
- •Методичні вказівки
- •III. Розрахунок і конструювання фундаментів мілкого закладання
- •VI. Розрахунок основ фундаментів мілкого закладання на
- •I. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчику.
- •II. Назначення глибини закладання підошви фундаменту .
- •III. Розрахунок і конструювання фундаментів мілкого закладання на природній основі.
- •Приклад 2.
- •Визначення глибини закладання підошви фундаменту.
- •Розрахунок і конструювання фундаменту мілкого закладання на природній основі.
- •III.1 Визначення розмірів підошви фундаменту.
- •III.2 Конструювання фундаменту під колонну.
- •III.2.1 Вибір типу фундаменту.
- •III.2.2 Визначення оптимальної висоти конструкції фундаменту або його плитної частини (для фундаментів з підколонником Ho )
- •III.3. Розрахунки міцності конструкції фундаменту.
- •I II.3.1 Перевірка міцності конструкції фундаменту на продавлювання.
- •III.3.2 Перевірка міцності конструкції фундаменту на розколювання.
- •III.3.3 Конструктивні вказівки при формуванні конструкцій фундаменту.
- •III.3.4 Визначення внутрішніх зусиль в конструкціях фундаменту.
- •III.3.5 Армування підошви фундаменту.
- •III.3.6 Розрахунок підколонника і його стаканної частини.
- •III.3.7 Розрахунок конструкції дна стакану на зминання (місцеве стиснення).
- •III.3.8 Фундамент під металеві колони.
- •IV. Розрахунок осадки основи фундаменту.
- •IV.1. Вибір розрахункової схеми.
- •IV.2. Розрахунок осідання основ.
- •V. Розрахунок і проектування стрічкових фундаментів.
- •V.1 Назначення глибини закладання підошви фундаменту.
- •V.2 Навантаження на фундаменти.
- •V.3 Визначення розмірів стрічкового фундаменту в плані.
- •V.4 Конструювання стрічкового фундаменту.
- •V.4.1 Перевірка міцності конструкції фундаменту на зріз.
- •V.4.2 Армування конструкції стрічкового фундаменту.
- •V.5.Розрахунок стрічкового фундаменту в повздовжньому напрямку.
- •V.5.1 Розрахункова схема стрічкового фундаменту в повздовжньому напрямку відповідає схемі балки на пружній основі.
- •V.5.2 Попереднє призначення товщини стрічкового фундаменту.
- •V.5.3 Визначається показник гнучкості стрічкового фундаменту.
- •V.5.4 Визначається розрахункова категорія (полоси) стрічкового фундаменту.
- •V.5.5 Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту.
- •VI. Розрахунок основ фундаментів мілкого закладання на штучній основі.
- •VI.1 Вибір і обґрунтування типу штучної основи.
- •VI.2 Визначення фізико-механічних характеристик штучної основи, отриманої шляхом пошарового ущільнення ґрунту або глибинного ущільнення слабкого ґрунту на всю його глибину.
- •VI.3 Назначення глибини закладання підошви фундаменту на штучній основі.
- •VI.4 Навантаження на фундаменти.
- •VI.5 Розрахунок і конструювання окремо стоячого фундаменту під колону на штучній основі.
- •VI.6 Визначення внутрішніх зусиль в конструкції фундаменту на штучній основі.
V.5.2 Попереднє призначення товщини стрічкового фундаменту.
В залежності від діючих навантажень:
центрально прикладене зосереджене навантаження, за всіма можливими навантаженнями і прикладанням даного навантаження відносно центру стрічки;
позацентрове прикладання зосередженого навантаження;
рівномірно-розподілене навантаження на стрічковий фундамент по всій його довжині;
розподілене навантаження, що змінюється по закону трикутника;
навантаження на стрічку в вигляді зосереджених згинаючих моментів, розподільних згинаючих моментів і т.і.
В такому
випадку епюра тиску під підошвою
стрічкового фундаменту в повздовжньому
напрямку приймається в вигляді трапеції:
,
тобто
;
(5.2)
В
загальному вигляді тиск під підошвою
стрічкового фундаменту набуде вигляду:
Рис.15. Схема розподілу зусиль в повздовжньому напрямку
стрічкового фундаменту.
Значення крайніх ординат трапецевидної епюри тиску під підошвою стрічки в повздовжньому напрямку записуються формулою:
а
(5.3)
де: Ni – погонне навантаження на стрічковий фундамент;
М –
сума моментів зосереджених сил відносно
середини стрічкового фундаменту плюс
сума зовнішніх моментів mi,
;
g – рівномірно-розподільне навантаження на стрічковий фундамент.
Згідно з рішенням М.М.Герсеванова і Я.А.Мечерета згинаючий момент в небезпечному перерізі, якщо не враховувати вплив сусідніх навантажень, можна визначити за формулою:
(5.4)
З іншої
сторони для визначення корисної висоти
залізобетонної стрічки (балки)
використовують звичайну формулу:
.
де: r – коефіцієнт, що залежить від % армування, класу арматури і класу бетону;
k – коефіцієнт надійності;
b – ширина полоси, або ширина стрічкового фундаменту, b=100см.
