Українська філософія

Вставте потрібні слова.

1. Духовний учбовий заклад, що став центром філософської думки в Україні ____________________________

2. Категорія, яка в соціальній філософії Г.С.Сковороди характеризувала основу суспільного життя ____________

3. Центральне поняття філософії П.Д.Юркевича ________________________

4. Основоположники ліберально-націоналістичної лінії в українській філософії ____________________

5. Основний філософсько-економічний твір І.Я.Франка __________________

6. Товариство, що виникло в Україні в середині XIX століття, яке проголошувало ідею створення всеслов'янської федеральної демократичної республіки ________________

7. Оригінальна авторська філософська концепція, запропонована П.А.Кулішом ____________________________

8. Революційний демократ, прихильник ідеї всесвітньої соціалістичної революції ____________________________

9. Основоположник української філософії _____________________________

10. Дві натури речей у філософії Сковороди ___________________________

11. Філософ, що розділяв поняття розум і глузд, де останній не залежав від чуттєвого досвіду і був здатний творити ідеї з самого себе _______________

12. Назва філософського вчення П.Д.Юркевича ________________________

13. Філософ, який вважав, що мова – це об'єктивування людської думки __________

14. Напрям в українській філософії, лідером якого став Т.Г.Шевченко ____________

15. Політичний мислитель, що виступав проти державного централізму, за федеральну автономію і розвиток земства _______________

16. Мислитель, який вважав, що в суспільстві революції неминучі, в природі ж бувають тільки еволюції ____________________

17. Три світи, що виділяються у філософії Сковороди ___________________

18. Філософ, що бачив основу психічних процесів в діяльності мозку ________________

19. Програмний документ Кирилло-Мефодієвського товариства __________________________

20. Мислитель ліберально-націоналістичного напряму, який різко протиставляв росіян та українців _________________

21. Філософ, об'єктивний ідеаліст, автор концепції незмінності національного духу українського народу ______________________

Вкажіть правильні відповіді.

1. Основоположник української філософії:

1) Лодій;

2) Любовський;

3) Потебня;

4) Сковорода.

2. Концепція, що виявила принципову особливість української філософії:

1) Діалектичний матеріалізм;

2) Персоналізм;

3) Філософія серця;

4) Прагматизм.

Вкажіть неправильні відповіді.

1. Представники ліберально-націоналістичного напряму в українській філософії:

1) Куліш;

2) Юркевич;

3) Костомаров;

4) Бєлозерський.

2. Представники марксистського напрямку в українській філософії:

1) Драгоманов;

2) Франко;

3) Українка;

4) Коцюбинський.

Тема 3

Вкажіть найточніше визначення наступних понять.

1. Грецький філософ, що дав початок розробці проблеми буття –

a) Парменід;

б) Піфагор;

в) Платон;

г) Левкіпп.

2. Буття –

а) сукупність матеріальних речей і процесів;

б) потойбічний, сакральний, трансцендентний світ;

в) людське життя;

г) те, що є, є наявним, існує як процес (становлення) і результат

(стан).

3. Монізм –

а) вчення, що дає однозначні відповіді на будь-які питання;

б) несуперечність філософських положень;

в) вчення, що витікає з пріоритету якоїсь однієї з субстанцій буття;

г) вчення, яке вважає, що світ має єдину субстанцію.

4. Суб'єктивний ідеалізм –

а) наука, що вивчає будову психіки людини;

б) філософське вчення, що вважає першоосновою буття свідомість

суб'єкта;

в) сукупність ідеалів і цінностей суб'єкта;

г) розділ ідеалістичної філософії.

5. Об'єктивний ідеалізм –

а) філософське вчення, що вважає першоосновою буття ідеальний

Абсолют;

б) синонім теології;

в) вчення, що доводить об'єктивний характер людських ідей;

г) вчення, що вважає ідеї основним об'єктом філософського аналізу.

6. Субстанція –

а) сутність речей;

б) зміст речей і процесів;

в) хімічний склад предметів;

г) загальна первинна основа всіх речей.

7. Акциденція –

а) синонім атрибута;

б) окрема властивість речі;

в) похідне від субстанції, скороминуща і мінлива властивість;

г) одиничний прояв субстанції.

