Тема 2 Потреби та інтереси – рушійна сила розвитку суспільства

1. Економічний закон зростання потреб.

2 Сутність і класифікація благ

3 Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємозв’язок.

4 Взаємозв’язок потреб та інтересів.

5 Мотиви та стимули ефективного господарювання. Мотиваційний механізм

І. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку: закону зростання потреб; закон розвитку факторів виробництва. Ці закони взаємопов’язані і характеризують дві сторони соціально-економічного прогресу: неухильний розвиток людини з її зростаючими потребами; підвищення ефективності виробничих ресурсів за послідовного нарощування обсягу відтворюваних ресурсів та їх якісних показників (продуктивності, корисності тощо). Виробничі фактори, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають підґрунтям для виникнення нових потреб.

Потреби мають об’єктивно – суб’єктивний характер і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями. У найзагальнішому вигляді визначають:

• фізіологічні потреби;

• соціальні потреби;

• духовні потреби.

Зазначена класифікація є умовною, оскільки фізіологічні, соціальні та духовні потреби переплітаються і взаємодіють між собою, утворюючи цілісну систему. Так, «піраміда потреб» А.Маслоу ілюструє стійку ієрархію переваг, відповідно до якої кожна наступна група потреб виявляється та задовольняється після задоволення потреб попереднього рівня (рис.1)

Як альтернативний напрям запропоновано рядом вчених багатокритеріальний підхід до визначення структури потреб, що випливає з необхідності всебічного комплексного вивчення системи економічних потреб, відповідно необхідність їхньої класифікації за такими критеріями (рис.2).

Відповідно до наведених критеріїв розрізняють:

За характером виникнення:

• первинні, пов’язані із самим існуванням людини;

• вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації.

ІІ Результатами виробництва є створенні економічні блага, які мають задовольняти потреби людини і суспільства.

Благо – будь-яка корисність, яка задовольняє людську потребу.

Критеріальна класифікація економічних благ.

1 за матеріальною формою:

1.1 товари; 1.2 послуги;

2 за способом споживання

2.1 приватні; 2.2 колективні;

3 за можливістю відтворення:

3.1 відтворювані; 3.2 не відтворювані;

4 за вибором:

4.1 індивідуальні; 4.2 не індивідуальні;

5 за характером зв’язку:

5.1 благо-доповнювач (комплімент) 5.2 благо-замінник (субститут).

ІІІ Економічний інтерес – категорія суб’єктивно-об’єктивна. Суб’єктами економічних інтересів є окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства, колективи, групи людей, спільнот, держава, суспільство в цілому. Об’єкти економічних інтересів – економічні блага.

Економічні інтереси суспільства утворюють складну і динамічну систему. Їх класифікують за наступними критеріями (рис. 3).

V. Забезпечення високої мотивації господарської діяльності – важлива економічна проблема. Стимул – подразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії. Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини.

Спонукання економічних суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткові задоволення або незадоволення потреби, утворюючі таким чином логічний ланцюжок активної діяльності рис.5

Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соціально-економічного розвитку. Водночас стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соціально-економічним середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи.