Р исунок 9.8 – Різниця в поведінці підприємств в умовах монополії й монополістичної конкуренції

Розглядаючи монопольно конкурентну фірму, що діє на відрізку Q₂Q₃, і повертаючись до рівняння 9.3, стає очевидно, що поведінка фірми, яка ставить перед собою мету максимізацію прибутку, у короткостроковому періоді ідентична поведінці монополіста (рис. 9.6).

У короткостроковому періоді фірма буде максимізувати свої прибутки (або мінімізувати збитки), виробляючи обсяг продукції, позначений перетинанням кривих граничних витрат і граничного доходу, відповідно до формули 9. 4.

Р = АС _min. (9.4)

Фірма, виробляючи обсягу Q₁ і призначаючи ціну P₁ здатна дістати монопольний прибуток, якщо P₁>P` (P` = АС _min) (рис. 9.9 б). У цьому випадку її прибуток характеризується зафарбованим прямокутником, як і в противному випадку може зазнавати збитків (рис. 9.9 а), які вона здатна мінімізувати відповідно до тієї ж формули (9.4). У цьому випадку P₁<P`.

Р исунок 9.9 – Одержання фірмою в умовах монополістичній конкуренції прибутку (збитків) у короткостроковому та довгостроковому періоді: а) збитки; б) прибутки; в) рівновага у довгостроковому періоді

Таким чином, фірма при монополістичній конкуренції в короткостроковому періоді поводиться як монополіст, прагнучи максимізувати прибуток (мінімізувати збитки).

Однак на ринку монополістичної конкуренції це довго тривати не може. У випадку одержання прибутків у короткостроковому періоді (рис. 9.6 і рис. 9.9 б) можна чекати, що економічні вигоди залучать нових конкурентів, оскільки входження в галузь є відносно простим. Це приведе до збільшення пропозиції. Коли нові конкуренти ввійдуть у галузь, крива попиту зрушиться вліво, тому що в цьому випадку кожна фірма матиме меншу частку ринкового попиту й конкуруватиме з більшою кількістю продуктів, які є близькими замінниками. Це у свою чергу призводить до зникнення економічних прибутків. Коли крива попиту є дотичною до кривої середніх витрат при обсязі виробництва, що максимізує прибуток, фірма просто покриває свої витрати, тобто беззбиткова. При обсязі виробництва Q₁, фірма досягає стану рівноваги (рис. 9.9 в). Будь-яке відхилення від цього обсягу спричинить виникнення середніх витрат, які перевищать ціну виробництва й, отже, призведуть фірму до збитків.

Більше того, у ході конкуренції зникають економічні прибутки й стимул для входження в галузь більшої кількості фірм.

Коли в галузі наступає короткостроковий період збитків (рис. 9.9 а), деякі фірми поступово залишають галузь. Зіштовхнувшись із зменшенням кількості продуктів-замінників і збільшенням частки ринкового попиту, фірми з’ясовують, що їхні збитки припиняють зростати й поступово на їх заміну приходять нормальні прибутки. (Для простоти ми припустили сталість цін; зсув цінових кривих, у міру того як фірми приходять і йдуть, злегка б ускладнило розгляд питання, але не змінило б висновків).

Таким чином, для фірм, що діють при монополістичній конкуренції, у довгостроковому періоді існує тенденція до одержання нормального прибутку, або до виникнення беззбитковості (рис. 9.9 в). Ці тенденції, засновані на наявності властивостей «чистих конкурентів» і «чистих монополістів», і визначають ціни й обсяги виробництва в розглянутих нами умовах.