8. Субстрат –

а) хімічний склад речей;

б) носій властивостей, не пов'язаний нерозривно з ними;

в) сутність речей;

г) зміст предметів і процесів.

9. Система –

а) сукупність взаємопов'язаних елементів будь-якого цілісного

утворення;

б) сума частин предмету;

в) внутрішня будова речей;

г) спосіб зв'язку частин предмету.

10. Структура –

а) сума частин предмету;

б) внутрішня будова речей;

в) спосіб зв'язку частин предмету;

г) стійкий зв'язок елементів предмету як цілісності.

11. Атомізм –

а) принцип побудови складних думок з простих (атомарних);

б) вчення про явища мікросвіту;

в) науково-філософська теорія будови матерії з неподільних

частинок;

г) науковий принцип розчленовування цілого на нескінченно малі

елементи.

12. Творець теорії атомізму –

а) Ньютон;

б) Демокріт;

в) Епікур;

г) Лукрецій Кар.

13. Матерія –

а) об'єктивна реальність, що дана людині у відчуттях;

б) фізична реальність;

в) інобуття абсолютної ідеї;

г) сукупність речей, явищ, процесів, що оточують людину.

14. Атрибут –

а) властивість предмету;

б) приналежність частини цілому;

в) якість речі;

г) невід'ємна, внутрішньо притаманна властивість матерії.

15. Механіцизм –

а) вчення, що розглядає всі живі організми як механізми;

б) концепція технічного удосконалення матеріального виробництва;

в) течія в матеріалізмі, що зводить поняття матерії до речовини, а

рухи до просторового переміщення тіл;

г) синонім класичної механіки.

16. Рух –

а) зміна наших відчуттів;

б) спосіб існування матерії, що являє собою будь-які зміни, що відбуваються в світі;

в) форма людського досвіду;

г) зміна місця в просторі.

17. Розвиток –

а) синонім руху;

б) рух, що пов'язаний з якісною зміною предмету;

в) синонім прогресу;

г) зміна предмету у бік ускладнення його організації.

18. Простір –

а) сукупність відносин, що виражають координацію співіснуючих матеріальних систем;

б) форма людського споглядання;

в) спосіб, яким людина сприймає речі;

г) самостійна субстанція буття.

19. Час –

а) форма людського споглядання світу;

б) форма соціального узгодження досвіду різних людей;

в) самостійна субстанція буття;

г) сукупність відносин, що виражають координацію станів

матеріальних систем, які взаємодіють.

20. Наукова теорія, що служить фундаментальним підтвердженням реляційної концепції простору і часу –

а) класична механіка Ньютона;

б) теорія тиску світла Лебедєва;

в) теорія відносності Ейнштейна;

г) квантова теорія Планка.

21. Свідомість –

а) суб'єктивний образ об'єктивного світу;

б) відображення людської сутності;

в) секреція мозку;

г) синонім мислення.

22. Пантеїзм –

а) вчення, що оголошує релігію ядром людського світогляду;

б) синонім теології;

в) вчення про Бога як творці всесвіту;

г) вчення, згідно якому Бог є позбавлена індивідуальності основа, що

існує в самій природі.

23. Панпсихізм –

а) вчення про людську психіку;

б) вчення, що вважає психіку властивістю всієї живої матерії;

в) вчення про одушевленість Всесвіту;

г) синонім гілозоїзму.

24. Соліпсизм –

а) вчення, згідно якому суб'єктом пізнання завжди виступає окрема

особа;

б) вчення, що оголошує мислячого суб'єкта єдиною реальністю світу;

в) синонім суб'єктивного ідеалізму;

г) вчення, згідно якому відчуття суб'єкта є передумовою виникнення

речей навколишньої дійсності.

25. Відображення –

а) реакція організму на дію зовнішнього середовища;

б) слід, що залишається в структурах взаємодіючих тіл;

в) механічна деформація, що виникає при взаємодії тіл;

г) образ об'єкта, залишений в свідомості суб'єкта.

26. Інформація –

а) відображення одного предмету або явища в іншому;

б) сукупність знань;

в) відомості, отримані людиною від кого-небудь;

г) зміст отриманих людиною знань.

27. Подразливість –

а) реакція людини на зовнішню дію;

б) вид психічного відображення;

в) синонім дратівливості;

г) допсихічний рівень відображення живих організмів.

