Завдання для самоконтролю та перевірки знань Тема 1

Вкажіть найточніше визначення наступних понять.

1. Світогляд –

а) сукупність поглядів людини і суспільства на світ і на своє місце в

ньому;

б) сукупність поглядів людей що до навколишньої дійсності;

в) система ціннісних орієнтації людини;

г) вся сума знань людини.

2. Аксіологія –

а) наука про сенс людського життя;

б) сукупність життєвих орієнтирів і переваг людини;

в) розділ філософії;

г) вчення про цінності і ціннісні орієнтації людей.

3. Гносеологія –

а) вчення про буття і сутність світу;

б) вчення про методи пізнавальної діяльності;

в) вчення про знання, пізнання;

г) вчення про цінності і ціннісні орієнтації людей.

4. Світовідчуття –

а) психічний стан людини, що виникає під впливом навколишнього

середовища;

б) емоційно-чуттєвий рівень світогляду;

в) синонім світогляду;

г) сукупність чуттєвих образів навколишньої дійсності.

5. Світобачення –

а) розумово-понятійний рівень світогляду людей;

б) синонім світогляду;

в) сукупність поглядів людини на світ;

г) визначення людиною сенсу свого життя.

6. Буденний світогляд –

а) сукупність поглядів людини на оточуючу дійсність;

б) рутинний, "побутовий" погляд на поточне життя;

в) сприйняття повсякденності;

г) сукупність поверхневих, повсякденних поглядів людини на світ, на себе і на своє відношення до світу.

7. Магія –

а) спосіб спілкування з потойбічними силами;

б) схильність людини до марновірств, сліпої вірі в нез'ясовні явища;

в) якнайдавніша форма людського світогляду, що вирізняється

нерозчленованістю духовного і практичного компонентів;

г) чаклунство.

8. Міфологія –

а) вчення про способи створення світів;

б) форма світогляду, заснована на ілюзорно-несвідомому або художньо-емоційному переживанні світу;

в) оповіді і легенди стародавніх народів;

г) форма людської фантазії.

9. Релігія –

а) форма світогляду, в якому освоєння світу здійснюється через його

«подвоєння» на природний і потойбічний;

б) форма свідомості, що досліджує значення людського життя;

в) система ціннісних орієнтацій людини, що базується на абсолютних

моральних нормах;

г) віра в потойбічну, сакральну реальність.

10. Філософія –

а) наука наук;

б) форма свідомості про загальне у відносинах цілісної людини і світу

в цілому;

в) наука про світ в цілому, що узагальнює дані всіх інших наук;

г) наука про загальні методи пізнання.

11. Ідеалізм –

а) філософське вчення, що вважає першоосновою світу духовну

субстанцію;

б) віра у високі ідеали і принципи;

в) принцип життя, що полягає у визнанні пріоритету духовних

цінностей над матеріальними благами;

г) наділення всіх природних процесів і явищ властивістю

одушевленості.

12. Матеріалізм –

а) принцип життя, що полягає у визнанні пріоритету матеріальних

благ в житті людини;

б) вчення, що заперечує творчий початок духовної субстанції;

в) філософське вчення, що вважає першоосновою світу матеріальну

субстанцію;

г) вчення, яке вважає, що всі предмети складаються з одних і тих же

частинок (атомів, електронів, протонів і т.п.).

13. Дуалізм –

а) вчення, представники якого не мають чітких уявлень про

субстанцію буття;

б) філософське вчення, що оголошує першоосновами світу дві

рівноцінні субстанції – матерію і дух;

в) синтез матеріалізму і ідеалізму;

г) вчення, що стирає відмінності між матерією і духом.

14. Онтологія –

а) вчення про буття і сутність світу;

б) вчення про знання, пізнання;

в) вчення про цінності і ціннісні орієнтації;

г) вчення про методи пізнавальної діяльності.

15. Методологія –

а) система узагальнених способів організації і побудови теоретичної і

практичної діяльності;

б) вчення про методи;

в) сума методів, що використовуються в науці;

г) сума методів, що використовуються у філософії.

16. Діалектика –

а) мистецтво суперечки, полеміки; б) синонім схоластики;

в) вчення про мовні діалекти;

г) філософський метод, що розглядає світ і його елементи в стані

загального зв'язку, руху, розвитку.

17. Метафізика –

а) вчення про «надприродні явища»;

б) розділ науки фізики;

в) філософський метод, що розглядає світ і його елементи в стані

постійності і відсутності системних зв'язків і відносин;

г) вчення про потойбічне незмінне буття.

18. Агностицизм –

а) вчення про пізнання навколишньої дійсності;

б) синонім скептицизму;

в) вчення, представники якого заперечують роль практики в

пізнанні;

г) вчення в гносеології, яке заперечує принципову пізнаваність світу.

19. Плюралізм філософії –

а) невизначеність предмету і структури філософії;

б) безсистемність і неврегульованість філософських поглядів;

в) різноманітність і суперечність філософських переконань;

г) різноманіття методів, що використовуються у філософії.

20. Ідеологічна функція філософії –

а) вираження нею ідеалів і цінностей певних соціальних груп в

суспільстві;

б) служіння певним політичним силам;

в) вираження нею ідеалів соціального прогресу;

г) зосередження в її змісті передових суспільних ідей.

21. Праксеологічна функція філософії –

а) визначення практики як критерію оцінки змісту будь-якої

філософії;

б) орієнтація філософського знання на прагнення брати участь в

реальних процесах життя людей;

в) визнання практики основою будь-кого пізнання;

г) відкидання умоглядної, спекулятивної філософії.