Екзаменаційний білет № 16

1. Наукова організація праці: сутність, особливості, ефективність застосування.

Праця – це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невідємним від людського життя. Праця – це свідома доцільність людей,спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей

Як самостійній економічній науці праці притаманні кількісні і якісні характеристики. Кількісна полягає втому, що вона є витратою певного обсягу енергії. З економічної точки зору кількісна характеристика праці проявляється в таких поняттях, як чисельність зайнятих, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці тощо.

Наукова організація праці передбачає систематичне впровадження досягнень науки і передового досвіду та дозволяє найкращим чином поєднувати техніку і людей в єдиному виробничому процесі, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці.

1. Наукова організація праці передбачає систематичне впровадження досягнень науки і передового досвіду та дозволяє найкращим чином поєднувати техніку і людей в єдиному виробничому процесі, забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці

2. Основними задачами наукової організації праці є:

- підвищення продуктивності праці, зростання освітнього і культурного рівня робітників, використання в організації праці наукових досягнень і передового досвіду;

- поліпшення умов праці;

- всебічний облік і контроль за мірою праці, матеріальне стимулювання працівників;

- правильний підбір кадрів, виховання відповідальності, дисципліна праці;

- розвиток творчої активності робітників, залучення їх до роботи в області НОП.

3. Принципи наукової організації праці:

- принцип комплексності;

- принцип системності;

- регламентація;

- спеціалізація;

- стабільність;

- цілеспрямована творчість.

4. Напрямки наукової організації праці:

- оплата і стимулювання праці;

- розподіл і кооперація праці;

- технічне забезпечення і механізація праці;

- нормування праці;

- сприятливий режим і умови праці.

5. Практичне застосування методів НОП на підприємстві сприяє:

- зростанню товарообігу;

- зниженню витрат праці, витрат обігу;

- підвищенню продуктивності праці працівників;

- поліпшенню і оздоровленню умов праці;

- підвищенню змістовності і привабливості праці.

2.Науково-технічний прогрес як основа підвищення продуктивності.

Науково-технічний прогрес - це планомірне, постійне і поступове вдосконалення засобів виробництва, техніки, предметів праці та поліпшення методів їх використання, впровадження найновішої технології, організації праці й виробництва, управління, підвищення кваліфікації кадрів, широке впровадження у виробництво досягнень науки і техніки з метою збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з найменшими затратами праці та коштів на її одиницю.

Основними напрямами науково-технічного прогресу в сільському господарстві є агротехнічний, зоотехнічний, технічно-технологічний, організаційно-економічний і соціальний.

Агротехнічний прогрес виявляється в якісному поліпшенні сільськогосподарських угідь, підвищенні їх продуктивності на основі різних способів обробітку, гідротехнічної, хімічної й іншої меліорації, впровадження науково обґрунтованих сівозмін, раціональної структури посівних площ, удосконалення методів боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, поліпшення насінництва, виведення висо-коурожайних сортів і гібридів.

Зоотехнічний прогрес - це виведення нових високопродуктивних порід тварин і поліпшення племінних якостей існуючих, удосконалення системи утримання та годівлі, вирощування й догляду, систематичне поліпшення технології виробництва продуктів тваринництва.

Технічнотехнологічний прогрес передбачає створення нової та удосконалення Існуючої техніки, машин і обладнання, систем машин для комплексної механізації й автоматизації сільськогосподарського виробництва, приладів, сировини і матеріалів, будівництво приміщень з відповідним обладнанням, споруд, розроблення нових, удосконалення існуючих технологічних процесів виробництва, первинної переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, застосування високо продуктивних машин, іншої техніки, розвиток транспортних засобів, розширення бази зберігання продукції тощо.

Різні напрями науково-технічного прогресу тісно взаємопов'язані й обумовлюють один одного. Вони не повинні завдавати шкоди навколишньому середовищу. Охорона довкілля вимагає великих капіталовкладень і часу, проте ці витрати вкрай необхідні. Вона не лише підвищує економічну ефективність виробництва, а й забезпечує високий соціальний ефект.

Людині в умовах інтенсифікації належить вирішальна роль, тому необхідні заходи соціального характеру: поліпшення умов її праці, відпочинку та життя, матеріального стимулювання, підвищення кваліфікації, забезпечення умов для духовного і культурного розвитку.

Отже, економічна ефективність науково-технічного прогресу виявляється в підвищенні продуктивності живої й уречевленої праці, зростанні урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, підвищенні якості продукції, економи ресурсів, зниженні собівартості продукції та зростанні рентабельності підприємств.

29