28. Чутливість –

а) допсихічний рівень відображення, властивий організмам;

б) реакція людини на зовнішню дію;

в) підвищена емоційна збудливість особи;

г) рівень психічного відображення, властивий живим організмам, що

володіють центральною нервовою системою.

29. Відчуття –

а) психічний образ окремих властивостей об'єкту;

б) синонім сприйняття;

в) форма відображення, властива всім живим організмам;

г) властива тільки людині форма чуттєвого відображення дійсності.

30. Сприйняття –

а) синонім відчуття;

б) реакція живих організмів на зовнішні подразники;

в) здатність людини співпереживати іншій людині;

г) чуттєвий образ комплексу властивостей об'єкту.

31. Уявлення –

а) синонім уяви;

б) чуттєве відображення комплексу властивостей об'єкта;

в) образ предмета, якого немає в безпосередній даності живій істоті;

г) форма логічного відображення.

32. Мислення –

а) синонім свідомості;

б) сукупність логічних форм відображення;

в) вищий ступінь розвитку психіки, що є соціально-інформаційним

відображенням;

г) рівень психічного відображення, властивий високоорганізованим

тваринам.

33. Поняття –

а) ідеальний зміст слова;

б) логічний образ окремих предметів, що характеризує їх найбільш

загальні і істотні ознаки;

в) синонім слова;

г) форма логічного відображення, що фіксує окремі властивості

предметів.

34. Судження –

а) форма думки, в якій затверджується або заперечується що-небудь

щодо предметів і явищ дійсності;

б) пропозиція;

в) сукупність понять;

г) думка.

35. Умовивід –

а) пропозиція;

б) сукупність понять;

в) думка;

г) логічна дія, в результаті якої з декількох взаємопов'язаних суджень з'являється нове судження.

36. Мова –

а) тотожне свідомості духовне явище;

б) матеріальна, чуттєво сприймана оболонка думки;

в) самостійне духовне явище разом із свідомістю

г) чужа мисленню форма, що суперечить природі думки.

37. Самосвідомість –

а) виділення і вирізнення людиною самої себе від всього, що її

оточує;

б) синонім рефлексії;

в) спрямованість пізнання на дослідження анатомії і фізіології

людини;

г) синонім самопочуття.

38. Рефлексія –

a) синонім самосвідомості;

б) спрямованість пізнання на дослідження анатомії і фізіології

людини;

в) синонім самопочуття;

г) елемент самосвідомості, предметом якого є дослідження природи

самої свідомості.

Тема 4

Вкажіть найточніше визначення наступних понять.

1. Пізнання –

а) процес відображення і відтворення в свідомості об'єктивної

реальності;

б) процес накопичення знань;

в) момент практичної діяльності людей;

г) джерело практики.

2. Практика –

a) виробнича діяльність;

б) науковий експеримент;

в) суспільне життя людей;

г) матеріальна, наочно-чуттєва діяльність.

3. Скептицизм –

а) сумнів людини в своїх можливостях;

б) критичне відношення людини до знань, придбаних за допомогою

інших людей;

в) течія в гносеології, представники якої сумніваються в повноті і

достовірності пізнання світу;

г) життєвий принцип людини.

4. Ірраціоналізм –

а) синонім інтуїтивізму;

б) філософська течія, яка заперечує роль розуму в достовірному

пізнанні світу;

в) синонім сенсуалізму;

г) безрозсудне відношення до життя.

5. Суб'єкт пізнання –

а) людина або соціальна спільність як носії цілеспрямованої

пізнавальної діяльності;

б) будь-яка людина;

в) будь-яка тварина;

г) вчений.

6. Об'єкт пізнання –

а) об'єктивна реальність;

б) предмети, що сприймаються чуттєво;

в) мисленні образи;

г) фрагмент реальності, на який направлена пізнавальна активність

суб'єкта.

7. Сенсуалізм –

а) емоційно-чуттєве сприйняття дійсності;

б) дослідно-емпіричний спосіб пізнання дійсності;

в) течія в гносеології, що абсолютизує чуттєвий момент пізнання;

г) синонім емпіризму.