Якщо прийняти h0=h, що допустимо при великій товщині фундаменту, із наведених вище формул для М і h0 знаходять необхідну висоту «h»:
(5.5)
Всі наведені пропозиції, щодо визначення висоти конструкції фундаменту мають значно приблизний характер. Тому інженером-проектувальником товщина стрічкового фундаменту назначається за досвідом роботи інженера.
V.5.3 Визначається показник гнучкості стрічкового фундаменту.
На основі вихідних даних приведених вище, за якими розраховується показник гнучкості стрічки за формулою:
(5.6)
де: I
– момент інерції
перерізу стрічкового фундаменту,
;
V.5.4 Визначається розрахункова категорія (полоси) стрічкового фундаменту.
при t<1 – стрічковий фундамент вважається абсолютно жорстким і відноситься до категорії жорстких стрічкових фундаментів (полос);
при 1<t≤10 – стрічковий фундамент (полоса) розраховується як балку, що мають кінцеву довжину і кінцеву жорсткість і відноситься до категорії коротких (полос) стрічок;
при t>10 – стрічка (полоса) відноситься до категорії довгих полос. Розрахунок конструкцій (полос) стрічок виконується з використанням таблиць, що наведені в книгах Горбунова-Посадова М.І. «Расчет конструкций на упругом основании» 1953 і 1984 р.р. видавництва.
Для жорстких (полос) стрічкових фундаментів при 0≤t≤1,0 і коротких стрічок -0<t≤1,5 розрахунок ведеться за таблицями жорстких балок (стрічок) в наступній послідовності:
Початок координат розміщують посередині стрічкового фундаменту з напрямком осі Х вправо розраховують приведену абсцису точок, де прикладені сили Рі, gi, mi тобто αі=аі/l;
де: аі – абсолютні відстані від середини полоси (стрічки) до відповідних навантажень;
l – напівдовжина стрічкового фундаменту.
Рис.16. Розрахункова схема навантажень на стрічковий
фундамент (балка на пружній основі).
Значення приведених безрозмірних відстаней закругляють до першого знаку після коми, тобто цілого числа десятих: приклад 4/6=0,6666…≈0,7 і т. ін. Далі встановлюють для яких перерізів стрічкового фундаменту (полоси) таблиці дають ординати розрахункових епюр. Таблиці дозволяють будувати епюри по 21 точці, які знаходяться одна від одної на відстані 1/10 напівдовжини (1/10 l). Ці точки мають приведені абсциси:
-1;
-0,9; -0,8….0; …..+0,9; +1,0
Для встановлення таблиці з допомогою якої повинен виконуватися розрахунок, показник гнучкості t округляється до найближчих цифр із 0; 1; 2; 5; 10 (наприклад: замість t=6,5 приймається t=7; замість t=4 приймається t=5).
Стрічкові фундаменти розраховують в залежності від виду діючого навантаження:
для навантаження у вигляді рівномірно-розподільного – g – згідно §9;
для навантаження у вигляді зосередженої сили – Р – згідно §10;
для навантаження у вигляді згинаючого моменту – m – згідно §11.
Якщо навантаження на стрічковий фундамент комплексне: діють g, P, m, то даний стрічковий фундамент розраховують окремо на кожний вид навантаження, а потім ординати епюр під заданими перерізами підсумовують з урахуванням впливу окремих видів навантаження в даному перерізі стрічкового фундаменту (балки). Для рівномірно-розподільного навантаження – g (кПа), (Па) використовують табл.№8 (стор.94) 1984 р. видання і отримують значення P, Q, M за формулами:
;
;
(5.7)
де
відповідно
безрозмірні коефіцієнти тиску, поперечної
сили, моменту.
P, Q, M – діючи в заданих перерізах стрічкового фундаменту реактивний тиск, поперечна сила і згинаючий момент.
Для навантаження стрічкового фундаменту зосередженою силою Р (табл.№9) і отримують значення P, Q, M за формулами:
;
;
(5.8)
де відповідно безрозмірні коефіцієнти тиску, поперечної сили, моменту.
Для навантаження стрічкового фундаменту згинаючим моментом – m – використовують табл..№9б (стор.98) видання 1984р. і отримують значення P, Q, M за формулами:
;
;
(5.9)
За визначеними зусиллями М розраховується необхідна площа поперечного перерізу арматури в повздовжньому напрямку за формулою:
(м2)
– для ширини полоси 1,0м; (5.10)
(м2)
– для ширини стрічки; (5.11)
Кількість стрижнів арматури перпендикулярних ширині підошви стрічкового фундаменту «n» визначається за формулою:
;
де: b – ширина стрічкового фундаменту, (м);
Ск – захисний шар бетону від крайніх повздовжніх стрижнів арматури, дорівнюється 50мм;
Сс – крок повздовжніх стрижнів в поперечному перерізі, приймається рівним 200мм-250мм.
За
визначеною кількістю і діаметром
стрижнів в поперечному і повздовжньому
напрямках формується нижня арматурна
сітка стрічкового фундаменту.
Для випадку, коли стрічковий фундамент завантажений згинаючими моментами армування поперечного перерізу виконується в двох рівнях: нижня сітка по загальному розрахунку і верхня сітка за підсумковим згинаючим моментом згідно табл. №8, 9а, 9б.