Використання інформації з обліку для діагностики необоротних активів в управлінні підприємством

Основні засоби готельно-ресторанного господарства складають його матеріально-технічну базу і визначають його майновий потенціал.

Групування інформації в аналітичному обліку за групами основних засобів дозволить визначити питому вагу за цими групами, тобто технічний потенціал і ефективність використання кожної групи – їх фондовіддачу і рентабельність обладнання яке використовується так і наново введеного.

Виокремлення в обліку недіючих основних засобів , які тимчасово не використовуються: знаходяться на консервації або в запасі чи в ремонті дозволить визначити ефективність використання діючих основних засобів і визначити або збитки або резерви підвищення ефективності діяльності за рахунок недіючих. А облік окремо власних і орендованих основних засобів на окремому рахунку дозволяє визначити використання власного капіталу для формування власних основних засобів і виключається в межах держави вірогідність подвійного обліку одних і тих же основних засобів.

Поділ основних засобів за функціональним призначенням (виробничі, невиробничі) за даними обліку відображається в статистичних спостереженнях і дає можливість визначити соціальне забезпечення в комунальних і культурно-побутових потребах працівників , а поділ за галузевою ознакою (готельне, ресторанне господарство) визначати ефективність використання основних засобів кожної галузі.

Дані обліку використовують для аналізу інформації про стан і рух основних засобів, які і як різні чинники впливають на зміни вартості, можливі резерви підвищення ефективності їх використання з метою обгрунтування управлінських рішень.

Технічний стан основних засобів визначають за допомогою таких показників:

Коефіцієнта оновлення основних засобів

Коефіцієнт вибуття основних засобів

Коефіцієнт ліквідації основних засобів

Коефіцієнт приросту

Коефіцієнт придатності

Коефіцієнт зносу

Ефективність використання необоротних активів характеризують показники:

Фондовіддачі

Фондорентабельності

фондоозброєності

Термінологічний словник

Амортизація – систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Зменшення корисності – втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Знос основних засобів – сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи – капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об’єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

Дослідження – заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Розробка – застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи – капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося.

Накопичена амортизація нематеріальних активів – сума амортизації об’єкта нематеріальних активів з початку його корисного використання.

Оренда – угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Операційна оренда – оренда інша, ніж фінансова.

Строк оренди – період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди.

Суборенда – угода про передачу орендарем орендованого ним об’єкта в оренду третій особі.

Фінансова оренда – оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом.

Питання для самостійного вивчення

з теми «Облік необоротних активів»

1. Облік переоцінки та зменшення корисності основних засобів.

2. Облік ремонтів та інших видів поліпшень основних засобів.

3. Переваги і недоліки методів нарахування амортизації.

№ з/п	Метод	Переваги	Недоліки
1
2
…
n

4. Облік амортизації нематеріальних активів, переоцінка та вибуття.

Питання для індивідуальних занять

з теми «Облік необоротних активів»

1. Як визначається переоцінена вартість об’єкта?

2. Облік та документальне оформлення оренди в орендаря.

3. Облік та документальне оформлення оренди в орендодавця

4. Облік та документальне оформлення лізингу в лізингоотримувача

5. Облік та документальне оформлення лізингу в лізингодавця.