8. Емпіризм –

а) синонім сенсуалізму;

б) течія в гносеології, що абсолютизує дослідницько-

експериментальний момент наукового пізнання;

в) течія в гносеології, що абсолютизує чуттєвий момент пізнання;

г) емоційно-чуттєве сприйняття дійсності.

9. Раціоналізм –

а) течія в гносеології, що абсолютизує логічний момент пізнання;

б) принцип організації ефективної людської діяльності;

в) принцип розумної організації суспільства і його інститутів;

г) розумово-понятійний рівень світогляду людей.

10. Істина –

а) синонім правди;

б) загальноприйнята точка зору;

в) очевидне, безперечне положення;

г) знання, що відповідає дійсності.

11. Відносна істина –

а) синонім помилки;

б) знання, що є істинним в одній системі відносин і помилковим – в

інших;

в) знання, що є адекватним відображенням дійсності в одній системі

відносин і неадекватним – в інших;

г) незавершене знання.

12. Абсолютна істина –

а) фактичне знання;

б) повне, завершене знання в тій системі відносин, яка досліджена до

моменту отримання знання;

в) знання, яке вже не може далі розвиватися;

г) божественне одкровення.

13. Об'єктивність істини –

а) зміст знання, що відповідає об'єкту і є не залежним від суб'єкта;

б) тотожність образу пізнаваному об'єкту;

в) істина, що міститься в об'єкті пізнання;

г) зміст знання.

14. Критерій істини –

а) ясність і виразність думки;

б) її загальнозначущість;

в) її корисність;

г) суспільна практика.

Тема 5

Вкажіть найточніше визначення наступних понять.

1. Методологія –

а) система узагальнених способів організації і побудови теоретичної і

практичної діяльності;

б) вчення про методи;

в) сума методів, що використовуються в науці;

г) сума методів, що використовуються у філософії.

2. Діалектика –

а) мистецтво суперечки, полеміки; б) синонім схоластики; в) вчення про мовні діалекти;

г) філософський метод, що розглядає світ і його елементи в стані

загального зв'язку, руху, розвитку.

3. Метафізика –

а) вчення про «надприродні явища»;

б) розділ науки фізики;

в) філософський метод, що розглядає світ і його елементи в стані

постійності і відсутності системних зв'язків і відносин;

г) вчення про потойбічне незмінне буття.

4. Догматизм –

а) принцип релігійної віри;

б) стійкість життєвих принципів;

в) абсолютизація незмінності думок, положень, істин;

г) переконаність в постійності навколишньої дійсності.

5. Софістика –

а) гра розуму;

б) мудрість;

в) вчення про святу Софію;

г) абсолютизація одній із сторін дійсності або думки.

6. Еклектика –

а) врахування різноманітних якостей і властивостей речей без виявлення тих, що складають сутність речей;

б) різноманіття;

в) змішення різнорідних положень, ідей, концепцій;

г) суміш різних речей.

7. Об'єктивна діалектика –

а) розвиток об'єкту пізнання;

б) об'єктивний погляд на стан речей;

в) загальний зв'язок і розвиток явищ матеріальної дійсності;

г) мінливість елементів світу.

8. Суб'єктивна діалектика –

а) мистецтво суперечки, полеміки;

б) розвиток суб'єкта пізнання; в) синонім софістики; г) відображення в свідомості суб'єкта об'єктивної діалектики

навколишнього світу.

9. Закон –

а) юридична норма; б) внутрішній, істотний, необхідний, зв'язок між явищами що

повторюється; в) укорінене в суспільній свідомості правило життя; г) наукове положення.

10. Категорія –

а) основне поняття, що відображає найбільш загальні і істотні сторони

і властивості явищ дійсності; б) синонім поняття; в) безапеляційне твердження; г) наукова дефініція.

11. Якість –

а) синонім властивості;

б) визначеність буття речі, що характеризується стійкою структурою, єдністю всіх її сторін, ознак і властивостей;

в) характеристика відповідності речі вимогам людини;

г) сукупність ознак речі.

12. Кількість –

а) синонім множини;

б) ознака речі, що характеризує її розмір;

в) відмінність усередині якості, знята якість;

г) синонім величини.

13. Міра –

а) синонім кількості;

б) ознака речі, що характеризує її розмір;

в) межі існування речі;

г) інтервал кількісних змін, в межах яких якість не змінюється.

