Питання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте сукупну та граничну корисність. Які між ними відмінності?

2. Наведіть основні умови визначення споживацького вибору.

3. Охарактеризуйте криву байдужості та її основні властивості.

4. Наведіть приклади кривих байдужості особливого типу.

5. У чому полягає суть поняття “гранична норма заміщення”.

6. Як зміниться положення бюджетної лінії під впливом зміни ціни блага або доходу споживача?

7. Поясніть значення поняття “рівновага споживача”. Що лежить в основі її визначення?

8. Поясніть значення терміну “розширене бюджетне обмеження”.

9. Охарактеризуйте поняття та відмінності між нормальними та неякісними товарами (низької споживчої цінності).

10. Які висновки можна зробити з аналізу кривої Енгеля?

11. Якою буде реакція споживача на зміну цін товарів?

12. Як розкривається зміст ефекту заміщення?

13. Розкрийте зміст ефекту доходу.

Теми рефератів

1. Кардиналістська (кількісна) теорія корисності.

2. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.

3. Рівняння рівноваги споживача з ординалістських позицій.

4. Практичне використання ефекту доходу та ефекту заміщення у процесі моделювання поведінки споживача.

5. Парадокс Гіффена.

Тестові питання для самоконтролю знань

1. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач може максимізувати

а) сукупну корисність;

б) середню корисність;

в) граничну корисність;

г) кожну з перелічених величин.

2. Гранична корисність визначається як

а) максимальний рівень корисності, який споживач хоче одержати;

б) приріст сукупної корисності за умов зростання обсягу споживання блага на одиницю;

в) максимальна корисність, яку можна одержати під час споживання даного блага;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

3. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється

а) його перевагами і розмірами доходу;

б) перевагами, розмірами доходу і цінами товарів, що купуються;

в) тільки його перевагами;

г) тільки цінами товарів, що купуються.

4. У результаті зміни свого доходу та ринкових цін благ споживач знову досягає стану рівноваги. У новому рівноважному наборі граничні корисності всіх благ стали нижчими, ніж були раніше (до зміни доходу і цін). Усі блага, які споживалися раніше, споживаються й тепер, уподобання не змінилися. Про цього споживача напевне можна сказати

а) його добробут знизився;

б) його добробут виріс;

в) його дохід знизився;

г) зросли ціни всіх благ, які він споживав.

5. Якщо гранична норма заміни блага Б благом А знизилася, то відношення ціни блага А до ціни блага Б за оптимального рішення для даного споживача

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) залишиться незмінним;

г) інформації недостатньо.

6. Нахил бюджетної лінії відображає

а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;

б) межі можливого споживання двох благ за певних цін на них;

в) співвідношення цін двох благ;

г) підвищеним граничної норми заміщення одного блага іншим.

7. Крива “дохід–споживання” показує

а) залежність споживання товарів від цін;

б) залежність споживання товарів від доходу;

в) залежність доходу від споживання;

г) усі точки рівноваги споживача відповідно до зростання його доходу.

8. Ефект заміни – це підвищення попиту на товар, що спричинене

а) зміною загального рівня цін на всі товари;

б) зміною вподобань споживача, якщо він віддає перевагу товарам-замінникам;

в) зміною у реальному доході, зумовленому зниженням цін на товари, що купуються;

г) жодна з відповідей не правильна.

9. Коли ціна нормального блага X падає, то

а) ефект доходу спонукатиме споживача купувати більше одиниць блага X, а ефект заміни – менше;

б) у результаті і ефекту заміни, і ефекту доходу споживач купує більше блага X;

в) у результаті ефекту доходу кількість одиниць блага X, що купується, зменшиться, а ефект заміни сприяє збільшенню купівлі блага X;

г) і ефекту заміни, і ефекту доходу ведуть до зниження споживання блага X.

32