
- •1.1. Категоріально-термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога.
- •1.2. Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулася за допомогою та
- •2.1. Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін та проходженні практик
- •2.2. Підбір та аналіз літератури з проблеми, формулювання припущень про причини виникнення проблеми.
- •2.3. Консультація з фахівцями.
- •2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів
- •2.5. Передбачення проблемних моментів
- •2.6. Підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання
- •3.1 Збір емпіричних даних Текст опитувальника за методикою к. Томаса «Стратегії поведінки людини у конфліктній ситуації»
- •Бланк відповідей
- •3.3 Надання психологічної допомоги
- •IV. Звітно-підсумковий етап
- •4.1 Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом. Психологічна рекомендаційна характеристика досліджуваної
Бланк відповідей
П.І.П |
Сидорчук Марина Ігорівна |
||
Вік |
48 років |
Стать |
жіноча |
Освіта |
Вища (педагогічна) |
||
Дата |
16.04.2014 рік |
№ |
А |
Б |
1 |
|
Б |
2 |
|
Б |
3 |
А |
|
4 |
А |
|
5 |
А |
|
6 |
|
Б |
7 |
|
Б |
8 |
А |
|
9 |
|
Б |
10 |
А |
|
11 |
|
Б |
12 |
|
Б |
13 |
|
Б |
14 |
|
Б |
14 |
|
Б |
15 |
А |
|
16 |
|
Б |
17 |
А |
|
18 |
|
Б |
19 |
А |
|
20 |
А |
|
21 |
|
Б |
23 |
|
Б |
24 |
|
Б |
25 |
|
Б |
26 |
А |
|
27 |
А |
|
29 |
|
Б |
30 |
|
Б |
Кількісний аналіз
№ |
змагання |
співробітництво |
компроміс |
уникнення |
пристосування |
1 |
|
|
А |
Б |
|
2 |
|
Б |
А |
|
|
3 |
Б |
|
|
|
|
4 |
Б |
|
|
|
|
5 |
Б |
|
|
|
|
6 |
Б |
|
|
А |
|
7 |
|
|
Б |
А |
|
8 |
А |
Б |
|
|
|
9 |
Б |
|
|
А |
|
10 |
А |
|
Б |
|
|
11 |
|
А |
|
|
Б |
12 |
|
|
Б |
А |
|
13 |
Б |
|
А |
|
|
14 |
Б |
А |
|
|
|
15 |
|
|
|
Б |
А |
16 |
Б |
|
|
|
А |
17 |
А |
|
|
Б |
|
18 |
|
|
Б |
|
А |
19 |
|
А |
|
Б |
|
20 |
|
А |
Б |
|
|
21 |
|
Б |
|
|
А |
22 |
Б |
|
А |
|
|
23 |
|
А |
|
Б |
|
24 |
|
|
Б |
|
А |
25 |
А |
|
|
|
Б |
26 |
|
Б |
А |
|
|
27 |
|
|
|
А |
Б |
28 |
А |
Б |
|
|
|
29 |
|
|
А |
Б |
|
30 |
|
Б |
|
|
А |
|
11 |
3 |
2 |
4 |
6 |
Якісний аналіз
Змагання — тип поведінки, за якого у конфлікті максимально враховуються і задовольняються власні інтереси і мінімально — інтереси опонента. Зміст такої поведінки можна охарактеризувати за допомогою приказок: «Сильний завжди правий», «Переможців не судять», а результат поведінки описати формулою «перемога — поразка» (власна перемога — поразка опонента). Оскільки у досліджуваної найвищі показники саме по цій шкалі (11 балів), то її можна охарактеризувати, як особу, яка використовує конфлікти як засіб самоствердження, а кожна наступна «перемога» - додатковий плюс до її самооцінки. А так як досліджувана, працюючи учителем, використовувала авторитарний стиль викладання, можна зробити припущення, що вона не звикла поступатися, тому змагання для неї є своєрідним самовираженням.
Пристосування – це стратегія за використання якої людина нівелює власні інтереси задля інших. Ця стратегія може використовуватися у ситуації знецінення людиною джерела конфлікту, або в умовах коли людина реально суперничати не може. За цим показником у досліджуваної 6 балів (з 9 можливих), тобто це досить високий показник. З огляду на це можна припустити, що досліджувана в конфліктних ситуаціях, попри суперництво, здатна вислухати думку опонента, але при цьому на противагу їй знайде власний аргумент і буде намагатися довести, що її думка є найоптимальнішим рішенням. Для досліджуваної не настільки є важливою причина конфлікту, як вираження власної точки зору відносно ситуації, що склалася. Особливістю є те, що досліджувана не може визнати своєї неправоти (бо для неї це своєрідна поразка), тому може плавно почати висловлювати протилежну думку.
Відхід від конфлікту, або намагання його не помітити — це такий тин поведінки, коли у конфлікті мінімально враховуються як власні інтереси, так і опонента. За такого типу поведінки на проблему просто не звертають уваги, вважають, що вона зникне сама по собі. Відтак жодна зі сторін нічого не отримує, а результат поведінки описується формулою «поразка — поразка» (власна поразка — поразка опонента). За цим показником 4 бали, тобто така поведінка не є для неї характерною. Її можна охарактеризувати як своєрідну хитрість.
Причинами такої поведінки досліджуваної в конфлікті можуть бути:
• усвідомлення відсутності необхідних ресурсів для отримання «перемоги» над опонентом;
• якесь особливе ставлення до опонента;
• намагання виграти час для «перегрупування сил» і наступної перемоги;
• індивідуально-психологічні особливості учасників конфлікту (несхильність до жорстких форм поведінки, лагідний характер, низький рівень домагань тощо).
За показником «Компроміс» у досліджуваної 3 бали. Її поведінку можна охарактеризувати так: досліджувана забезпечує часткове задоволення у конфлікті і власних інтересів, й інтересів опонента, що досягається за такої умови: «Я поступлюся тобі в чомусь, а ти мені — в іншому», а результат поведінки описується формулою «поразка — поразка» (частково власна поразка — частково поразка опонента), бо повністю не задовольняються інтереси жодного з опонентів.
Співробітництво — тип поведінки, який є найменш характерним для досліджуваної (2 бали). Він забезпечує максимальне задоволення в конфлікті власних інтересів та інтересів опонента, а результат поведінки визначає формула «перемога — перемога» (власна перемога — перемога опонента), а для досліджуваної важливою є її власна перемога.
Висновок
Отже, провівши методику можна сказати, що досліджувана при виникненні конфліктної ситуації активно намагається довести свою правоту (оскільки це для неї своєрідне змагання, про що свідчать високі бали за показником «Змагання» (11 балів)), що в свою чергу перечить правилу «клієнт завжди правий». Вона звикла вільно висловлювати власну точку зору і, можливо, покупцям це здається надто нав’язливим. Така ситуація може виступати джерелом конфлікту.
Досліджувана здатна йти на компроміс, але лише в тих ситуаціях, коли їй це дійсно вигідно (показник «Пристосування» - 6 балів). Відступатися від своєї точки зору досліджувана згодна вкрай рідко (показник «Уникнення» - 4 бали), і якщо вона це робить, то лише для того, аби виграти час або спланувати подальші дії. У досліджуваної дуже низька схильність до компромісу та співробітництва (відповідно показники 3 та 2 бали), що може свідчити про небажання визнати можливість власної поразки, а отже виграшу когось іншого.