14. Стрибок –

а) момент, спосіб, форма перетворення однієї якості в іншу;

б) перерва в поступовому русі;

в) інтенсифікація процесу руху;

г) порушення процесу еволюції.

15. Протилежності –

а) синонім антиподів;

б) елементи даної якості, є такими, що взаємно обумовлюють та

взаємно заперечують один одного в якомусь певному відношенні;

в) різні судження і думки;

г) явища дійсності, які не співпадають .

16. Суперечність –

а) боротьба ідей і думок в суспільстві;

б) неприйняття чужої думки;

в) єдність двох протилежностей даної якості та їх боротьба;

г) заперечення проти чиєїсь пропозиції.

17. Заперечення –

а) неприйняття чужої думки;

б) синонім нігілізму;

в) незгода з яким-небудь твердженням;

г) процес перетворення речі в щось істотно інше.

18. Деструкція –

а) синонім руйнування;

б) заперечення, що характеризується повною відсутністю або

збереженням в украй незначному ступені будь-яких елементів

старої якості в новому;

в) антипод конструкції;

г) неприйняття розумних пропозицій.

19. Зняття –

а) синонім використовування;

б) запозичення;

в) заперечення, що характеризується утриманням, збереженням і

перетворенням яких-небудь елементів старої якості в новому;

г) звільнення речі від яких-небудь її властивостей.

Тема 6

Вкажіть найточніше визначення наступних понять.

1. Натуралізм в соціальній філософії –

а) поєднання науки про природу з наукою про суспільство;

б) розповсюдження природних закономірностей на суспільні процеси;

в) подолання містифікацій і марновірств в аналізі суспільного життя;

г) пошук природних складових суспільства.

2. Географічний детермінізм –

а) синонім географічної філософії;

б) залежність природних чинників від впливу суспільства;

в) концепція, що оголошує природні чинники тієї або іншої місцевості

основною передумовою спрямованості, рівня і характеру розвитку

суспільства;

г) впливи різних природних чинників один на одного.

3. Соціал-дарвінізм –

а) розділ дарвінізму;

б) вчення, що пояснює процес походження суспільства з природи;

в) вчення, що пояснює процес походження людини від мавпи;

г) напрям в антропології, що відстоює ідею тотожності способів

поведінки людей в суспільстві і тварин в природі.

4. Історичний матеріалізм –

а) розділ філософії марксизму, що застосовує принцип матеріалізму,

до тлумачення всіх законів і рушійних сил розвитку суспільства;

б) пошук матеріальних чинників історичного процесу;

в) вивчення історії матеріалістичних переконань у філософії;

г) погляди істориків, що стоять на позиціях філософського

матеріалізму.

5. Суспільство –

а) сукупність людей, що населяють країну;

б) синонім держави;

в) специфічне матеріально-духовне утворення, яке відокремилося від природи, що являє собою форми діяльності і суспільних відносин

людей, що історично змінюються;

г) синонім людства.

6. Діяльність –

а) активність організмів;

б) субстанція соціальної форми руху матерії;

в) одна з властивостей людини і суспільства;

г) синонім праці.

7. Суспільні відносини –

а) синонім спілкування людей;

б) взаємодія людських співтовариств;

в) система взаємозв'язків створених людьми суспільств і організацій;

г) результат, спосіб, форма здійснення людської діяльності.

8. Жива діяльність –

а) процес реалізації життєвої активності людини у всіх сферах

суспільного буття;

б) праця;

в) взаємодія людини з органічними формами буття;

г) фізична активність людей в посюсторонньому світі.

9. Упредметнена діяльність –

а) створення речей;

б) результат реалізації життєвої активності людини у всіх сферах

суспільного буття;

в) діяльність, пов'язана з обміном предметами;

г) матеріальна діяльність, на відміну від духовної.

10. Свобода –

а) незалежність людського духу;

б) безконтрольність вчинків і дій людини;

в) певна міра взаємозалежності людської суб'єктивності і історичної

необхідності, що втілюється в свідомій діяльності людини

відповідно до пізнаних законів всесвіту;

г) синонім відчуження.

11. Культура –

а) обробіток ґрунту;

б) надприродна сутність людини;

в) духовне багатство особистості, на відміну від матеріального;

г) система живої діяльності і організаційно-технологічних відносин у

всіх сферах суспільного виробництва.

