Загальна характеристика Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал та Приміток до річної фінансової звітності та використання їх даних в управлінні підприємством
Звіту про рух грошових коштів.
Зміст і форма Звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності.
Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах та їх еквівалентах за звітний період.
Звіт містить дані про рух грошових коштів в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Окремо зазначають надходження і видаток коштів стосовно різних видів діяльності. Негрошові операції (отримання активів від фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів через емісію акцій тощо) не включаються до Звіту про рух грошових коштів.
Відповідно до останніх змін і доповнень, НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» передбачає застосування прямого методу та непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів:
прямий, за допомогою якого розкриваються основні валові грошові надходження і витрати;
непрямий, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій негрошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
У звіті про рух грошових коштів, складеному за прямим методом, рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається за сумою надходжень від операційної діяльності та сумою витрачання на операційну діяльність грошових коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку. Джерела інформації використають ті ж самі.
Другий метод полягає у визначенні суми чистого надходження (видатку) у результаті операційної діяльності послідовним коригуванням показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у Звіті про фінансові результати. Надходження і видаток грошових коштів розглядаються в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності (рис. 12.1).
Тому структура звіту за непрямим методом складається із одної таблиці, яка має такі три розділи:
– рух коштів у результаті операційної діяльності;
– рух коштів у результаті інвестиційної діяльності;
– рух коштів у результаті фінансової діяльності.
Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях Балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов’язаних з фінансовою діяльністю у розділах Балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов’язання» і «Поточні зобов’язання» (статті «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками»).
Для складання звіту використовують такі джерела інформації:
баланс;
звіт про фінансові результати;
примітки;
головна книга;
аналітичні дані за окремими рахунками бухгалтерського обліку.
Звіт про власний капітал .
Зміст і форма Звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються також НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності. Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Для забезпечення порівняльною аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за попередній рік. Алгебраїчна сума, що відображає початковий залишок (сальдо) з урахуванням змін за кожним видом власного капіталу повинна дорівнювати залишку на кінець періоду (сальдо), що відображено в Балансі.
Для складання звіту використовують такі джерела інформації:
Баланс;
Звіт про фінансові результати;
установчі документи;
аналітичні дані за окремими рахунками бухгалтерського обліку.
Примітки до річної звітності
За принципом повного висвітлення фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2000 р. № 302 «Про примітки до річної фінансової звітності» затверджена типова форма фінансової звітності 5 «Примітки до річної фінансової звітності»
Примітки до фінансових звітів – сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).
Примітки до річної фінансової звітності складаються з 15 розділів:
Розділ І. Нематеріальні активи
Розділ ІІ. Основні засоби
Розділ ІІІ. Капітальні інвестиції
Розділ ІV. Фінансові інвестиції
Розділ V. Доходи і витрати
Розділ VІ. Грошові кошти
Розділ VІІ. Забезпечення
Розділ VІІІ. Запаси
Розділ ІХ. Дебіторська заборгованість
Розділ Х. Нестачі і втрати від псування цінностей
Розділ ХІ. Будівельні контракти
Розділ ХІІ. Податок на прибуток
Розділ ХІІІ. Використання амортизаційних відрахувань
Розділ ХІV. Біологічні активи.
Розділ ХV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів.
Для складання звіту використовують такі джерела інформації:
баланс;
звіт про фінансові результати;
звіт про рух грошових коштів;
статистична звітність;;
головна книга;
аналітичні дані за окремими рахунками бухгалтерського обліку.