Висновки

Кліматичний пояс – територія з відносно однаковим кліматом. На Землі виділяють 13 кліматичних поясів: з них 7 – основних і 6 – перехідних. В основу виділення кліматичних поясів покладено пануючі протягом року повітряні маси. Кліматичні пояси дзеркально повторюються від екватора до полюсів.

До основних кліматичних поясів належать екваторіальний, 2 тропічних, 2 помірних, 2 полярних (арктичний та антарктичний). В них протягом року панують однакові повітряні маси, які визначають їх погоду.

Перехідними кліматичними поясами є 2 субекваторіальних, 2 субтропічних та 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний). В них повітряні маси змінюються за сезонами й приходять з сусідніх основних кліматичних поясів.

Отже, помірний кліматичний пояс охоплює середню, більшу частину материка. Південну межу проводять за ізотермою + 20⁰С. Протягом всього року клімат поясу формують помірні повітряні маси, переважаючі вітри – західні. Тип клімату – помірний з холодною зимою і помірно-теплим літом. Проте характерною особливістю є кліматичні відмінності між західним (тихоокеанським) і східним (атлантичним) узбережжями, та центральною, внутрішньоматериковою частиною помірного поясу внаслідок його значної протяжності із заходу на схід. Зима на тихоокеанському узбережжі тепліша, а літо прохолодніше, ніж в континентальній або атлантичній частинах поясу. Найтепліша зима спостерігається на тихоокеанському узбережжі, де середня температура найхолоднішого місяця близька до 0 ⁰С. На атлантичному узбережжі взимку переважають температури – 8...– 10 ⁰С. Ще холодніше в центральній області поясу, де середня температура січня складає – 18...– 27 ⁰С. Для центральної області характерне і найтепліше літо. Середня температура липня складає там + 20 ⁰С, а у випадках вторгнення тропічних повітряних мас з півдня, з боку Мексиканської затоки, спостерігається підвищення температури до + 45 ⁰С. Середня температура липня на тихоокеанському і атлантичному узбережжях невисока і складає + 10...+ 15 ⁰С, що пояснюється охолоджуючим впливом Каліфорнійської і Лабрадорської течій. Тому у межах поясу виділяють три кліматичні області: тихоокеанську, континентальну і атлантичну.

Тихоокеанська область з помірним морським типом клімату сформувалась на тихоокеанському узбережжі Північної Америки під впливом західних циклонічних вітрів і характеризується відносно теплою зимою і прохолодним літом. Кількість атмосферних опадів, що випадають протягом всього року, складає 2000-3000 мм (місцями 3000-4000 мм). Взимку це сприяє формуванню потужного снігового покриву.

Континентальна область з помірним континентальним типом клімату займає більшу, центральну частину поясу і характеризується переважанням континентальних повітряних мас, пануванням антициклонального стану погоди, найбільшою суворістю зимових умов у межах поясу. Дуже значна і висота снігового покриву. Під час різких вторгнень арктичних повітряних мас температура повітря може знизитись за добу на 25⁰. А ось прихід зі східних схилів Скелястих гір тихоокеанських повітряних мас у вигляді фенів (місцева назва цих вітрів – «чинуки») супроводжується стрімким таненням снігу без зволоження грунту. 

Атлантична область з помірним мусонним типом клімату займає приатлантичну частину поясу, куди входить більша, південна частина півострова Лабрадор, і характеризується переважанням сухих континентальних повітряних мас із внутрішніх частин материка взимку і вологих морських повітряних мас з Атлантичного океану влітку. Річна кількість опадів складає 1000-2000 мм. Їх більша частина випадає влітку у вигляді мусонних дощів. Проте і взимку, під час приходу циклонів від Ісландського мінімуму, трапляється випадання снігу.