36

Дія нормативно-правових актів в часі, в просторі та за колом осіб

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМАТИВНО–ПРАВОВИХ АКТІВ 5

1.1. Поняття нормативно-правового акту, його ознаки та особливості 5

1.2. Види нормативно-правових актів, критерії їх класифікації 8

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ НОРМ 15

2.1. Особливості дії нормативно-правових актів в часі 15

2.2. Чинність нормативно-правових актів в просторі 17

2.3. Загальна характеристика дії нормативно-правових актів за колом осіб 20

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 24

3.1. Особливості державного забезпечення закону. Верховенство закону – як гарант правової держави 24

3.2. Шляхи вдосконалення функціонування законодавчої діяльності в Україні 27

ВИСНОВКИ 33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Всі нормативно-правові акти мають визначені, тимчасові, територіальні обмеження (кордони) свого існування і дії, а також розповсюджуються на визначене коло осіб (суб’єктів права). Для практики безпосереднє значення має проблема межі дії нормативних актів.

Актуальність цієї теми полягає у визначенні нормативно-правового акту, можливості впливу його на різні сторони розвитку держави та врегулювання суспільних відносин. Наприклад, акти, розраховані на врегулювання майнових і пов’язаних з ними не майнових відносин, не мають сили у відносинах між державними органами, і навпаки. Іншими словами, тільки в якості винятку (в ситуації так званого субсидіарного застосування права) норми однієї галузі можуть розповсюдити свої дії на відносини, що регулюються нормативними актами іншої галузі права. В предмет правового регулювання входять вольові суспільні відносини, що виключають дію актів по відношенню до події або інших станів в яких не може брати участь воля людини. Такого роду обставини можуть виступати тільки в якості юридичних фактів, тобто закон може пов’язати з ними настання юридичних наслідків, але вплинути на їх хід норми права безсилі. Законодавець виключає притягнення до відповідальності за образи думок, вважаючи таку практику реакційною.

Фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених дають уявлення про істотні переваги нормативно-правового акту перед іншими джерелами права, його юридичні властивості, особливості та дії (в просторі, за колом осіб, в часі); момент набуття чинності та момент припинення його дії, а також зворотню силу закону, аналізували сучасні вітчизняні дослідники: В. Колісник, В. Котюк, О. Михайленко, В. Прилуцький, С. Шевчук, Копейченков В.В. та ін.

Деяким проблемам значення місця і ролі нормативно-правового акту в політичному, економічному житті суспільства були присвячені роботі зарубіжних вчених: С. Алексєєва, Венеєва Ю.А., Тихомирова Ю.А., Слободчикова Н.А., Василевич Г.А. Бахрах Д.Н., Блім М.І. та ін.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є з`ясування місця та ролі нормативно-правового акту в житті держави. Дослідження проблематики юридичної сили, набуття чинності та моменту припинення дії дає змогу більш предметно аналізувати нові для вітчизняної науки, але, надзвичайно актуальні і складні питання його врегулювання відносин в державі законом, його виконання, дотримання наказів, інструкцій тощо.

Поставлена мета зумовила вирішення таких завдань:

• визначити поняття нормативно-правового акту, його ознаки та особливості;

• надати класифікацію нормативно-правових актів;

• дослідити особливості дії нормативно-правових актів в часі, просторі та за колом осіб;

• проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку законодавчої діяльності в Україні.

Об`єктом дослідження є правовідносини, які виникають під час прийняття, зміни чи скасування нормативно-правових актів.

Предметом дослідження є дія нормативно-правових актів в часі, просторі та за колом осіб.

Під час написання курсової роботи були використані такі методи дослідження як хронологічний метод (дослідження об’єкта в часовому розрізі), літературний метод (опрацювання спеціальної та нормативної літератури, періодичних видань), методи аналізу та синтезу, порівняльний метод, метод узагальнення.

Структура курсової роботи обумовлена метою та завданнями і складається із вступу, трьох розділів, які включається в себе шусть підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи складає 38 сторінок, з них основний текст – 35 сторінок, висновки – 2 сторінки, список використаних джерел – 2 сторінки (20 найменувань).