МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Кафедра освітніх технологій

ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ

з дисципліни ”Вища освіта України і Болонський процес"

для магістрів Інституту педагогічної освіти

Укладач:

Шерман Михайло Ісаакович – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітніх технологій

Миколаїв – 2014

МЕТА, ЗАДАЧІ МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включаючи і вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвен­цію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем, ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма ціннос­тями і здобутками національних систем освіти і науки, зможе бути мобільними на європейському ринку праці.

Через рік чотири країни — Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина — підписали так зва­ну Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентноспроможним на світовому ринку освіт­ніх послуг. Основна ідея цих документів — двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ЕСТS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти та наданням йо­му права продовжувати навчання за програмами магістра і дотримання положень Лісабонської угоди.

Саме таким чином поступово реалізовувались інтеграційні процеси у сфері вищої освіти євро­пейських країн. Україна була і є активним учасником цих процесів. Обрані шляхи модернізації вищої освіти України співзвучні загальноєвропейським підходам.

Основним завданням є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розгляда­ють як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом ви­знання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кре­дитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий момент запровадження акумулюючої кре­дитної системи — можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне нава­нтаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оці­нювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети — створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.

Обов'язковою також вважається наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю та оцінки якості освіти.

Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та після-вузівському етапах підготовки, посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Ці вимоги є певною програмою розвитку вищої освіти України.

Мета викладання дисципліни "Вища освіта і Болонський процес" полягає в ознайомленні магістрів з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими у ме­жах Болонського процесу та методами і засобами їх запровадження у вищу освіту України.

В результаті вивчення дисципліни магістр повинні знати:

• чинну нормативно-правову базу вищої освіти України;

• принципи запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічній Європейській кредитно-трансферній системі (ECTS);

• умови складання змістових модулів з дисципліни;

• умови для вільного переміщення студентів, викладачів, дослідників на теренах Європи.

В результаті вивчення дисципліни магістри повинні вміти:

• орієнтуватися в питаннях організації навчального процесу в системі вищої освіти;

• визначити дисципліни циклу професійної підготовки за вибором студента;

• організувати процес самостійної навчальної роботи;

• оцінювати рівень засвоєння власних знань з визначеної дисципліни;

• користуватися фондами бібліотеки;

• визначати за власним уподобанням форми участі у студентському самоврядуванні, соціально-культурній діяльності в університеті

Дисципліна безпосередньо пов’язана з педагогікою і психологією, теорією та методикою професійного навчання, методикою навчання дисциплінам за напрямами підготовки. При відборі змісту матеріалу реалізуються принципи: науковості, зв’язку теорії з практикою, систематичності, послідовності та інші. Теми практичних занять спрямовані на поглиблення теоретичних знань, формування умінь і навичок відображених у вимогах нормативних документів щодо організації навчального процесу у ВНЗ.

Формами і засобами поточного і підсумкового контролю знань магістрів є усне та письмове опитування, тестування, оцінювання реферативних повідомлень на семінарських заняттях. Ці заходи відбуваються у процесі аудиторної та індивідуальної роботи студента з викладачем.

Формою підсумкового контролю з навчальної дисципліни є залік.

Таблиця 1

Розподіл балів з дисципліни, що присвоюються магістру

Основні види роботи студентів	Змістовний модуль №1 40 балів	Змістовний модуль №2 60 балів	Всього: 100 балів Модулі №1, №2
Підготовка до практичного заняття	1*1=1	1*3=3	4
Письмове опитування	10*1=10	10*3=30	40
Індивідуальна робота	20	20	40
Тестування	9	7	16
Всього:	40	60	100

Таблиця 2

Шкала оцінювання з дисципліни «Вища освіта і Болонський процес» (максимальна кількість балів - 100)

Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ESTS
		Оцінка	Пояснення
90 – 100	Відмінно	А	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
82 – 89	Добре	B	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)
75-81		C	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
67-74	Задовільно	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-66		E	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)
35-59	Незадовільно	FX	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1 – 34		F	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Таким чином, в семестрі під час поточного модульного контролю магістр може набрати 40 балів, ще 60 балів магістр може набрати під час підсумкового тестування та/або самостійних робіт. Залік вважається складеним за умови отримання магістром підсумкової семестрової оцінки, що перевищує 60 балів. Оцінювання знань магістрів здійснюється відповідно до Положення про оцінювання знань студентів ХНТУ у межах КМСОНП, затвердженому Вченою радою університету(протокол № 3 від 07.11.06).

Тематика контрольних робіт, що виносяться на підсумковий контроль знань магістрів

1. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи

2. Визначальні властивості європейської вищої освіти

3. Використання електронних підручників у вищій школі.

4. Вимоги Болонського процесу до розвитку вищої школи.

5. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле.

6. Входження українських вищих навчальних закладів до Європейської системи освіти.

7. Державна політика України у сфері вищої освіти.

8. Євроінтеграція України як чинник соціального і економічного розвитку суспільства.

9. Забезпечення національного характеру вищої освіти в Україні.

10. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн.

11. Залучення Європейських держав у Болонський процес.

12. Зміцнення зв’язку вищої освіти і науки в Україні

13. Інтеграція вищої освіти України у світовий та Європейський освітній простір.

14. Інтеграція освіти в міжнародний освітній простір як пріоритетний напрям діяльності вищої школи України.

15. Інформатизація навчального процесу у вищій школі.

16. Модернізація вищої освіти і науки України на сучасному етапі суспільного розвитку.

17. Модернізація вищої освіти як актуальне завдання українського суспільства.

18. Наукові дослідження проблем модернізації вищої школи України.

19. Нові орієнтації в освіті європейських країн.

20. Об’єктивні і суб’єктивні чинники євро інтеграції в освіті.

21. Оновлення педагогічних технологій в системі вищої освіти.

22. Основні документи Болонського процесу.

23. Основні етапи становлення Болонського процесу.

24. Основні завдання та принципи формування Зони європейської вищої освіти.

25. Основні типи вищих навчальних закладів в країнах Європи.

26. Особистісна орієнтація вищої освіти.

27. Оцінювання знань студентів в європейських країнах.

28. Підвищення інформатичної культури викладачів і студентів.

29. Підвищення професійно-педагогічної майстерності працівників вищої школи.

30. Пріоритетні напрями модернізації вищої освіти в Україні.

31. Роль освіти у розвитку партнерських відносин України з іншими державами.

32. Системи вищої освіти європейських країн.

33. Створення ефективної комп’ютерної мережі вищих навчальних закладів.

34. Сутність ринкової ідеології освітніх реформ розвинутих країн.

35. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у європейських країнах.

36. Форми і методи навчання студентів в європейських країнах.

37. Формування системи вищої освіти європейських країн.

38. Фундаментальність професійної освіти як вимога часу.

39. Чинники євро інтеграції вищої освіти.

40. Якість вищої освіти та шляхи її досягнення.

41. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах.

42. Формування інформаційного пакету.

43. Хронологія подій Болонського процесу.