
- •Змістовий модуль 2 бухгалтерський облік у сша
- •1.Облікові принципи
- •2. Облікові працівники у американських компаніях
- •3. Облікові відділи та рекомендації до їх організації
- •2.1. Суть основного капіталу та особливості його оцінки
- •2.2. Облік нематеріальних активів
- •2.3. Облік природних ресурсів
- •2.4. Способи обліку основних засобів
- •2.5.Облік витрат на експлуатацію основних засобів
- •2.6. Методи нарахування амортизації основних засобів
- •3.1. Завдання обліку товарно-матеріальних цінностей
- •3.2. Оцінка матеріально-виробничих запасів
- •3.3. Методи аналітичного обліку матеріальних запасів
- •3.4. Особливості інвентаризації товарно-матеріальних цінностей
- •4.1. Облік грошових коштів
- •4.2. Облік короткотермінових інвестицій у цінні ліквідні активи
- •Короткотермінові інвестиції відображаються в обліку при їх купівлі за собівартістю придбання.
- •4.3. Загальний підхід до управління дебіторською заборгованістю та відображення її в балансі
- •4.4.Облік рахунків до отримання Рахунки до отримання є однією з важливих частин ліквідних активів
- •4.5. Облік векселів до отримання
- •5.1. Облік заробітної плати і виплат робітникам та службовцям
- •5.2. Основні підходи до оплати праці
- •5.3. Досвід матеріального стимулювання праці в сша
- •5.4. Зарубіжний досвід застосування форм і систем заробітної плати
- •5.5. Форми і методи контролю за рівнем заробітної
- •6.1. Виробничі витрати, їх класифікація
- •6.2. Порядок і методи обліку виробничих витрат
- •6.3. Застосування системи стандарт-кост в процесі обліку витрат на виробництво
- •6.4.Облік виробничих витрат за системою директ-костинг
- •6.5. Облік та розподіл виробничих накладних витрат
- •7.1. Облік короткотермінових зобов’язань
- •7.2. Облік довготермінових зобов'язань
- •7.3. Облік власного капіталу
- •1. Призначення, структура та склад звітності фірм
- •2. Бухгалтерський баланс
- •3. Рахунок прибутків та збитків
- •4. Типи компаній та їх вплив на процес складання звітності
2.3. Облік природних ресурсів
Характерною особливістю природних ресурсів є те, що при їх видобутку вони перетворюються в матеріальні запаси, які підлягають подальшій переробці чи продажу.
Природні ресури відображають в бухгалтерському обліку за вартістю їх придбання, причому по мірі розробки їх вартість зменшується. Так, залишкова вартість родовища нафти по мірі її видобутку із свердловини буде зменшуватися на суму, що дорівнює вартості добутих барелів. Зменшення вартості природних ресурсів реєструється як їх виснаження.
Термін “виснаження” включає в себе не тільки зменшення природних ресурсів, а й пропорційне списання вартості природних ресурсів на видобуті чи розроблені матеріальні цінності. Витрати розподіляються тим самим шляхом, як при нарахуванні амортизації виробничим методом.
Вартість однієї видобутої одиниці ресурсів визначають шляхом ділення вартості придбання за мінусом ліквідаційної вартості природних ресурсів на розрахункову величину запасів.
2.4. Способи обліку основних засобів
Для організації обліку основних засобів вони попередньо класифікуються за наступними ознаками:
Функціональній ролі (за призначенням майна) заводські будівлі, складські приміщення, виробниче обладнання, конторське обладнання, транспортні засоби і т.д.
За терміном служби, тобто за передбачуваним терміном експлуатації майна, а отже за розміром нарахованої амортизації;
За місцем знаходження – цехи, відділи і т.д.
За фізичним характером обладнання (пресове, прокатне і т.д.)
Крім цього, в більшості західних країн аналітичний облік основного капіталу ведуть у розрізі таких груп: земля; будівлі; машини і обладнання; автоматичне обладнання; обладнання контор.
2.5.Облік витрат на експлуатацію основних засобів
Витрати на підтримання основних засобів у робочому стані поділяють на дві групи:
капітальні;
поточні.
Капітальні затрати спрямовані на створення сприятливих умов або можливостей експлуатації основних засобів у майбутньому. Поточні затрати створюють ці можливості на поточний період. Перші капітальні затрати є доповненням до основного капіталу і можуть збільшувати балансову вартість майна. Поточні включають в собівартість продукції.
Американські економісти поділяють затрати, які пов’язані з експлуатацією основних засобів на 4 групи:
а) догляд і поточний ремонт;
б) доповнення;
в) поліпшення і амортизація;
г) заміна.
2.6. Методи нарахування амортизації основних засобів
Всі матеріальні активи тривалого користування, крім землі, мають обмежений термін використання. Після кількох років експлуатації засоби виробництва стають повністю непридатними. Вони можуть стати непридатними по одній з двох причин: у результаті їх фізичного зносу, у результаті їх морального зносу.
Фізичний знос є результатом їх використання, експлуатації, а також дії природних факторів: вітру, дощу, сонця тощо. Періодичний ремонт і постійний догляд можуть зберегти будівлі і обладнання в хорошому стані і значно подовжити термін їх служби, але в кінцевому підсумку будь-яка будівля і будь-яка машина все ж таки стають непридатними.
Моральний знос – це процес, в результаті якого активи не відповідають сучасним вимогам внаслідок прогресу і розвитку техніки та інших причин. Навіть будівлі часто стають морально застарілими, не встигнувши фізично зноситися. Бухгалтери, як правило, не роблять різниці між фізичним і моральним зносом, оскільки їх цікавить термін експлуатації основних засобів, не дивлячись на можливий термін їх служби.
За час експлуатації вони періодично переносять свою вартість на новостворений продукт. У бухгалтерському обліку процес періодичного, рівномірного списання капіталізованої вартості будівель і обладнання протягом корисного часу їх функціонування на витрати називається амортизацією.
Методи нарахування амортизації. На практиці існує багато методів списання вартості основних засобів шляхом амортизації, але найчастіше використовують такі з них:
а) метод рівномірного прямолінійного списання вартості;
б) метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт (виробничий) або його називають методом одиниць продукції;
в) два методи прискореного списання:
метод списання вартості за сумою чисел;
метод зменшуваного залишку.
ТЕМА 3
ОБЛІК МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