3.2. Рефлексія професійно значимих здібностей, як параметр ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога

За даними методики у структурі діяльнісного компонента студентів з високим рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога найширше представлені уміння, що належать до навчальної діяльності (розв’язання проблемних завдань, вміння перекладати тексти), творчої діяльності (малювати, писати книгу) та комунікативної сфери (спілкуватися з людьми, розуміти людей), які для вибірки є актуальними. Менш важливими є вміння, що стосуються побутової діяльності (приготування їжі). Вміння, що стосуються дозвілля (плавання, гра в баскетбол) також виділені в усіх досліджуваних, але вони є менш значимими, оскільки були оцінені на нижчому рівні ніж раніше згадані. Вміння, що належать до навчальної та творчої діяльності, а також комунікативні вміння зазначені не в усіх досліджуваних, але оцінені найвище. Всі вони мають спільну тенденцію спрямовану на розвиток, оскільки оцінка значимості в усіх пунктах вища, ніж самооцінка виділених вмінь. До того ж оцінки референтних осіб такі ж високі як і рівень особистої значимості, виділених вмінь.

Рисунок 2. Порівняльний аналіз показників рефлексії здібностей студентів з різним рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога

Одна з досліджуваних серед інших діяльностей виділила вміння читати і писати, що є відстроченою інтеграцією в структуру самооцінки набутих вмінь. Вона пояснила це тим, що не надала особливого значення тому, які саме вміння потрібно виділити.

Структура операційно-когнітивного компонента включає зовнішньо виражені дії та операції, які стосуються уточнення виділених видів діяльності. Всі дії та операції для всіх досліджуваних є значимими. Усвідомлення уміння здійснюється на рівні деталізації вмінь. У досліджуваних виділялися мислительні операції та практичні дії. Це дає змогу припустити, що досліджувані зорієнтовані не лише на створення ідеальних образів, але й на отримання матеріального результату.

Рисунок 1. Порівняльний аналіз показників самооцінки та оцінки значимості у виділених діях та операціях студентами з різним рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога

Виділяючи якості, що дозволяють досягти успіху досліджувані більшою мірою надали значення тим, які відносяться до найбільш значимих умінь («комунікабельність», «спостережливість»). Також можна виділити досить «загальні» якості, тобто ті, які можна віднести відразу до кількох умінь («впевненість», «рішучість»). Можна припустити, що вони є соціально бажаними.

У колі референтних осіб представлені батьки, близьке оточення та друзі. Найбільш значимою для всіх досліджуваних є думка батьків, які мають безпосередній вплив на розвиток. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Одна досліджувана не виділила людей думку яких вона хотіла б змінити, оскільки її влаштовує оцінка тих, до чиєї думки вона прислухається. В інших це члени сім'ї (мама, тато, сестра). Необхідність змінити їх думку викликане потребою у визнанні уже наявних результатів та бажанням викликати гордість і розуміння в подальшій діяльності.

Рисунок 3. Порівняльний аналіз показників соціальної рефлексії здібностей студентів з різним рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентів з високим рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, зумовила появу професійно значимих умінь, або умінь, які необхідні для особистісного розвитку та розвитку творчих здібностей досліджуваних.

Досліджуючи студентів із середнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога, було виявлено, що у діяльнісному компоненті найширше представлені уміння, які стосуються дозвілля (вишивання, в'язання шпицями, спортивні ігри), вони були оцінені як найбільш значимі. Набагато менше було виділено творчих вмінь (написання віршів), вмінь, що пов’язані з навчальною діяльністю (гарно писати), це також можна вважати відстроченою інтеграцією в структуру самооцінки набутих вмінь, а також умінь відносно побутової діяльності (готувати), хоча для усіх досліджуваних вони є значимими. Простежується тенденція на розвиток (оцінка значимості вмінь вища ніж самооцінка), хоча в окремих випадках є зворотна тенденція, тобто досліджувана вважає, що виділене вміння розвинене краще достатнього рівня. Оцінки референтних осіб такі ж як і рівень особистої значимості виділених вмінь.

Структура операційно-когнітивного компонента включає зовнішньо виражені дії та операції, які стосуються уточнення виділених видів діяльності. В деяких досліджуваних усвідомлення вміння здійснюється на рівні алгоритму виконання дій. Також спостерігається виділення операцій лише з одного вміння. У досліджуваних виділялися мислитель ні операції та практичні дії. Це дає змогу припустити, що досліджувані зорієнтовані не лише на створення ідеальних образів, але й на отримання матеріального результату (див. рис. 1,2).

Виділяючи якості, що дозволяють досягти успіху досліджувані більшою мірою надали значення тим, які відносяться до найбільш значимих умінь («креативність», «розсудливість»). Також можна говорити про те, що були виділені соціально бажані якості («доброта», «щирість»), які не відносяться до зазначених умінь

У колі референтних осіб представлені батьки, близьке оточення та друзі. Найбільш значимою для всіх досліджуваних є думка батьків, які мають безпосередній вплив на розвиток. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Дві досліджувані не виділила людей думку яких вона хотіла б змінити, оскільки їх мало цікавить думка сторонніх, найближчі люди й так високо оцінюють їх вміння. В іншої досліджуваної це члени сім'ї (мама, тато, сестра). Необхідність змінити думку людей, чия думка є значимою, викликана потребою у визнанні уже наявних результатів та бажанням викликати гордість і розуміння в подальшій діяльності (див. рис. 3).

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентів з достатнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, не зумовила появу професійно значимих умінь. Виділені уміння більше стосуються сфери дозвілля і спрямовані на розвиток захоплень та хобі.

За даними методики у структурі діяльнісного компонента студентки з недостатнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога найширше представлені уміння, що стосуються дозвілля, чотири з чотирьох, (вміння співати, танцювати), вони є досить значимими для досліджуваної (середнє значення 9 балів). Навчальна та побутова діяльність представлені лише серед вмінь, які досліджувана хотіла б здобути. Пріоритетні вміння, які виділила досліджувана (вміння співати, спортивні навички) є також найвище оцінені референтними особами. Взагалі виділенні уміння є ніби стандартним набором і жодне з них не розвинене на справді високому рівні. Спортивні уміння досліджувана оцінила на 9 балів, тоді як оцінка значимості 10. Це говорить про те, що подальший розвиток цього вміння буде зупинений через переоцінку власних здібностей.

Структура операційно-когнітивного компонента включає лише дії, які уточнюють виділені уміння. Знову спостерігається закономірність: самооцінка дії вища, ніж оцінка значимості. Це говорить про те, що більш за все виділені дії та операції досліджувана не розвиватиме (див. рис. 1,2).

Досліджувана виділила більшою мірою соціально бажані якості, які не відносяться до виділених умінь («щирість», «відвертість»), а також ті, які повторюють виділені уміння («добре співаю, «спортивні здібності»).

У колі референтних осіб представлена мама та близьке оточення (бабуся, брати, сестра). Найбільш значимою для всіх досліджуваної є думка мами та сестри, які мають безпосередній вплив на інтереси досліджуваної. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Студентка прагне змінити думку лише тата, який вважає, що виділені уміння є недостатньо серйозними (див. рис. 3).

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентки з низьким рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, не зумовила появу професійно значимих умінь, або умінь, які необхідні для особистісного розвитку та розвитку творчих здібностей досліджуваних. Можна припустити, що виділені нею вміння були швидше соціально бажаними, оскільки самооцінка перевищувала оцінку в кількох пунктах. Це означає, що досліджувана швидше за все припинить розвивати виділені вміння, як тільки зникне соціальний контроль.