
- •Перелік типових задач діяльності, умінь і практичних навиків
- •Типові задачі діяльності та уміння, що перевіряються на першій частині державного іспиту Задача 1.
- •Задача 2.
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Задача 5.
- •Задача 6.
- •Задача 7.
- •Задача 8.
- •Задача 9.
- •Задача 10.
- •Задача 11.
- •Задача 12.
- •Задача 13.
- •Задача 14.
- •Задача 15.
- •Задача 16.
- •Задача 17.
- •Задача 18.
- •Задача 19.
- •Задача 20.
- •Задача 21.
- •Задача 22.
- •Задача 23.
- •Задача 24.
- •Задача 25.
- •Задача 26.
- •Задача 27.
- •Задача 28.
- •Задача 29.
- •Задача 30.
- •Задача 31.
- •Задача 32.
- •Задача 33.
- •Задача 34.
- •УміНня і практичні навики, що перевіряються на другій частині державного іспиту пункт і
- •Пункт іі
- •План проведення періодичних медичних оглядів на підприємстві у 2012 році
Задача 24.
У лабораторії СЕС досліджено м’ясо. При дослідженні отримано наступні результати: зовнішній вигляд і колір поверхні туші – кірочка підсихання блідо-червоного кольору; консистенція – на розрізі м’ясо туге й пружне, утворювана при натисканні пальцем ямка швидко вирівнюється; запах – специфічний, притаманний даному виду м’яса; стан жиру – білого кольору, твердої консистенції, при роздавлюванні кришиться; стан сухожилків – пружні, щільні; кістковий мозок – жовтого кольору, повністю заповнює отвір трубчастої кістки; бульйон – прозорий, запашний; проба зі сірчанокислою міддю – бульйон прозорий; трихінелоскопія – трихінел не виявлено; наявність фін – 2 фіни/40 см2; вміст свинцю – 0,3 мг/кг; вміст кадмію – 0,05 мг/кг; афлатоксин В1 – 0,005 мг/кг.
Дати гігієнічну оцінку якості м’яса (1), визначити фактори ризику (2), їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3) та придатність м’яса для реалізації (4), вказати шляхи реалізації м’яса (5).
Задача 25.
При періодичному медичному огляді паяльщиків цеху збирання автоприладів у ряді випадків виявлена синюшно-сіра кайма по краях ясен, ретикулоцитоз більше 10%, базофільнозернисті еритроцити, підвищений вміст порфіринів (більше 60 мкг/л) і дельта-амінолевулінової кислоти (більше 2 мг%) в сечі. Паяльні роботи проводяться сплавом, що містить 40% олова і 60% свинцю, і чергуються з процесами збирання. Робочі місця обладнані місцевою витяжною вентиляцією вітринного типу, що забезпечує на робочих місцях паяльщиків швидкість руху повітря 0,1 м/с. Припливне повітря подається в верхню зону приміщення. Вміст свинцю в повітрі коливається від 0,04 до 0,09 мг/м3 (ГДКсз – 0,005 мг/м3, ГДКмр – 0,01 мг/м3), водню хлориду – від 1,5 до 3 мг/м3 (ГДКмр – 5 мг/м3).
Дати гігієнічну оцінку умов праці паяльщиків (1), визначити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я працюючих (3), обґрунтувати заходи щодо оптимізації умов праці паяльщиків (4), визначити терміни, перелік спеціалістів і лабораторно-інструментальних досліджень при проведенні періодичних медичних оглядів паяльщиків (5).
Задача 26.
При медичному огляді працівники лабораторії скаржилися на підвищену втомлюваність, слабкість, сонливість, боязкість. При об’єктивному обстеженні виявлений дрібний і частий тремор пальців витягнутих рук, повік, у частини працівників – гінгівіт. В лабораторії використовуються прилади з ртутним наповненням. Вміст ртуті в повітрі коливався від 0,01 до 0,05 мг/м3 (ГДКсз – 0,005 мг/м3, ГДКмр – 0,01 мг/м3), оксиду вуглецю – від 2 до 8 мг/м3 (ГДКмр – 20 мг/м3). В зіскобі штукатурки стін і в паркеті виявлені сліди ртуті. Прилади встановлені на лабораторних столах, покритих вініпластом. Вентиляція приміщення загальнообмінна.
Дати гігієнічну оцінку умов праці в лабораторії (1), визначити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я працюючих (3), обґрунтувати заходи оптимізації умов праці в лабораторії (4), запропонувати методику демеркуризації приміщення лабораторії (5).
Задача 27.
У населеному пункті А., розташованому на відстані 500 м від хімічного комбінату І-го класу шкідливості, середньорічні концентрації сірчистого газу в 3-4 рази перевищують ГДК, оксиду вуглецю та пилу знаходяться на рівні ГДК. У населеному пункті Б., розташованому на відстані 2,5 км від того самого комбінату, середньорічні концентрації зазначених речовин визначаються на рівні та нижче ГДК. У населених пунктах, чисельність мешканців в яких становить 20 і 27,5 тис. осіб, зареєстровано упродовж року (первинні звертання за медичною допомогою) 22 і 22,5 тис. випадків захворювань відповідно.
Розрахувати показники первинної захворюваності в обох населених пунктах (5), дати гігієнічну оцінку впливу забруднень атмосферного повітря на стан здоров’я населення (1), визначити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати профілактичні заходи (4).