить:

а) наявність нориці з гнійними виділеннями;

б) підвищення температури тіла та зсув лейкоцитарної формули вліво;

в) наявність рентгенологічних ознак секвестрації;

г) наявність ознак місцевого запалення;

д) наявність багатовідламкового перелому.

5. Вкажіть місце введення дренажної трубки в плевральну порожнину при гемотораксі:

а) по нижньому краю VIІ ребра по середній аксілярній лінії;

б) по верхньому краю ІІI ребра по середньо-ключичній лінії;

в) по верхньому краю VIIІ ребра по середньо-ключичній лінії;

г) по нижньому краю VIІ ребра по середньо-ключичній лінії;

д) по верхньому краю VIIІ ребра по середній аксілярній лінії.

Варіант 6

1. До консервативних методів фіксації переломів належить:

а) накістковий остеосинтез;

б) інтрамедулярний остеосинтез;

в) скелетний витяг;

г) черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез;

д) остеосинтез спицями.

2. Найбільш ефективним заходом профілактики тромбоемболії легеневої артерії у хворих з переломами довгих кісток є:

а) призначення антикоагулянтів до операції;

б) проведення оперативного втручання в ургентному порядку та рання активізація хворого після операції;

в) призначення антикоагулянтів після операції;

г) призначення тромболітичної терапії;

д) тривалий ліжковий режим.

3. За шкалою ком Глазго оцінюється:

а) відкривання очей, визначення АТ та пульсації на сонних артеріях;

б) можливість самостійного дихання, вербальна та рухова реакції;

в) відкривання очей, вербальна та рухова реакції;

г) можливість самостійного дихання, визначення АТ та пульсації на сонних артеріях;

д) можливість самостійного дихання, вербальна та рухова реакції.

4. Якої тактики слід дотримуватись при наявності у хворого переломів обох стегнових кісток та кісток гомілки?

а) операція після стабілізації гемодинаміки;

б) операція за життєвими показаннями;

в) консервативне лікування;

г) погодинний моніторинг стану хворого;

д) симптоматичне лікування.

5. В нормі індекс Альговера-Баррі (Allgower-Burry) становить:

а) 0,5-0,6;

б) 0,8-1,0;

в) 2,0 і вище;

г) 1,0-1,7;

д) 0,2-0,3.

Варіант 7

1. У хворого з множинними відкритими переломами кісток обох гомілок на дошпитальному етапі недоцільно проводити:

а) зупинку зовнішньої кровотечі;

б) знеболення;

в) іммобілізацію;

г) інфузійну протишокову терапію;

д) ПХО рани.

2. Вкажіть оптимальний вид фіксації багатоуламкового діафізарного перелому стегнової кістки зі зміщенням відламків, який необхідно провести в ургентному порядку у хворого з політравмою?

а) остеосинтез пластинкою і шурупами;

б) остеосинтез в апараті зовнішньої фіксації;

в) остеосинтез блокуючим інтрамедулярним фіксатором;

г) гіпсова іммобілізація;

д) скелетний витяг.

3. При ЧСС 120 ударів за хвилину та АТ 60/ 40 мм рт. ст. шоковий індекс Альговера-Баррі (Allgower-Burry) становить:

а) 1,0-1,7;

б) 2,0;

в) 0,5;

г) 0,8-1,0;

д) 1,0.

4. До консервативних методів фіксації переломів належить:

а) фіксація шурупом;

б) інтрамедулярний блокуючий остеосинтез;

в) фіксація серкляжем;

г) черезкістковий компресійно-дистракційний остеосинтез;

д) скелетний витяг.

5. При переломах кісток тазу крововтрата складає:

а) 1000 мл;

б) 800 мл;

в) 600 мл;

г) 500 мл;

д) 1500-2000 мл.

Варіант 8

1. До якого виду пошкоджень належить: множинні переломи ребер, пневмоторакс та перелом кісток гомілки?

а) множинні пошкодження;

б) комбіновані пошкодження;

в) поєднані пошкодження;

г) асоційовані пошкодження;

д) спонтанні пошкодження.

2. Що є найбільш частою причиною низького артеріального тиску у хворих з політравмою?

