3.Організаційно-методичні заходи по економії електроенергії на промислових підприємствах. Управління енергозбереженням
Однією з багатьох причин незадовільного вирішення проблеми енергозбереження є відсутність ефективних систем управління енергозбереженням.
До першочергових адміністративних заходів в початковій системі необхідно віднести: створення спеціальних органів управління енергозбереженням, основними функціями яких є програмування енергозбереження і організація виконання програм; удосконалення системи контролю за споживанням енергоресурсів і управління енергозбереженням, а також внутрішньозаводської статзвітності із виконання різних організаційно-технічних заходів (ОТЗ) з економії енергії; організація правового регулювання енергозбереження.
До економічних заходів відносяться:
застосування систем стимулювання працівників підприємства за впровадження заходів із енергозбереження, пільг за ефективне використання енергоресурсів, податків за невиконання установлених нормативів, дотацій;
Рисунок 2.1– Загальна схема системи управління енергозбереженням на підприємстві
відстрочення платежів;
пільгове і безвідсоткове кредитування енергозберігаючих заходів;
пільгові нормативи плати за енергозберігаючі фонди;
прискорені строки амортизації енергозберігаючого обладнання;
фонди преміювання в держбюджетних організаціях в розмірі 100% суми економії електроенергії і т.ін.
Першочергові суспільні заходи: популяризація економічних, екологічних, соціальних і інших переваг енергозбереження; підвищення освіти працівників підприємства в області енергозбереження; залучення енергопостачальних, суспільних і неформальних організацій до проведення політики енергозбереження на підприємствах.
Для впровадження і контролю за виконанням вище згаданих заходів на підприємстві пропонується створити: раду з енергозбереження в складі головного інженера - голови ради, головних спеціалістів і начальників цехів - членів ради; відділ або групу з енергозбереження в складі спеціалістів енергетиків, технологів і механіків. На невеликих підприємствах це може бути замісник головного енергетика з енергозбереження (енергоменеджер).
Завданням відділу (групи, енергоменеджера) є: програмування енергозбереження; контроль виконання і оцінка ефективності заходів; розробка системи стимулювання енергозбереження; контроль за відповідністю обладнання, технологій і установок, побутової техніки, теплопровідності приміщень нормам і енергетичним стандартам.
Облік і контроль електроенергії
Облік по підприємству в цілому служить для визначення кількості електричної енергії, отриманої від енергопостачальної організації. Він здійснюється за допомогою розрахункових лічильників електричної енергії, що розміщають на межі поділу мережі енергопостачальної організації й підприємства.
Облік по основним цехам і окремим енергоємним установкам слугує для контролю за виконанням питомих норм витрати електричної енергії. Облік по допоміжним цехам і об'єктам дозволяє визначити норми витрати електричної енергії на допоміжні потреби.
В даний час при створенні оптимальної структури керування енергогосподарством промислових підприємств однією з найважливіших задач є правильний вибір принципів керування системою електроспоживання в цілому. У зв'язку із цим виникає необхідність створення цільової функціональної системи керування процесами в промисловій енергетиці
Використання АСУЕ дозволяє вирішувати наступні задачі:
1) комплексний автоматизований комерційний і технічний облік електроенергії і енергоносіїв по підприємству з метою зовнішніх і внутрішніх розрахунків відповідно до діючих тарифних систем і забезпечення раціональної витрати енергоресурсів;
2) контроль електроспоживання по всіх енергоносіях, точках обліку і структур обліку в заданих тимчасових інтервалах (3 і 30 хв., зона, зміна, доба, місяць, квартал і т.д.) щодо заданих лімітів, режимних і технологічних обмежень з метою економії енергоресурсів і забезпечення безпеки енергопостачання;
3) фіксація відхилень контрольованих величин енергообліку і їх оцінка;
4) сигналізація відхилень контрольованих величин понад допустимий діапазон значень із метою прийняття оперативних рішень;
5) прогнозування значень параметрів енергообліку з метою планування електроспоживання;
6) автоматичне керування енергоспоживанням на основі заданих критеріїв і пріоритетних схем вмикання-вимикання споживачів;
7) внутрішній госпрозрахунок по енергоресурсах між цехами й підрозділами заводу з метою економії енергоресурсів і їхньої раціональної витрати на робочих місцях;
8) точний розрахунок із субабонентами підприємства за енергоспоживання з метою пропорційного розподілу енерговитрат.
Питання раціональної організації обліку витрати енергоресурсів на промислових підприємствах вирішується лише на основі системного підходу в комплексі з іншими елементами раціональної організації енерговикористання (впорядкуванням і аналізом енергобалансів підприємства, окремих цехів і найбільш енергоємних агрегатів, розробкою й проведенням організаційно-технічних заходів щодо поліпшення енерговикористання; організацією діючої системи матеріального заохочення до раціонального використання й економії енергії).
Сьогодні в Україні впроваджується трьохзонна система обліку.
Економічну доцільність впровадження системи трьохзонного тарифу можна визначити шляхом порівняння затрат на оплату електроенергії до впровадження системи Здо і після Зпісля:
,
,
де: W – кількість спожитої електроенергії; Т – існуючий тариф на електроенергію; W1, W2, W3, Т1, Т2, Т3 – кількість срожитої електроенергії та тарифи на неї в нічний, піковий та позапіковий періоди відповідно; В – вартість системи обліку.