Тема 4. Власність у системі суспільного виробництва

1 Сутність власності та її функції

2 Юридичний зміст власності

3 Економічний зміст власності

4 Типи і види власності

5 Сучасні форми власності

6 Особливості трансформації відносин власності у вітчизняній економіці

І. Власність є однією з найбільш фундаментальних і основоположних категорій, яка виражає всю сукупність суспільних відносин – економічних, соціальних, правових, політичних, національних, морально-етичних, релігійних тощо.

Вертикально-історичний підхід визначає історичні форми власності, які зароджуються у процесі тривалої еволюції суспільства, і зміни однієї форми власності іншою (Рис. 2).

ІІ. Зовнішнім вираженням відносин власності виступають традиції, звичаї, мораль, примус, право. Право власності – сукупність узаконених державою правових норм економічних взаємовідносин між юридичними і фізичними особами щодо привласнення та використання матеріальних благ як об’єктів власності. Широкого розповсюдження набула концепція економічної теорії прав власності. Її автори (А.Оноре, Р.Куз, Д.Норт, А.Алчіан та ін.) беруть за основу думку, що не засоби виробництва або робоча сила самі по собі є власністю, а частка прав з використання цих ресурсів.

ІІІ. Відносини привласнення засобів виробництва та його результатів – основа відносин власності.

Привласнення – це економічний процес, спосіб перетворення предметів, явищ природи і суспільства, їхніх корисних властивостей на реальні умови життєдіяльності економічних суб’єктів. Складовими привласнення є відносини володіння, розпорядження і користування.

Володіння характеризує не обмежену в часі належність об’єкта власності певному суб’єкту, фактичне панування суб’єкта над об’єктом власності.

Розпорядження – здійснюване власником або делеговане ним іншим економічним суб’єктам право прийняття планових і управлінських рішень з приводу функціонування і реалізації об’єкта власності.

Користування – процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об’єкта власності, а також створених за його допомогою благ.

IV. Структура власності, як і будь-якої складної системи, багатобарвна і різноманітна. Розглянемо її класифікацію за основними системоутворюючими і структуровизначальними критеріями: внутрішньогенетичним; суб’єктами і економічними рівнями; об’єктами; типами, формами та видами власності.

Форма власності – стійка система економічних відносин і господарських зв’язків, що зумовлює відповідний спосіб і механізм поєднання працівника і засобів виробництва.

V. Відносини власності постіндустріального суспільства

Суб’єктами власності є окрема людина, колектив, держава, іноземні громадяни, іноземні підприємства та організації, іноземні держави.

Об’єктами власності можуть бути будь які матеріальні і нематеріальні речі: земля, гроші, майно, авторське право, торгові марки тощо.

Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах здійснюється шляхом роздержавлення та приватизації. Роздержавлення – зменшення ролі державної власності в економічній системі шляхом перетворення державних підприємств у такі, що засновані на недержавних формах власності, та стимулювання розвитку приватного підприємництва.

Роздержавлення може здійснюватися двома шляхами: приватизація і комерціалізація державних підприємств.

Приватизація – відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Комерціалізація державних підприємств – позбавлення невластивих державі функцій господарської діяльності і перетворення їх у самостійні господарські одиниці, які будують свою діяльність на засадах підприємництва, і повністю беруть на себе відповідальність за результати господарської діяльності.

Приватизація в Україні здійснюється на основі таких принципів: законність, прозорість, пріоритетність прав трудового колективу приватизованого підприємства, установи, організації; забезпечення рівності та соціальної захищеності прав громадян країни; безкоштовна передача частки державного майна кожному громадянину; платність при приватизації державного майна із застосуванням приватизаційних паперів; дотримання антимонопольного законодавства.