Основні вимоги до контрольної роботи з історії України

Специфіка заочної форми навчання, яку Ви обрали, потребує значних зусиль самоосвіти. Яскравим та наочним показником раніше набутих Вами знань, виявом здібностей до навчання у вищій школі та вміння самостійно оволодівати новим матеріалом буде контрольна робота, тому до її виконання Ви повинні поставитися з серйозністю та відповідальністю.

Тема буде запропонована викладачем. Для того, щоб виконати контрольну роботу на гідному рівні, Ви повинні керуватися наступним положеннями.

Контрольна робота має бути дослідженням проблеми, яка сформульована в назві теми. Це значить, що Ви повинні в своїй роботі показати не лише знання конкретного фактичного матеріалу на задану тему, але й "побачити" в ній певну проблему, тобто відслідкувати можливі різні підходи різних істориків у висвітленні теми, яку Ви досліджуєте.

При розгляді теми, Ви можете зіткнутися навіть із взаємозаперечуючими поглядами на певні питання, таке Ваше "відкриття" обов'язково повинно бути зафіксоване в роботі і воно буде якнайвище оцінене викладачем. Але коли отримана Вами тема й не запропонує антагоністичної гостроти та взаємовиключених поглядів, важливо, щоб і в такому випадку Ви "помітили", як дослідники взаємодоповнюють один одного, розглядаючи певне питання та до яких висновків приходять.

Неодмінно в ході дослідження у Вас має скластися і власна думка, яку потрібно буде викласти, підводячи підсумки. Отже, при написанні контрольної роботи від Вас вимагається:

по-перше, всебічне вивчення теми, а це можливе лише за умови освоєння кількох різних джерел інформації (джерелами для Вас мають бути підручники, статті, монографічні дослідження, а також, по можливості, документальні матеріали);

по-друге, викладаючи матеріал Ви повинні його співставляти, порівнювати, або взаємодоповнювати, беручи інформацію з різних джерел, обов'язково усвідомлюючи себе при цьому в ролі осмислювача, аналітика, критика, "оцінювача" інформації, а відтак - дослідника;

по-третє, в ході висвітлення проблеми, а тим більше завершуючи її розгляд, Ви повинні обов'язково робити власні висновки, опираючись на викладений Вами фактичний матеріал, як на аргументи.

Методика написання контрольної роботи

Для того, щоб виконувана Вами контрольна робота не виявилася механічно написаним літописом або коротким конспектом однієї чи кількох книг, а натомість була б і за змістом, і за формою справжнім дослідженням заданої теми, Ви повинні виконати ряд вимог.

Призначена Вам тема і ряд питань, які подані як план до теми, повинні бути досліджені і розглянуті. Саме назва теми та відповідний план має розпочинати першу сторінку Вашої роботи. Далі кожне із питань Ви повинні розглядати окремо, як самостійний розділ. Було б непогано, якби Ви розпочали розгляд першого питання невеличким вступом про тему загалом, водночас необхідністю є закінчити розгляд теми висновками. Таким чином, до запропонованих Вам питань плану, що будуть розділами Вашої роботи, додайте на початку - вступ, а по закінченню - висновки.

Також важливою вимогою є правильно показати якою літературою і наскільки широко Ви нею користувалися. Отже у випадках, коли Ви наводите якусь цитату із залученого джерела інформації, або оповідаєте суть погляду, чи концепцію когось із дослідників на певне історичне явище, чи подію, а також у випадку, коли Ви наводите свідчення різних дослідників, які по-різному висвітлюють певну проблему (різні висновки, розбіжність в датах, або цифрових, статистичних підрахунках тощо), Ви обов'язково повинні зробити так звані "посилання", тобто подати джерело, звідки Ви взяли факт, який наводите. Щоб навчитись правильно виконувати посилання, зверніть увагу, як це роблять автори тих досліджень, з якими Ви матимете справу, як із запропонованими для розкриття Вашої теми. За взірець правильності виконання посилань пропонуємо взяти публікації в "Українському історичному журналі". Якщо Ви посилаєтесь на монографічне дослідження, тобто книгу, яка є дослідженням однієї проблеми і має спільного автора, чи авторів, то Ви запишете, наприклад, якщо монографія багатотомна:

Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11т., 12 кн. -К.,1994.-Т.5.-С.687; або Огієнко І.І. Українська церква.-К.,1993.-С.284.

Якщо факт, на який Ви посилаєтеся, міститься в певному дослідженні, яке в свою чергу є складовою збірника статей, наприклад, або публікацією в часописі, чи в матеріалах якої - небудь конференції, то Ви спочатку записуєте працю, на яку посилаєтеся, а потім, після двох косих ліній - //, записуєте ту книгу, чи журнал, газету де використана Вами праця надрукована, наприклад:

Максимович М.О. Сказание о гетьмане Петре Сагайдачном // Киев явился градом великим. Вибрані українознавчі твори. К.,1994. - С221-236.

Паравійчук А. Видатний історик Поділля // Український історичний журнал - 1968.- №9.-С.87-92.

Зверніть увагу, що посилання можна виконувати походу викладу матеріалу, відповідно внизу тієї самої сторінки, де цього потребує відповідний текст, а можна записати їх окремою складовою Вашої роботи, помістивши її під заголовком "Примітки" (відповідно: до вступу, до розділу 1, до розділу 2 тощо) по закінченню викладу тексту контрольної роботи. отже, наприклад у Вашому дослідженні Ви наводите певну цитату М.С. Грушевського. Записавши її, Ви повинні зробити цифрову позначку: 1,2,3 тощо і за першим варіантом - на цій же сторінці внизу подати адресу, з якого джерела Ви взяли цю цитату; або, за другим варіантом - це ж саме Ви записуєте на окремому аркуші паперу, який повинен мати заголовок "Примітки" до вступу, або до розділу 1 тощо, наприклад і його (аркуш з примітками) Ви долучите по закінченню всього викладу тексту контрольної роботи.

Зверніть увагу також на особливості правильного запису Вашого джерела. Записуючи місто видання книги, на яку Ви посилаєтесь, скорочено подаються: Київ - великою літерою з крапкою -К. та Москва - М. Всі інші міста записуються повністю: - Кам'янець-Подільський, -Львів, -Харків, - Нью-Йорк тощо.

Важливо також знати, що коли Ви на одне і те ж джерело посилаєтесь кілька раз, то повністю запис робиться лише у першому посиланні, далі Ви записуєте тільки автора та кілька перших слів назви книги і після трьох крапок зазначаєте відповідну сторінку, на яку посилаєтесь.

Наприклад, книгу М.С. Грушевського "Історія України-Руси" ми вже згадували і записали. Відповідно кожного наступного разу, коли Ви посилаєтесь саме на 5-й том, Ви записуєте: Грушевський М.С. Історія України-Руси... С.89. У випадку, коли Ви підряд робите кілька посилань на одне і те ж джерело, то в такому разі Ви пишете ще простіше: Там само. – С.88. Для наочності і засвоєння всіх викладених тонкощів запису посилань, зверніться до часопису "Український історичний журнал" і подивіться, як все це виглядає практично.

Закінчивши роботу, тобто написавши всі розділи, висновки та примітки (останнє у випадку, якщо Ви не робили посилань за першим варіантом: по-сторіночно), обов'язково Ви повинні останньою сторінкою, чи сторінками подати "Список використаних джерел та літератури", де в алфавітному порядку робите повний запис, тобто без жодних скорочень, всіх джерел, інформації, які були Вами використані в ході висвітлення теми контрольної роботи. Таких джерел у Вас має бути, щонайменше 5-6 позицій.

Окремо скажемо кілька слів щодо підбору джерел інформації для висвітлення Вашої теми. Як бачите, Вам пропонується перелік позицій літератури, яка б на нашу думку, дозволила б якнайкраще дослідити Вашу проблему. Але безумовно цей список не є догмою, Ви можете ним скористатися, а можете самостійно підібрати собі довільний перелік, тим більше, що всі джерела перелічити ми просто не взмозі. Тому вважаємо за доцільне лише просто зауважити, що окрім вказаної літератури, потрібну Вам інформацію Ви можете виявити також в таких журналах як: "Наука і суспільство", "Україна", "Пам'ятки України", "Сучасність", "Віче", "Політика і час", "Київ", "Дзвін", "Вітчизна", "Історія України в школі", "Слово і час", в газетах "Історія України", "Літературна Україна" тощо.

До всіх тем рекомендуємо використовувати навчальний посібник М. Олійника, І. Ткачука Історія України. вид. 3-є, Львів, 2007

Загальний обсяг роботи має складати 20-24 сторінки шкільного зошита, тобто до 12 аркушів (нумерація обов'язкова). Не забувайте залишати невеликі поля - 2-3 см для зауважень та похвал.