а) черепномозкова травма;

б) прихована кровотеча;

в) можливий розвиток перитоніту;

г) низький венозний тиск;

д) серцево-легенева недостатність.

3. Яка найбільш часта локалізація травматичного остеомієліту довгих кісток?

а) епіфіз;

б) метафіз;

в) діафіз;

г) метаепіфіз;

д) всі вище перелічені.

4. Який вид знеболення необхідно виконати хворому з відкритим переломом кісток гомілки та черепно-мозковою травмою на дошпитальному етапі?

а) місцева інфільтративна анестезія;

б) провідникове знеболення;

в) загальний наркоз закисом азоту;

г) дом’язове введення наркотичних анальгетиків;

д) дом’язове введення ненаркотичних анальгетиків.

5. Якої тактики слід дотримуватись при множинних переломах з пошкодженням паренхіматозних органів?

а) операція після стабілізації гемодинаміки;

б) операція за життєвими показаннями;

в) консервативне лікування;

г) погодинний моніторинг стану хворого;

д) симптоматичне лікування.

Варіант 9

1. З чим найбільш вірогідно може бути пов’язана неефективність гемотрансфузії у хворих з політравмою?

а) розрив паренхіматозних органів;

б) супутні ушкодження серця;

в) недостатня швидкість переливання крові;

г) недостатнє знеболення хворого;

д) розрив порожнистих органів.

2. Який стан свідомості при 15 балах за шкалою ком Глазго?

а) ясна свідомість;

б) смерть мозку;

в) кома;

г) сопор;

д) ступор.

3. Найбільш вагомою причиною виникнення спицевого остемієліту є:

а) охолодження спиці під час проведення;

б) проведення спиці на низьких оборотах електродрилі;

в) проведення спиці поблизу суглобів;

г) використання спиць з упорами;

д) проведення спиці на високих оборотах електродрилі.

4. При переломах великогомілкової кістки крововтрата може складати:

а) 800 мл.;

б) 650 мл.;

в) 1500 мл.;

г) 2000 мл.;

д) 1000 мл.

5. У хворого з множинними переломами кісток та без свідомості на місці події необхідно в першу чергу:

а) провести іммобілізацію;

б) перевірити прохідність дихальних шляхів;

в) провести знеболення;

г) провести протишокову терапію;

д) виконати конікотомію.

Варіант 10

1. Що слід зробити в хірургічному відділі райлікарні при безсвідомому стані потерпілого та підозрі на внутрішньочеревну кровотечу?

а) лапараскопію;

б) лапаротомію;

в) лапароцентез;

г) КТ живота;

д) оглядову рентгенографію черевної порожнини.

2. Найбільш оптимальна тактика при поєднаній травмі органів черевної порожнини та нестабільному переломі кісток тазу:

а) стабілізація кісток тазу в АЗФ;

б) зупинка внутрішньочеревної кровотечі та стабілізація кісток тазу в АЗФ;

в) зупинка внутрішньочеревної кровотечі та остеосинтез кісток тазу пластинками;

г) зупинка внутрішньочеревної кровотечі та монтування системи скелетного витягу за стегнові кістки;

д) зупинка внутрішньочеревної кровотечі та ліжковий режим в положенні за Волковичем.

3. Показаннями до проведення торакотомії є виділення через дренажну трубку:

а) 50 мл. крові за год.;

б) 100 мл. крові за год.;

в) 1000 мл. крові одномоментно або 100 мл. крові за год.;

г) 1000 мл. крові одномоментно або 150 мл. крові за год.;

д) 1500 мл. крові одномоментно або 150 мл. крові за год.

4. Який стан свідомості при 8 балах за шкалою ком Глазго?

а) ясна свідомість;

б) смерть мозку;

в) кома;

г) сопор;

д) ступор.

5. При гострій дихальній недостатності при політравмі на місці події необхідно в першу чергу:

а) перевірити прохідність дихальних шляхів;

б) інтубувати трахею та розпочати штучну вентиляцію легень;

в) відновлення дихання методом “рот-до-рота”;

г) виконати трахеотомію;

д) виконати конікотомію.

Тестові завдання базового рівня знань студентів V курсу до теми № 3: