Тема 6 витрати і результати виробництва Ключові поняття

Альтернативні (економічні) витрати. Зовнішні витрати. Внутрішні витрати. Постійні витрати. Змінні витрати. Загальні (сукупні) витрати. Середні витрати. Граничні витрати. Результати виробництва. Сукупний (валовий) доход. Граничний доход. Середній доход. Прибуток. Нормальний прибуток. Економічний прибуток. Бухгалтерський прибуток.

6.1 Альтернативне використання ресурсів і економічні витрати

В економічній теорії витратами виробництва називають витрати ресурсів на виготовлення товарів і послуг, виражені в грошовій формі. Як економічна категорія, витрати виробництва практично співпадають із таким досить поширеним терміном як «собівартість продукції».

Сучасна теорія витрат виробництва ґрунтується на феномені обмеженості економічних ресурсів та можливості їх альтернативного використання. Одні й ті самі ресурси можна використовувати для виробництва різних економічних благ. Це пояснюється здатністю ресурсів до взаємозаміни.

Усвідомлення можливості альтернативного використання ресурсів дозволяє визначити поняття економічних (альтернативних) витрат (додаток Е.1). Економічні витрати – це витрати на виробництво товару, оцінені з точки зору втраченої можливості використання тих самих ресурсів з альтернативною метою. Наприклад, власник будь-якого обладнання може його використати для виробництва певної продукції, або віддати в оренду. У випадку, якщо власник обирає варіант виробництва, у величині витрат обов'язково враховується та сума грошей, яку власник мав можливість одержати, якщо б він погодився на оренду.

Ресурси, що використовуються у виробництві, можуть належати самому власникові або куплятися у незалежних постачальників. Тому розрізняють внутрішні і зовнішні витрати.

Зовнішні (явні) витрати – це платежі за ресурси, придбані у зовнішніх (по відношенню до даної фірми) постачальників. Такі витрати враховуються у бухгалтерському обліку, тому називаються ще бухгалтерськими. Наприклад, оплата страхових внесків, залучених кредитів, придбаної сировини і обладнання, виплата заробітної плати персоналу і т. ін.

Внутрішні (неявні) витрати – це витрати на ресурси, що належать самому підприємцю і використовуються його фірмою. Такі витрати не знаходять відображення у бухгалтерському обліку і оцінюються гіпотетично, виходячи з суми втраченої вигоди від їх можливого альтернативного використання (наприклад, витрати, пов’язані з використанням власних транспортних засобів підприємця). Внутрішні (неоплачені) витрати з’являються і тоді, коли підприємство застосовує власні грошові кошти, жертвуючи відсотком у банку, власну працю і підприємницьку діяльність, відмовившись від заробітної платні на іншому підприємстві на вигідних умовах.

Але щоб втримати такий фактор, наприклад, як підприємницька здібність, в межах власного підприємства, необхідна мінімальна плата за нього, яка називається нормальним прибутком.

Обсяг внутрішніх витрат є важливим чинником прийняття економічного рішення щодо доцільності продовження підприємцем своєї справи.