12. Цивілізація –

а) цивільний стан суспільства;

б) система упредметненої діяльності і суспільних відносин з її приводу

у всіх сферах суспільного виробництва;

в) синонім культури;

г) матеріальне багатство суспільства, на відміну від духовного.

13. Суспільно-економічна формація –

а) система відносин між людьми з приводу результатів їх діяльності у

всіх сферах суспільного виробництва, що визначається способом

виробництва матеріальних благ;

б) історичний тип суспільного розвитку;

в) структурний елемент цивілізації;

г) конкретний суспільний організм, що існує на певному ступені

історії.

14. Інформаційна цивілізація –

а) вища стадія соціального прогресу;

б) тип цивілізації, що вирізняється домінуванням в суспільному

виробництві духовно-інтелектуальної діяльності та інформаційних

технологій;

в) етап історії, на якому головним багатством є власність на продукти духовного виробництва;

г) суспільство, елементи якого взаємопов'язані інформаційними

потоками.

15. Соціальна революція –

а) політичний переворот в суспільстві;

б) повстання мас;

в) стрибок в суспільному розвитку, перехідний стан між формаціями, культурами, цивілізаціями;

г) соціальна аномалія, що заважає поступальному історичному

процесу.

16. Соціальний прогрес –

а) зростання матеріального багатства суспільства;

б) подолання вад і недоліків в організації суспільного життя;

в) неухильний рух суспільства до царства Божого;

г) поступальне сходження від низькоорганізованих соціальних систем

до високоорганізованих.

17. Соціальний регрес –

а) повернення суспільства на попередній ступінь розвитку;

б) використання в житті суспільства досягнень попередніх епох;

в) тенденція спрощення суспільної організації, розпаду і деградації соціального устрою, що склався;

г) руйнування зв'язків і відносин, що склалися, між суб'єктами

соціального процесу.

Тема 7

Вкажіть найточніше визначення наступних понять.

1. Антропологія –

а) розділ біології, що вивчає анатомію і фізіологію людини;

б) наука про людину у всіх іпостасях прояву її сутності;

в) розділ філософії, що вивчає людину як елемент всесвіту;

г) вчення про походження людини.

2. Антропосоціогенез –

а) синонім антропології;

б) історична еволюція людини і суспільства;

в) комплексний процес виникнення і розвитку людини і суспільства

як наслідок природної еволюції;

г) вчення про історію суспільства як наслідок розвитку людини.

3. Центральний чинник антропосоціогенезу –

а) найпростіші моральні норми;

б) членороздільне мовлення;

в) екзогамія;

г) праця.

4. Біологізаторство у філософії людини –

а) вивчення біологічної природи людини;

б) абсолютизація ролі природно-біологічних, природних основ в

людині;

в) синонім дарвінізму;

г) дослідження природних чинників антропосоціогенезу.

5. Людина –

а) істота, що є цілісною єдністю біологічних, психічних і соціальних

якостей, властивих всьому людському роду;

б) тварина, що відноситься до ряду приматів;

в) істота, що володіє розумом (homo sapiens);

г) суб'єкт, що створює суспільство як систему зв'язків і відносин між

людьми.

6. Особистість –

а) індивід;

б) сукупність неповторних рис людини;

в) індивідуальне зосередження і вираження суспільних відносин і

функцій людей;

г) синонім людини.

7. Соціалізація –

а) дорослішання людини;

б) втілення в особі соціально-типових якостей;

в) участь в роботі суспільних організацій;

г) отримання освіти і навиків виробничої діяльності.

8. Індивідуалізація –

а) егоїзм;

б) становлення самосвідомості особи;

в) відрив від колективу;

г) виділення особи з суспільства.

9. Цінність –

а) об'єктивна значущість явищ, речей, ідей, що обумовлена

потребами і інтересами соціального суб'єкту;

б) мета та ідеали особистості;

в) потреби людини і суспільства;

г) загальновизнана в суспільстві значущість речей.

10. Ціннісні орієнтації –

а) переваги особистості;

б) життєва мета людини;

в) особливі, фіксовані якості особи, що дозволяють їй ранжувати речі

за ступенем їх значущості для неї;

г) сенс життя індивіда.